Останнім часом Державна фіскальна служба б’є рекорди активності всіх попередників (тобто Державної податкової служби та Міністерства доходів і зборів) – ініціює численні податкові нововведення та пропонує нові норми для вдосконалення чинного законодавства. З проханням прокоментувати основні цілі таких ініціатив та сучасні тенденції у вирішенні основних податкових проблем «Юридична газета» звернулася до голови ДФС України Ігоря БІЛОУСА, який, зважаючи на зайнятість, відповів на наші запитання письмово
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Реорганізація Міндоходiв залишила за новоствореною ДФС реалізацію державної політики у сфері податків, митної справи, адміністрування ЄСВ та функції податкової міліції. Наскільки, на Вашу думку, структура, зважаючи на її теперішній статус, зможе впоратися з таким величезним об’ємом повноважень?
– Новими положеннями про Державну фіскальну службу України визначено широке коло її завдань та функцій. Вона є правонаступником Міністерства доходів і зборів, проте створення ДФС перезавантажить податкову політику, а підходи до процедур зборів і нарахування податків будуть реформовані. Наразі структура та функції ДФС порівняно з Міністерством доходів і зборів України суттєво не змінилися, і ті завдання, які ставляться перед Службою, будуть виконуватись в установленому порядку.
Впевнено стверджую, що Державна фіскальна служба України має вагомий потенціал для успішного виконання поставлених завдань. Звичайно, головним завданням є контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів з метою забезпечення своєчасності наповнення таких бюджетів та фондів.
– Які першочергові завдання ставить перед собою ДФС на сьогодні?
– На сьогоднішній день головний пріоритет роботи ДФС України – забезпечити наповнення бюджету держави. Ще одним із ключових завдань є створення дієвої системи протидії корупції, забезпечення ефективного захисту процесу наповнення державного бюджету від корупційних впливів.
Досягти цього цілком можливо. І в першу чергу необхідно прийняти кодекс економічного зростання країни, передбачити зменшення кількості податків та збільшення і спрощення бази оподаткування, створення служби фінансових розслідувань, ліквідацію податкової міліції.
Ми вже зараз переходимо на нову якісну форму перевірок – це безвиїзні перевірки, сучасні інформаційні технології, електронні бази даних. Покладаємо надію на прийняття у парламенті закону про податковий компроміс. Формування сприятливого інвестиційного клімату та бізнес-середовища належить до постійних та першочергових напрямків реформування податкової системи України.
– На законодавчому рівні зараз досить широко обговорюється ініціатива по проведенню податкової реформи. Чи готова ДФС до такого розвитку подій, чи має вона власні напрацювання у цій сфері?
– Податкова реформа, направлена, в першу чергу, на спрощення системи оподаткування, є нагальною необхідністю сьогодення. У зв’язку з цим потребують суттєвого вдосконалення і положення Податкового кодексу України. З цим погоджуються представники громадськості та бізнес-спільнот, які залучаються до підготовки оновленої редакції Податкового кодексу України.
На сьогодні Державна фіскальна служба вже подала до Мінфіну пропозиції щодо реформування системи оподаткування, зокрема в частині зменшення кількості податків та спрощення їх адміністрування. Крім того, з метою лібералізації податкової системи запропоновано опрацювати питання щодо скасування місцевих зборів – туристичного та за місця для паркування транспортних засобів – як таких, витрати на адміністрування яких наближаються до їх економічної ефективності.
З метою комплексного вирішення проблеми адміністрування та бюджетного відшкодування ПДВ, а також забезпечення збалансованості бюджету 31.07.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким, зокрема, запроваджується система електронного адміністрування ПДВ. Ця ініціатива була презентована технічній місії МВФ, яка зацікавилась запропонованою системою та погодила її як тимчасовий захід у боротьбі з «податковими ямами». Даним законом передбачено зміни до порядку оподаткування ПДВ і в аграрній сфері.
– Чи готова ДФС до діалогу з бізнесом у питаннях податкової і митної політики? І як бути з боротьбою з тіньовою економікою?
– Ми з самого початку розпочали активний та відкритий діалог з бізнесом. Віднині це дорога з двостороннім рухом, і рух цей ми здійснюємо винятково на підставі законів.
Цей діалог уже дає результати. Так, за ініціативи бізнесу нами розроблений і розглядається нині у Верховній Раді законопроект про податковий компроміс. Це дає бізнесу можливість перегорнути чорну сторінку минувшини і розпочати працювати у рамках правового поля. А головне – це дуже важливий та ефективний крок на шляху боротьби з корупцією.
В оновленому законопроекті про податковий компроміс, відповідно до консультацій з бізнесом, розмір ставки знизився до 10%, а період, який підлягає уточненню, подовжено до 1 квітня 2014 р. Застосовуватиметься компроміс до сум податків, нарахованих з 1 квітня 2011 р. Слід зазначити, що уточнені та перевірені періоди під час застосування податкового компромісу в подальшому не перевіряються.
– Останнім часом досить активно обговорюється ідея створення Служби фінансових розслідувань. Який правовий статус нової структури планується прописати в законодавстві?
– Уряд підготував законопроект про створення служби фінансових розслідувань. Мета цього закону – щоб із 7 контролюючих органів зробити єдину службу, яка матиме право перевіряти економічні і фінансові питань діяльності підприємця. Тобто уряд пропонує забрати відповідні повноваження в МВС, яке має управління по боротьбі з економічною злочинністю, і в СБУ, яка має департамент по боротьбі з контррозвідувальною діяльністю в економіці.
Досвід створення єдиної державної служби фінансових розслідувань є на Заході, зокрема в США. Така структура має займатися, в першу чергу, безвиїзним наглядом.
Після звернення Європейської Бізнес Асоціації податкова міліція закрила 700 кримінальних справ, метою яких було не розслідувати фінансові правопорушення, а відібрати бізнес.
Головним виконавцем доручень Кабінету міністрів України з питань створення Служби фінансових розслідувань було визначено Головне слідче управління фінансових розслідувань. Його завдання та функції у зв’язку з перетворенням Міністерства доходів і зборів України в Державну фіскальну службу України залишаються незмінними, оскільки слідчі підрозділи здійснюють свою діяльність відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, основним завданням Головного слідчого управління фінансових розслідувань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування злочинів, віднесених до підслідності слідчих органів, що здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, а до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
– Нещодавно Верховна Рада прийняла в першому читанні закон про податковий компроміс. Чи допоможе така ініціатива зменшити податковий прес на бізнес?
– Суть податкового компромісу полягає у наданні платникам податків можливості доплатити не задекларовані податкові зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ, при цьому звільнивши таких платників від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності. Компроміс застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 р., та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ незалежно від наявності/відсутності проведення контролюючими органами перевірок за такі періоди.
Податковий компроміс – це відповідь на велику кількість запитів саме від бізнесу. Йдеться не про амністію конвертаторів чи криміналітету – ми говоримо про бізнеси, які можуть бути стерті з лиця землі, якщо ми не запустимо цей процес. Головне – перегорнути сторінку і дозволити бізнесу жити по-новому.
Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати податкових зобов’язань до бюджету. Слід зазначити, що уточнені та перевірені під час застосування податкового компромісу господарські операції платника податків у подальшому не змінюються платником та не перевіряються контролюючим органом. Крім того, з метою забезпечення принципу рівності платників податків процедура податкового компромісу розповсюджується і на неузгодженні суми податкових зобов’язань, які наразі знаходяться у процедурах судового або адміністративного оскарження.
Державна фіскальна служба України співпрацює з платниками податків на партнерських умовах та жодним чином не здійснює тиск на бізнес. Податковий компроміс – це право, а не обов’язок. Ним скористаються ті, хто розуміє, для чого їм це потрібно.
– Як відбувається на даний момент реалізація повноважень ДФС у Криму та на Сході? Чи відбувається в цих регіонах вчасна сплата податків підприємцями?
– Надходження до бюджету України по АР Крим та Севастополю з моменту окупації (з квітня) відсутні, що є прямими втратами бюджету. При цьому в минулому році надходження за цей період складали 1,3 млрд грн.
Події ж на Сході, як відомо, призводять до часткового або повного призупинення господарської і фінансової діяльності підприємств, що також зумовлює зменшення надходжень по цих регіонах. В цілому по Донецькій та Луганській областях за І півріччя надходження до загального фонду держбюджету склали 8,1 млрд грн, що на 2,2 млрд менше відповідного періоду минулого року.
– Як сплачувалися податки в І півріччі 2014 р.? І які прогнози Служби по наповненню держбюджету до кінця року?
– Вагомий вплив на надходження платежів до бюджету мають події, які відбуваються в країні – тимчасова окупація території АР Крим, проголошення сепаратистськими угрупуваннями ЛНР та ДНР, захоплення органів державної влади, підприємств тощо. Усе це призводить до зменшення ділової активності підприємств. Зокрема, за даними декларацій з ПДВ, відбувається зменшення обсягів реалізації підприємств як Донецької та Луганської областей, так і пов’язаних з ними у своїй діяльності.
Протягом І півріччя 2014 р. Державною фіскальною службою України забезпечено надходження до зведеного бюджету у сумі 197,7 млрд грн, що на 3,2% (6,6 млрд грн) менше факту відповідного періоду 2013 р. В цілому наповнення бюджету у 2014 р. буде здебільшого залежати від стабілізації політичної та економічної ситуації у країні.
– Чи зміниться практика проведення податкових перевірок з реорганізацією Міндоходів?
– З метою зміни підходів до здійснення податкового контролю ст. 77 Податкового кодексу України запроваджено ризикоорієнтований підхід до діяльності платників податків та здійснення їх планування до перевірок. Тобто планові контрольно-перевірочні заходи спрямовуються виключно на ті підприємства, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету, використовуючи схеми мінімізації чи ухилення від сплати податків.
В останні місяці спостерігається тенденція до скорочення кількості всіх типів перевірок – як планових та позапланових, так і фактичних. Водночас ДФС вживаються заходи для переходу до нової форми проведення контрольно-перевірочної роботи із застосуванням існуючих баз даних контролюючих органів та впровадження новітніх ІТ-технологій.
– Які нововведення готує Служба найближчим часом?
– До нововведень, які заплановані ДФС у найближчому майбутньому, можна віднести запровадження сервісу сплати податків за допомогою мережі інтернет, через банкомати, банківські термінали та іншими сучасними дистанційними засобами. Буде працювати електронний сервіс «Заповнення декларації фізичної особи-платника єдиного податку».
Одним із нововведень у сфері протидії корупції є впровадження у практику роботи Державної фіскальної служби комп’ютерних поліграфів. Їх використання дозволить більш якісно здійснювати відбір кандидатів на службу, мінімізувати можливість прийняття в органи ДФС осіб з низькими моральними якостями та корупційною мотивацією, а також дає додаткові можливості щодо встановлення під час проведення службових розслідувань і перевірок причетності посадових осіб до правопорушень. Найближчим часом розпочнеться практичне застосування даної методики. Для цього вже підготовлено відповідних фахівців, виділено необхідне приміщення, придбано належне обладнання.
Також вважаємо, що з метою поліпшення умов ведення бізнесу повинні бути відмінені наступні загальнодержавні податки та збори:
- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
- збір за користування радіочастотним ресурсом України;
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів. Такого механізму в Україні на сьогоднішній день не існує.
«Схвалений експортер» – це підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах вільної торгівлі відповідно до угод та має право самостійно оформляти декларацію-інвойс незалежно від вартості товару.
З метою впровадження в Україні інституту схваленого експортера Державною фіскальною службою України розроблено проект відповідного Порядку, з яким вітчизняні товаровиробники можуть ознайомитися на офіційному сайті Міністерстві фінансів України, де проект на даний час знаходиться на опрацюванні.
Підготувала Оксана Іжак,
журналіст "Юридичної газети"