Про реформування системи примусового виконання рішень в Україні, роботу колекторських структур в реаліях сьогодення та специфіку роботи юриста у сфері стягнення кредитної заборгованості «Юридичній Газеті» розповів головний юрисконсульт юридичного департаменту сектору стягнення кредитної заборгованості ТДВ «Інтер-Ріск Україна», адвокат Олександр Яценко.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пане Олександре, як відомо, в Україні на законодавчому рівні досі не врегульовано діяльність колекторських компаній. В яких юридичних рамках працюють компанії, аналогічні ТДВ «Інтер-Ріск Україна»?
- Маю досвід стягнення кредиторської заборгованості (те, що називають колекторською діяльністю) лише у ТДВ «Інтер-Ріск Україна», тому не можу говорити про загальні для цього ринку послуг правила ведення справи. Щодо нашої компанії, то вона вже довгий час працює на ринку послуг зі стягнення заборгованостей за кредитами та страховими випадками, а її діяльність базується виключно на законних шляхах впливу.
Загалом, компанія, як частина європейської групи компаній РКО, спрямована на ведення бізнесу законно та прозоро. Відповідно до наданого клієнтом доручення, співробітники компанії проводять переговори з боржниками на досудовому етапі; у випадку недосягнення з боржником консенсусу подають до суду позов від імені клієнта, супроводжують розгляд справи до моменту отримання рішення суду; на підставі отриманого в суді виконавчого документу звертаються до державної виконавчої служби за примусовим стягненням заборгованості. Крім того, в процесі роботи може бути проведена перевірка заставного майна.
Таким чином, робота ТДВ «Інтер-Ріск Україна» проводиться виключно законними методами, без застосування фізичного чи психологічного тиску на боржників. Варто зазначити, завдяки великому досвіду роботи компанії та професійному рівню співробітників усі наші дії є максимально ефективними.
- Розкажіть про специфіку роботи юриста у сфері стягнення кредитної заборгованості?
- Насамперед, така робота є складною. Давно помічено, що людям притаманне бажання взяти гроші, а ось повертати їх назад (суто психологічно) не дуже хочеться. Тому найбільш розповсюдженим є випадок, коли боржник взагалі неконтактний. Йому здається, якщо сховатися від проблеми, то вона колись сама собою зникне. Але практика стягнення є такою, що рано чи пізно боржник опиниться у ситуації, коли він буде змушений заплатити.
Також є категорія позичальників, які намагаються платити, проте через певні обставини все-таки потрапляють до категорії боржників. З такими людьми не лише простіше, а навіть приємніше працювати; з ними намагаюсь дійти згоди про добровільне погашення.
Найскладнішою є робота з проблемними боржниками, які усіляко ухиляються від виконання своїх зобов’язань. У таких випадках до клієнта пред’являються позови про визнання договорів недійсними, припинення дії поруки тощо. На мою думку, як практикуючого з 2005 р. юриста, це лише затягування часу, оскільки законодавство та судова практика є досить сприятливими для сторони кредитора. В моїй практиці роботи в ТДВ «Інтер-ріск Україна» кількість негативних судових рішень є настільки малою, що її навіть не можна брати до уваги як статистичну величину. У роботі з проблемними боржниками є і свої позитивні моменти. Зокрема, підвищення професійних знань, адже надаючи клієнту захист проти зустрічних позовів, необхідно детально вивчити проблему, ознайомитися з судовою практикою та надати суду «залізно» обґрунтоване заперечення.
Також на мою роботу має значний вплив негативний імідж колекторської діяльності, що склався на пострадянському просторі. Досить часто зіштовхуюся з ситуацією, коли боржники намагаються образити, облити брудом або звинуватити у чому завгодно, що є негативним фактором у роботі. Боржникам необхідно зрозуміти, що юрист не «вибиває» гроші, а надає послуги зі стягнення заборгованості, має свої права та обов’язки. При цьому я завжди намагаюся бути ввічливим та відкритим до діалогу з боржником.
- Які експерти представляють компанію «Інтер-Ріск Україна»?
- Колектив компанії є досить різноманітним. Водночас професійний рівень усіх співробітників дуже високий. Зокрема, у нас є адвокати (серед яких і я), арбітражні керуючі, колишні співробітники банків та страхових компаній. До того ж ТДВ «Інтер-ріск Україна» має курс на постійне підвищення кваліфікації своїх працівників. Судячи з останніх глобальних реформ, компанія сприяє здобуттю працівниками статусу адвоката, ведеться активна робота щодо підготовки майбутніх приватних виконавців. Також всі охочі можуть покращити свої знання в іноземних мовах. Так, завдяки компанії я розпочав вивчення польської мови. Крім того, працівники компанії активно беруть участь у різних правничих громадських організаціях (наприклад, в Асоціації правників України).
- Скільки відсотків справ у ТДВ «Інтер-Ріск Україна» вдається врегулювати на досудовій стадії шляхом переговорного процесу?
- Досудовий переговорний етап роботи є найбільш результативним. Зокрема, за результатами 2015 р., працівники контакт-центру ТДВ «Інтер-ріск Україна» на цьому етапі закрили 61,49% справ.
При цьому, на мою думку, такий варіант є найбільш вигідним не лише для кредитора, а й для боржника, який позбавляється клопотів щодо судового розгляду та примусового виконання рішення. Також це є найбільш вигідним для боржника в економічному плані, оскільки не несе за собою стягнення судового та виконавчого зборів.
- Наскільки вдається мінімізувати витрати зі стягнення регресної заборгованості?
- Для мінімізації витрат у компанії постійно вивчаються та запроваджуються нові способи роботи. Серед іншого, використання спеціалізованого програмного забезпечення, що зменшує час документообігу, використання IVR повідомлень, доступу до електронних ресурсів, реєстрів тощо, комунікація з державними органами за допомогою електронної пошти, подання позовних заяв в електронній формі з використанням сервісу «Електронний суд», проведення судових засідань за процедурою відеоконференції.
- Розкажіть, як у ТДВ «Інтер-Ріск Україна» відбувається інформаційний супровід боржника?
- З моменту отримання від клієнта справи в обслуговування до моменту її повернення постійний інформаційний супровід боржника забезпечує контакт-центр компанії. До застосування механізмів судового захисту та примусового стягнення боржнику обов’язково як мінімум кілька разів зателефонують та запропонують вирішити проблему в добровільному порядку. Також боржнику направлятись смс та IVR повідомлення, листи з інформацією щодо стану його заборгованості. Надалі юрист, який супроводжує справу на стадіях судового й виконавчого провадження, контактує з боржником особисто або в телефонному режимі. За власним досвідом скажу, що використання тиску та залякування боржників є неприйнятним: по-перше, це є незаконним та може мати негативні наслідки як для працівника, так і для компанії загалом; по-друге, позиція компанії є такою, що ми не «вибиваємо» гроші, а сприяємо у вирішенні конфлікту між кредитором та боржником.
- Відомо, що компанія використовує власне унікальне ПЗ, котре дозволяє здійснювати масове обслуговування справ (максимальна кількість справ за мінімальну кількість часу). Розкажіть про цей проект. Що це за забезпечення?
- Наразі компанія працює з програмою АRС. Її функціонал дозволяє обслуговувати справу з моменту отримання на досудовій стадії (відображає необхідну інформацію, реєструє контакти з боржником тощо), під час судового розгляду та виконавчого провадження (реєстрація вхідної/вихідної кореспонденції, процесуальних дій, створення документів із шаблонів, контроль за дотриманням строків), а також надає можливість автоматичного створення звітів для клієнта. Особливу роль програма АРС має у роботі з регіональними юристами, оскільки дозволяє проводити моніторинг із центрального офісу в м. Києві.
- Представництво компанії присутнє в 11-ти містах України. В яких містах, згідно зі статистикою компанії, ситуація щодо повернення заборгованості є найсприятливішою, а в яких – проблемною?
- Загалом, як на досудовій стадії, так і на стадії примусового стягнення високі показники ми бачимо у Київському регіоні та на Західній Україні, у Дніпровській області. Щодо проблемності стягнення, то це, звичайно, характерно для східних регіонів країни.
- З якими видами заборгованості сьогодні доводиться мати справу найчастіше?
- З огляду на довготривалу несприятливу економічну ситуацію в країні, портфелі справ, що передаються клієнтами нам в обслуговування, стають «худішими». За останні роки значно зменшилася кількість кредитів, а тому зменшується і кількість справ. Крім того, якість портфелів стала іншою – в більшості передаються в обслуговування беззаставні кредити на невеликі суми. Що стосується стягнення заборгованості за договорами страхування, то наша компанія частіше стала звертатися до МТСБУ у справах, де боржником є страхові компанії-банкрути.
- В чому полягає комплексний супровід процесу стягнення заборгованості? Який з цих процесів є найскладнішим?
- Комплексність – це, передусім, обслуговування справи з моменту першої претензії до боржника до моменту надходження клієнту грошових коштів. Спеціаліст, який обслуговує справу, має повну інформацію, включаючи те, коли та як спілкувалися з боржником, коли та які саме суми надходили на погашення, а тому може об’єктивно оцінити ситуацію і прийняти правильне рішення щодо подальших дій. Також комплексність – це застосування всіх можливих законних методів стягнення, що збільшує вірогідність досягнення позитивного для клієнта результату.
Щодо складності, то найскладнішим є процес примусового стягнення через органи державної виконавчої служби. По-перше, у зв’язку з недосконалістю системи (як з позиції недостатності повноважень державних виконавців, так і через відсутність належної мотивації виконавців на досягнення реального результату). По-друге, у зв’язку з відсутністю або приховуванням майна боржників, а також існуванням законодавчих обмежень, зокрема мораторію на стягнення.
- Якими ще видами юридичного обслуговування бізнесу займається ТДВ «Інтер-Ріск Україна»?
- У складі компанії є підрозділ, що спеціалізується на професійному супроводженні процедури банкрутства. Також ТДВ «Інтер-Ріск Україна» розвиває напрям юридичного обслуговування юридичних осіб у процесі їх звичайної господарської діяльності.
- Як колекторські компанії сьогодні визначають реальні фінансові можливості боржників, для того щоб розрахувати максимально зручні розміри платежів та строки погашення боргу?
- У своїй роботі наша компанія спирається на моніторинг майнового стану боржника, джерел доходів та позиції боржника щодо заборгованості. Зокрема, не варто розраховувати на значні поступки боржнику, який створює процесуальні перешкоди в нашій роботі. Але у більшості випадків наші клієнти ідуть назустріч боржникам, адже добровільне погашення завжди є вигіднішим для кредитора, ніж довготривалий шлях примусового стягнення.
- Дуже часто при судових позовах з кредиторами боржники повністю поглинуті розглядами справ та в очікуванні судового рішення перестають вносити виплати за кредитним договором, забуваючи, що наявність судового розгляду зовсім не припиняє правовідносини сторін кредитного договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Як часто на практиці ТДВ «Інтер-Ріск Україна» зустрічалися такі випадки? Чим закінчувалися подібні правовідносини?
- Така ситуація є найпоширенішою. Справи, що надходять мені для роботи після досудового етапу, пов’язані з існуванням заборгованості. Абсолютна більшість боржників взагалі не з’являються до суду на судові засідання, вважаючи, що без них суд не може розглянути позов. Як результат – здивування від того, що ухвалено заочне рішення, виконанням якого в примусовому порядку займається державний виконавець, а сума стягнення є більшою ніж та, що повідомлялась на досудовій стадії.
На мою думку, це проблема юридичної необізнаності населення. Більшість громадян не звертаються за консультаціями до юристів, в результаті чого не мають уявлення про реальний стан справи та наслідки своєї пасивності. Якщо проводити аналогію, то на пострадянському просторі люди не звикли звертатися до лікарів, коли хворобу можна вилікувати терапевтично, а затягують до моменту обов’язковості хірургічного втручання.
- Нерідко банки або колекторські компанії для забезпечення 100% повернення боргу за кредитним договором звертаються до суду із заявою про забезпечення позову про заборону виїзду відповідача за межі України. Яка судова практика з цього приводу існує наразі? Як часто суди задовольняють подібні позови?
- Так, розповсюдженою є практика звернення до суду щодо заборони виїзду боржника за кордон, адже цей шлях впливу на боржника є законним. Проте, мені здається, останнім часом цей спосіб став менш дієвим, оскільки економічна ситуація є тяжкою. Відповідно, значно менше людей можуть собі дозволити поїздку за кордон.
Щодо практики задоволення вимог про заборону виїзду за кордон, то практика є неоднозначною. Суди дуже прискіпливо вивчають такі справи, оскільки заборона виїзду, фактично, є прямим обмеженням прав людини та громадянина. Нерідко процесуальні рішення оскаржуються боржниками в апеляційному порядку з позитивним для них результатом.
Загалом, я не вважаю цей спосіб дійсно дієвим у нашій роботі. Але як частина комплексу заходів зі стягнення заборгованості він має сенс.
- Сьогодні в системі виконання судових рішень гранично низька частка фактичного виконання судових рішень, відсутня ефективна система мотивації державних виконавців та системні недоліки у взаємодії державних виконавців з іншими державними й недержавними установами. У зв’язку з цим, було прийнято два важливих законопроекти: «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження». Як Ви можете прокоментувати ці документи? Виділіть позитивні та негативні, на Вашу думку, моменти цих нормативно-правових актів?
- Я вважаю, що ситуація з функціонуванням системи державної виконавчої служби не просто гранично погана, а катастрофічна. У своїй роботі я постійно зіштовхуюся з тим, що у державного виконавця в роботі одночасно перебувають 500-1000 проваджень (при усім відомому рівню заробітної плати). Відповідно, навіть недосвідченій людині зрозуміло, що повноцінно виконати роботу неможливо. А в моїй практиці зустрічалися непоодинокі випадки, коли у відділах державної виконавчої служби відсутні марки, немає електроенергії, відімкнена телефонна лінія, процесуальні документи друкуються на чернетках, відсутній автотранспорт для виїзду за місцезнаходженням майна тощо. Тому створення інституту приватних виконавців я повністю підтримую.
Звичайно, процес створення та налагодження їхньої роботи супроводжуватиметься хаосом, грубими порушеннями та зловживаннями (як мінімум у перші 1-2 роки). Надалі законодавство буде адаптовано, система роботи приватних виконавців стабілізується, а ринок послуг зі стягнення кредиторської заборгованості отримає повноцінний інструмент реалізації рішень.
Хочу виділити позитивні моменти реформи. По-перше, зменшення завантаженості на державну виконавчу службу. У свою чергу, це має призвести до її оптимізації та поступового вдосконалення, підвищення результативності роботи. По-друге, створення можливості для молодих, ініціативних і професійних державних виконавців та юристів зайняти нову ланку на юридичному ринку. По-третє, нарешті зміниться ситуація, що сприяє невиконанню рішення суду. Поки що положення Конституції України щодо обов’язковості судового рішення були звичайною формальністю. Вже давно настав час поставити кредитора та боржника у рівні умови.
- На Вашу думку, чи зможуть приватні виконавці замінити або конкурувати з державною виконавчою службою за об’ємом виконавчих проваджень, які будуть у їх провадженні?
- Думаю, приватні виконавці не будуть замінювати чи конкурувати з державними. Звісно, великі кредитори (такі як банки та страхові компанії) вже підготували схеми залучення «своїх» державних виконавців до роботи зі стягнення боргів. Наша компанія вже провела дослідження іноземного досвіду роботи приватних виконавців (зокрема, у Болгарії) та готує свої спеціалістів для здобуття статусу приватних виконавців. Адже саме приватні виконавці будуть мотивовані й націлені на реальне виконання судових рішень в інтересах клієнтів. Тому питання вартості послуг приватних державних виконавців і буде вирішальним у виборі шляху примусового виконання рішення суду. Я впевнений, що конкуренції між державними та приватними виконавцями не буде.
- Чи підтримуєте Ви особисто передачу примусового виконання у приватні руки? Чимало експертів вважають, що цим повинна займатися держінституція, оскільки великий бізнес та колекторські компанії «заведуть своїх» приватних виконавців, а це потягне за собою зловживання. Тобто немає гарантій, що новостворені «приватні виконавчі служби» не стануть кишеньковими рейдерськими структурами.
- Як я вже зазначав, вважаю створення інституту приватних виконавців позитивним кроком. Почну з того, що якість виконання у державної виконавчої служби є жахливо низькою. Незважаючи на те, що держава неодноразово проводила косметичні зміни в роботі служби, державні виконавці досі працюють в умовах величезної завантаженості, поганого матеріального й технічного забезпечення, відсутності мотивації на досягнення результату. Наслідком такої роботи державної виконавчої служби є те, що абсолютна більшість боржників переконана у неможливості стягнення з них коштів. А це призводить до того, що боржнику простіше не платити та уникати стягнення, ніж йти на переговори з кредитором.
Звичайно, в перші роки роботи серед приватних виконавців будуть недобросовісні «спеціалісти з вибивання боргів» та рейдери. Але це питання до органів, які проводитимуть кваліфікацію виконавців і контролюючих органів та перевірятимуть роботу виконавців. Я особисто орієнтуюсь на нашу команду спеціалістів, що допоможе мені у роботі та дозволить клієнту швидко отримати виконання його вимог.
Загалом, маю надію, що населення поступово усвідомить, що примусове стягнення є невигідним, а борги необхідно повертати вчасно. У свою чергу, це зменшить завантаженість на юристів, суди та виконавчу службу, тобто буде сприяти зміцненню законності в країні.
Якщо підсумувати, то банки та страхові компанії вже найближчим часом отримають можливість повертати в примусовому порядку практично всі борги. Тому раджу позичальникам вже зараз задуматися і планувати своє майбутнє так, щоб не довелося шкодувати про несплачені борги.