Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, тощо
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Валерію Івановичу, не секрет, що сьогодні в Україні широко використовується наймана праця без належного оформлення, виплата заробітної плати «у конвертах», недотримання гарантованих державою мінімальних гарантій в оплаті праці, спроби роботодавців мінімізувати видатки на оплату праці шляхом збільшення тривалості робочого часу без проведення відповідної оплати. Що є основою таких порушень у більшості випадків?
За оцінками експертів різних інституцій, в Україні 40–50% заробітної плати виплачується працівникам за різноманітними тіньовими схемами. Існує проблема зрівняння офіційних заробітних плат між працівниками різної кваліфікації, встановлення усім працівникам – від найпростіших професій до керівника – окладів (ставок) на рівні мінімальної заробітної плати, особливо на підприємствах, в установах, організаціях, що не входять до сфери галузевих угод. З великою кількістю працівників роботодавці взагалі не укладають трудові угоди з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку. Крім того, роботодавець в Україні на сьогодні має економічну вигоду від затримки виплати заробітної плати, виплати заробітної плати в розмірах, менших, ніж передбачено законодавством, виплати заробітної плати «у конвертах», неоформлення трудових відносин. Така ситуація порушує права працюючого населення й не сприяє надходженню коштів до бюджетів усіх рівнів і Пенсійного фонду України. Унаслідок несплати податків, внесків з тіньових доходів країна втрачає мільярди гривень доходів до державного бюджету, Пенсійного та інших страхових фондів, а працівники залишаються без відповідного соціального захисту і належного в майбутньому пенсійного забезпечення.
Україна має найнижчі штрафні санкції з-поміж країн Європи за порушення законодавства про працю, у тому числі й за несвоєчасну та не в повному обсязі виплату заробітної плати, недотримання мінімальних державних гарантій. Водночас у країнах Європи мінімальні штрафні санкції за зазначені порушення становлять відповідно від 8300 грн (Болгарія) до 100 000 грн (Чехія), максимальні від 83 000 грн (Болгарія) до 200 0000 грн (Словаччина).