06 березня 2025, 13:39

«Алєксєєв, Боярчуков та партнери»: новий вектор розвитку — від юриспруденції до стратегічного лобізму

Наталія Бухалова
Наталія Бухалова «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» СЕО
Олена Осмоловська
Олена Осмоловська «Юридична газета» генеральний директор, т.в.о. головного редактора


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Компанія «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» оголосила про масштабне перетворення — від традиційної юридичної фірми до лідера у сфері законодавчої та бізнес-адвокації. Наталія БУХАЛОВА, яка долучилася до команди, розповідає про нову стратегію, глобальні тренди лобізму та чому сучасним компаніям потрібен нестандартний підхід до впливу на регуляторне середовище.

GEX_2405_R

Наталія має фінансову освіту, працювала у маркетингу та брендингу, а також заснувала дослідницьку компанію UMG. Її досвід охоплює як бізнес-стратегію, так і адвокацію, що стає ключовим напрямом розвитку АБП. Вона працює над тим, щоб компанія поєднувала юридичну експертизу із сучасними підходами до GR: аналітикою, цифровими інструментами та ефективною комунікацією зі стейкхолдерами.  

— Що вас надихнуло прийняти пропозицію і стати частиною команди АБП?

— Професійні виклики — це моя спеціалізація. Коли всі мої друзі ставали юристами, я отримала фінансову освіту, пішла в маркетинг та заснувала одну з перших брендингових агенцій в Україні. Після візиту в The Kellogg School of Management однією з перших в Україні почала викладати свої авторські курси в бізнес-школі з використанням кейс-методу (техніка навчання, що використовує опис реальних економічних, соціальних і бізнес-ситуацій). У 2017 році з нуля за півтора місяця підготувала стенд країни та делегацію від Міністерства економіки на Annual Investment Meeting у Дубаї. Консультуючи по персональному брендингу, я завжди підштовхую своїх клієнтів мислити нестандартно, за рамками. Тому було б абсолютно нелогічно для мене відмовитися від досить неочікуваної для ринку пропозиції (посміхається, — ред.). 

Ми з АБП мали можливість побачити один одного в роботі. У нас навіть позиціонування схожі — і моя дослідницька компанія UMG, і АБП завжди сприймалися ринком як агенції нетривіальних завдань. З мого особистого досвіду можу сказати, що на відміну від інших юридичних фірм, АБП — люди слова, надійні стратеги, які не «танцюють танок роботи», а проактивно й ефективно розв’язують проблеми абсолютно різного рівня складності. 

Між іншим, все більше світових компаній запрошують у топкоманду саме маркетологів. Це досвід таких великих компаній, як PepsiCo, Cisco, Unilever, Nestlé, Levi’s і навіть Disney. Зазвичай це відбувається, коли компанія переходить до агресивного розвитку, експансії або ребрендингу. Це має сильний позитивний ефект — викристалізовує позиціонування компанії, налаштовує ефективну комунікацію та взаємодії з дуже різними стейкхолдерами, дає змогу оперативно і навіть з випередженням реагувати на зміни на ринку. Тому одне з моїх головних завдань — свіжий погляд на стратегічний розвиток, динамічність і креатив. Наше поєднання повністю органічне, та ще й відображає світові тенденції.

— Як зміниться бренд «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» після трансформації? Які ваші першочергові завдання та стратегічні цілі в АБП?

— Сергій Боярчуков нещодавно шокував юридичну спільноту: «Нашій компанії вже 19 років. 20 років нам вже не буде». Інтригуюче, чи не так? Річ у тім, що ми не просто відкриваємо новий напрям, ми репозиціонуємо компанію загалом і націлені стати трендсеттером у лобізмі та супроводі інвестицій. Лобіювання часто розглядається як представництво бізнесу в державних структурах. В АБП ми йдемо далі. Ми називаємо наш підхід «Законодавча та бізнес-адвокація і підтримка». Це більш широке поле діяльності, я би навіть назвала це мистецтвом стратегічного впливу (посміхається, — ред.). Ми маємо на меті стати єдиною точкою контакту в Україні для бізнесу клієнтів, необхідних юридичних рішень і координації професіоналів суміжних сфер. Завдання нескромне, але навіть на начальному етапі реалізації надзвичайно цікаве та приносить величезне задоволення. 

— Чи є у вас бачення, як створити ефективну синергію між класичними юридичними послугами та лобістською діяльністю?

— Звичайно! Досвід двох топових компаній на своїх ринках — ринку маркетингових досліджень і консалтингу, та юрринку — надійна і гармонійна основа сильних лобістських послуг. Ми вже реалізували декілька спільних проєктів і бачимо силу в єдності. Синергія досягається просто — схожістю цінностей: захищати, зберігати й максимізувати успіх клієнтів. 

— Яке ставлення до лобізму у світі? Які виникають питання до цього бізнесу?

— Найпоширеніше запитання у світі щодо лобізму — як поєднуються лобізм і демократія. З одного боку, лобізм об’єктивно впливає на політичний процес. Тому деякі критики стверджують, що лобізм дозволяє багатим і потужним маніпулювати політикою на свою користь, залишаючи звичайних громадян осторонь. Вони кажуть, що демократичні процеси повинні базуватися на волі народу, а не на інтересах великих корпорацій чи іноземних держав. З іншого боку, прихильники лобізму вважають, що без цього механізму уряд просто не зміг би ефективно функціонувати, адже кожна політика потребує внутрішніх знань і експертних оцінок. Лобісти можуть допомогти заповнити цю прогалину, надаючи важливу інформацію та аналіз, який допомагає приймати більш обґрунтовані рішення. Долати такі стереотипні ставлення можна лише одним способом — успішними прозорими кейсами. 

— Чи стикається лобізм із певними стереотипами в Україні, як ви плануєте їх долати?

— Лобізм часто сприймається в негативному контексті. Чи можна настільки все примітизувати? Давайте уявимо ситуацію: іноземний інвестор приїздить в країну з цікавим проєктом і широкими можливостями, але ніяк не може попасти до міністра, мера чи ще когось дуже важливого для реалізації проєкту. Йому стати в чергу чи подзвонити на гарячу лінію? Чи краще скористатися послугами професійної лобістської компанії, яка організує всі необхідні зустрічі, підготує документи і забезпечить надійний супровід всього проєкту? А скільки інвесторів йшли з країни через аферистів чи людей, які «надували щоки», але не були здатні знайти правильні прозорі рішення? Саме тому ми бачимо свою місію в тому, щоб підтримувати інвесторів і робити їх щасливими, як би пафосно це не звучало. Економіка в жахливому стані і не може наповнитися ресурсами внутрішнього бізнесу. Вже немає часу на помилки, розвиток повинен бути максимально оперативним. Інвесторам необхідно мати можливість приймати швидкі рішення. І якщо інвестор буде витрачати пів року тільки на те, щоб зустрітися з якоюсь поважною особою, це не зробить його щасливим. А ми можемо відкрити необхідні двері для нього відповідально і прозоро. Це і є наше бачення лобізму.  

— Які міжнародні тренди у сфері GR, адвокації та лобізму ви вважаєте цікавими загалом і перспективними для України?

— 1. Цифровізація впливає навіть на такий класичний механізм, як лобізм. AI допомагає відстежувати настрої суспільства, позиції політиків і визначати ідеальний момент для впливу. Боти й алгоритми аналізують законопроєкти, пишуть звернення до політиків. Лобісти використовують Big Data для моніторингу та аналізу політичних тенденцій і для прогнозування рішень урядів. Мікротаргетинг дозволяє запускати персоналізовані комунікаційні кампанії для різних цільових аудиторій. Громадські ініціативи та НПО стають гравцями», які здатні змінювати політичну ситуацію. Це все робить лобізм більш доступним і прозорим скорочує час на обробку інформації та підвищує ефективність комунікацій. Також це дає змогу швидко виявляти політичні можливості та працювати з громадськістю в реальному часі. 

2. Лобізм буде використовувати непрямі технології впливу, наприклад, роботу з лідерами думок, інфлюенсерами та блогерами. Популярними будуть і гібридні кампанії з одночасним використанням юридичного, економічного та медійного впливу. Але, з іншого боку, прогнозується зростання ролі ESG і спрямування лобізму на підтримку політик сталого розвитку, етики бізнесу та соціальної відповідальності, благодійності. «Зелений» лобізм буде актуальним особливо в таких галузях, як енергетика, транспорт та агропромисловий комплекс. Це все створює цілі екосистеми соціального впливу.

3. Тенденція до посилення законодавчого контролю продовжиться й у 2025 році: питання прозорості, розкриття інформації про зв’язки між лобістами та політиками, про встановлення чітких обмежень на фінансування лобістських кампаній. Лобістам досвідчених країн доведеться шукати нові способи впливу, які не підпадають під регуляції. 

Отже, лобізм стає більш технологічним, складним і прихованим. 

— Як ви оцінюєте конкурентів у сфері лобізму та адвокації на українському ринку?

— Я не люблю слово «конкуренти» і віддаю перевагу визначенню «колеги по ринку». Ми відчуваємо гордість, що першими запустили лобістську компанію в країні. І раді, що не тільки ми одні створюватимемо ринок. При цьому ми чітко розуміємо свої переваги і маємо намір використовувати їх на повну. Ключове для GR та адвокаційних компаній — рівень можливостей команди. Мені дуже імпонує слоган однієї з провідних американських лобістських компаній: «Ми відчиняємо будь-які двері у Вашингтоні Д.С.». Рівень нашої команди експертів — безпрецедентний для країни, унікальний з погляду професіоналізму, досвіду та сфери впливу. Це топовий рівень — від колишніх членів Кабінету Міністру і народних депутатів до послів, причому як українських, так і іноземних. Перефразовуючи слоган американських колег, можна сказати: «Ми відчиняємо будь-які двері у Києві Д.С.».

— Чи є у вас особистий девіз, який допомагає рухати зміни?

— Мій особистий слоган, який протягом багатьох років дуже подобався моїм клієнтам: Bukhalova connecting people. Саме час для його нового й більш ефективного застосування, чи не так? Хоча пригадуючи симпатичну американську комедію, я тепер можу сміливо називатися «брюнетка в законі».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати