Безумовно, питання контролю з боку держави будуть поступово вирішуватися, але, не гаючи часу, професійні об’єднання у відповідних сферах і громадські організації можуть у рамках існуючого законодавства впливати на несумлінні компанії та їх представників.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як Ви можете охарактеризувати зміни в законодавстві України, пов’язані із прийняттям низки законів, зокрема № 5492-IV «Про єдиний державний демографічний реєстр» та № 2997-IV «Про захист персональних даних», а також законопроекту № 2836 «Про внесення змін до закону про захист персональних даних»?
Держава повинна здійснювати, здійснює і здійснюватиме контроль за дотриманням порядку в країні. Наскільки ефективно це відбувається зараз – це питання відкрите. Але прийняті закони спрямовані саме на поліпшення цієї ситуації. Існуюча неузгодженість у законах породжує цілу хвилю негативу на дії законодавців. Але вони продовжують працювати і, на щастя, відкриті до діалогу щодо певних проблем у законах. Основна проблема зводиться до питання балансу між регуляторними функціями держави і вільним волевиявленням громадян. Удосконалення законодавства в такому напрямку дасть можливість позбавитися негативу з боку громадян і вирішить питання внутрішньої та зовнішньої безпеки країни. Інший момент – це фінансування. Належне фінансування дозволить досягти досить високого рівня захищеності інформації, яка належить державі. Відповідно, недостатнє фінансування зведе нанівець всі роботи із удосконалення законодавства.
Нещодавно Ви зазначали недостатню увагу законодавців до проблем захисту інформації і персональних даних як її складової. З чим це пов’язано?
Питання захисту інформації стають дедалі важливішою і пріоритетнішою проблемою для багатьох країн. Навіть наші країнисусіди активізувалися в цьому напрямі і приділяють захисту інформації особливу увагу. Існує деяка непослідовність і поспішність у питаннях законотворчості в нас. Прийняті закони необхідно доопрацювати, а їх упровадження потребує і часу, і ресурсів. Потрібно приділяти особливу увагу як розробці положень законів, так належному забезпеченню їх виконання. Факти свідчать, що брак уваги і забезпечення обертається колосальними втратами для держави та її громадян.
Які існують проблеми захисту персональних даних на глобальному рівні?
У світлі нещодавніх подій вже ні для кого не секрет, що рівень кіберзлочинності зростає, слідом за цим посилюється негативний вплив на пересічних громадян і втручання в їх особисте життя. Уже давно відбувається протистояння навіть між країнами за володіння інформацією. Залежно від того, яка і кому передається або потрапляє інформація, формується певний вплив. Захистити своїх громадян в інформаційній сфері – це таке саме завдання для країн, як і фізичний захист. Вплив на певні групи людей, втручання в їх особисте життя може нести загрозу не тільки цим конкретним особам. Цей вплив може поширюватися на загальнонаціональну безпеку. Розуміючи це, розвинені країни не шкодують зусиль і ресурсів на забезпечення належного захисту. Ігнорування цих проблем неминуче призведе до фатальних наслідків. Оскільки глобальні проблеми починаються з персональних, то питання захисту персональних даних повинні мати пріоритетне значення насамперед для нас самих – тих, хто живе в сучасному світі інформаційних технологій, а також для країн та їх об’єднань загалом.
3 липня 2013 у Верховній Раді України відбулося голосування стосовно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних» – загалом з урахуванням пропозицій Президента України. Закон вносить зміни до низки нормативно-правових актів та визначає Уповноваженого Верховної Ради з прав людини уповноваженим органом у сфері захисту персональних даних. Як Ви можете прокоментувати цей документ?
На наш погляд, внесення змін до законів порушують певний баланс у сфері захисту персональних даних. Переводити регулювання і контроль питань захисту персональних даних до відомства омбудсмена, який представляє парламент, – недоцільно. Апарат омбудсмена займається захистом прав людей, а не виконує контролюючі функції. Він уже зараз має достатньо роботи.