У 2019 р. розпочалися довгоочікувані конкурси щодо пілотних проєктів передачі в концесію державних стивідорів у портах «Ольвія» та «Херсон». Поки триває оцінка конкурсних пропозицій учасників для визначення переможців, керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Райвіс Вецкаганс розповів у інтерв'ю для «Юридичної Газети» про те, як відбувається підготовка до передачі майна в концесію, в чому особливості концесії в портовій галузі, а також що очікується від реалізації цих проєктів
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Які форми державно-приватного партнерства АМПУ використовує у своїй роботі?
– АМПУ активно співпрацює з бізнесом, що працює у портах. Це необхідно задля гармонійного розвитку інфраструктури. Адже ефективна робота, з одного боку, потребує модернізації та будівництва нових терміналів, чим займаються приватні та державні стивідорні компанії у портах. З іншого боку, неможливо використати потенціал сучасного перевантажувального обладнання, якщо великі судна через недостатні глибини чи невідповідність технічних характеристик причалу не можуть обслуговуватися у відповідному порту. Саме АМПУ згідно із законом здійснює днопоглиблення акваторій, ремонт та реконструкцію причалів. Загалом, наразі між АМПУ та бізнесом підписано меморандумів про взаємопорозуміння, договорів про спільну діяльність та інших документів про наміри реалізації інвестиційних проєктів у портах на суму понад 30 млрд грн.
Важливо відзначити, що у 2019 р. Адміністрація морських портів разом із Міністерством інфраструктури, міжнародними консультантами та офісом «SPILNO» підготували й розпочали проведення пілотних концесійних проєктів у портах. Отже, з 2020 р. інвесторам у портову галузь України стане доступним ще й добре відомий у світі механізм концесії.
Зараз тривають конкурси на право концесії майна державних стивідорів у портах «Ольвія» та «Херсон». Головними перевагами цього формату співробітництва для держави та бізнесу є прозорі умови, які визначаються міжнародною командою експертів ще на етапі підготовки детального техніко-економічного обґрунтування ефективності проєкту. Були визначені інвестиційні зобов'язання, строк концесійного договору, що дозволяє реалізувати інвестиційні зобов'язання та отримати окупність проєкту.
– На якому етапі наразі перебувають концесійні проєкти у портах?
– На сьогодні за обома пілотними проєктами завершено прийом заявок від потенційних інвесторів. Конкурсні комісії вже визначилися з тим, які компанії будуть допущені до участі у фінальній частині конкурсів. До прикладу, серед претендентів, які змагатимуться за перемогу в концесійному конкурсі в порту «Херсон», є чотири компанії (дві міжнародні та дві українські).
Інвестор у Херсонському морському порту має модернізувати наявне перевантажувальне обладнання та портову інфраструктуру. Мінімальний обсяг інвестицій, згідно з висновками міжнародних консультантів, складає понад 8 млн доларів США. Реалізація проєкту передбачає оптимізацію роботи підприємства, підвищення якості послуг з дотриманням найкращих міжнародних екологічних та соціальних стандартів, створення ґрунтовної бази для зростання пропускної спроможності порту.
Від реалізації концесійного проєкту в порту «Ольвія» очікується 57 млн доларів інвестицій та щонайменше 3 млн доларів інвестицій у транспортну інфраструктуру міста Миколаїв. Строк його реалізації — 35 років. Претендентами на концесію за результатами конкурсу в порту «Ольвія» є дві компанії, які беруть участь у наступному етапі. Одна з них з Катару, інша з України.
Наступний етап — оцінка конкурсних пропозицій учасників та визначення переможця — відбудеться у другій половині січня 2020 р.
– Які ще є потенційні об'єкти концесії у портах? Чи можна пришвидшити процес концесії?
– Як потенційний об'єкт для концесії сьогодні розглядається Пасажирський комплекс Одеського морського порту. Наразі розробляється концептуальна записка щодо можливості його передачі в концесію. Вже затверджена концептуальна записка щодо концесії Поромно-пасажирського комплексу морського порту «Чорноморськ», зараз визначається виконавець ТЕО. За Контейнерним терміналом морського порту «Чорноморськ» визначається виконавець концептуальної записки.
Також варто відзначити Маріупольський морський торговельний порт. Наразі визначається виконавець попереднього ТЕО розвитку порту. Окрім того, опрацьовується попереднє ТЕО розвитку Бердянського морського порту, за результатами якого буде визначена доцільність розвитку проєкту ДПП.
Час, необхідний для підготовки до нових концесійних проєктів, можна скоротити. По‑перше, наявність досвіду з підготовки пілотних проєктів дозволить наступного разу пройти цей шлях значно швидше. По‑друге, задля більш ефективної взаємодії є сенс ще на початку підготовки створити так звані «проєктні команди» із залученням спеціалістів Мінінфраструктури, Мінфіну, Мінекономіки, АМПУ. Це дозволить ще на етапі підготовки детально відпрацювати всі ключові показники проєкту, визначити ключові показники ефективності (KPI). Також спростить підготовку стандартизація методики розрахунку бюджетної ефективності проєкту.
– Як відбувається підготовка до передачі в концесію портів?
– Підготовка ретельно описана в законодавстві (зокрема, в новому Законі України «Про концесії» та Законі «Про державно-приватне партнерство»). Законом України «Про концесії» передбачається чітка поетапність: концептуальна записка, техніко-економічне обґрунтування (далі — ТЕО), конкурсна документація, конкурс. На етапах концептуальної записки та ТЕО приймається рішення щодо доцільності реалізації проєкту у формі концесії або іншої форми державно-приватного партнерства.
Концесійна угода захищає не лише державу, яка є власником об'єкта концесії, але й інвестора, який вкладатиме власні кошти у розвиток майна, протягом чітко обумовленого часу буде ним користуватися та потім поверне державі з усіма новими та модернізованими об'єктами.
– Які особливості має процес реалізації цього формату ДПП?
– Що стосується пілотних проєктів, то за ними до концесії передається майно цілісного майнового комплексу — це власність кількох державних підприємств (філії АМПУ та державного стивідора, що виконує комерційну діяльність на території порту). Проте в інших випадках біля причалу може не бути «вільного» майданчика.
Наразі існує велика кількість приватних стивідорів (наприклад, в Одеському морському порту), які мають в оренді майданчики на території порту, що обмежує створення єдиного майнового комплексу та унеможливлює створення концесійного проєкту. Це потребує тривалого процесу аналізу пропозиції щодо передачі майна в концесію та формування єдиного майнового комплексу, зокрема виготовлення землевпорядної документації у зв'язку з тривалими погодженням із місцевими радами.
– Які існують вимоги до потенційних концесіонерів?
– Відповідно до закону «Про концесії», для участі у попередньому відборі претендент має відповідати щонайменше трьом із таких критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази для виконання проєктних, будівельних та експлуатаційних робіт і матеріально-технічного обслуговування; наявність і відповідний рівень професійної та технічної кваліфікації працівників; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом договорів; наявність ресурсів для забезпечення фінансування проєкту, що здійснюється на умовах концесії, або досвіду гарантованого залучення фінансування для реалізації подібних проєктів; інші критерії за рішенням конкурсної комісії.
До того ж ще існує низка вимог, за якими претенденти не допускаються до участі в конкурсі. Ці критерії також описані в Законі «Про концесії». Наприклад, якщо на дату подання заявки вони визнані банкрутом або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, а також якщо вони перебувають у стадії ліквідації або реорганізації тощо.
Мета держави — знайти ефективного інвестора, який бачить перспективи розвитку свого бізнесу в порту на найближчі 30‑35 років. Тому критерії відбору достатньо жорсткі. Однак це дозволить у майбутньому взаємовигідно співпрацювати державі й концесіонеру щодо розвитку порту та збільшення перевалки вантажів.