Останнім часом арбітраж стрімко набуває популярності, а проте українське середовище, зокрема нормативне, не завжди готове до такого прогресивного способу вирішення спорів. Про проблеми і перспективи розвитку арбітражної практики в Україні «Юридичній газеті» розповів керівник Західноукраїнської філії
АО Arzinger Маркіян Мальський
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Пане Маркіяне, Ви очолюєте практику альтернативного вирішення спорів у компанії Arzinger, перебуваючи при цьому ще й керівником Західноукраїнської філії компанії. Поділіться рецептом, як Вам вдається поєднувати ці обов’язки, зокрема захищати інтереси клієнтів в арбітражі саме зі Львова?
— У сучасному світі «логістична складова» професії відіграє дедалі меншу роль, і все частіше можна виконати доручення клієнта дистанційно. Запорукою успішного поєднання різних обов’язків є і вдало підібрана професійна команда. Щодо арбітражів, то почастішали випадки, коли розгляд справи здійснюється тільки на основі письмово поданих документів сторін. Коли ж призначаються усні слухання, то вони одноразово тривають 3–4 дні, після чого подальша участь справи знову здійснюється за допомогою обміну кореспонденціями. Проте, звичайно ж, невід’ємною частиною життя юриста є участь у різноманітних спеціалізованих заходах, які також, у свою чергу, потребують частих відряджень. Що ж стосується Західноукраїнської філії компанії, то на цьому регіональному ринку ми присутні вже 6 років і можемо говорити про те, що модель побудови сервіспровайдера вже реалізована, відтак більшість бізнеспроцесів налагоджені й відмінно функціонують у практично автономних режимах.
— Ви є регіональним представником Молодіжної міжнародної арбітражної групи (далі – YIAG) при Лондонському інституті міжнародного арбітражу (далі – LCIA). Розкажіть докладніше про Ваші обов’язки на цій посаді та про пріоритети, які Ви ставите перед собою у популяризації YIAG і LCIA в регіоні СНД?
— Для мене була велика честь зайняти таку позицію в одній з найвідоміших світових арбітражних організацій. Загалом я вірю, що українські фахівці в сфері арбітражу вже скоро стануть одними з провідних на пострадянському просторі, адже сьогодні для цього існують усі передумови. Одним з таких показників є, наприклад, той факт, що Українська арбітражна асоціації, членом правління якої я також маю нагоду бути, була створена раніше, ніж аналог у Росії. Як регіональний представник YIAG я долучатимуся до всієї діяльності цієї організації, яку вона здійснює, безпосередньо в регіоні СНД. Ця арбітражна група пропонує широкий спектр можливостей, серед яких участь у конференціях, тренінгах, різноманітних професійних заходах. Крім того, існує ефективна платформа для обміну досвідом, зокрема регулярно здійснюються публікації з новинами арбітражу в різних юрисдикціях. Також YIAG часто організовує конкурси з питань арбітражу, більш того, пропонує проходження 6місячного стажування в Лондонському суді міжнародного арбітражу. Слід зазначити, що участь у таких заходах YIAG є покищо унікальною можливістю для молодих арбітражників, а тому одним із моїх пріоритетів буде інформування «молодої аудиторії» про діяльність YIAG.