Про власну формулу успіху, проблеми гендерної рівності та компроміси з особистими принципами й переконаннями «Юридичній Газеті» розповіла Надія БІЛОУС, директор з юридичних та корпоративних питань субрегіону UCCAB British American Tobacco.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Пані Надіє, скажіть, будь ласка, з якими труднощами Вам доводиться мати справу в повсякденній роботі, що стосується залучення для допомоги зовнішніх юридичних консультантів (юридичні компанії)? Які питання зазвичай вирішуються юристами Вашої компанії, а які – зовнішніми консультантами?
– Насамперед, хотіла б подякувати за можливість поділитися своїм баченням щодо стану та розвитку юридичного бізнесу в Україні. Як корпоративний юрист, я вже багато років працюю з одним клієнтом та є дотичною до багатьох правових відносин з іншого боку, ніж можна було б уявити з позиції роботи в юридичній фірмі. Я вважаю, що головна формула успіху полягає в поєднанні знань та бачень корпоративного юриста, з урахуванням корпоративної культури й досвіду роботи компанії в різних юрисдикціях, з різновекторним баченням розвитку ситуації та досвідом в управлінні складних питань, які є перевагою зовнішніх консультантів. Мені також здається, що парадигма співпраці «in-house lawyer – external counsel» саме зараз зазнає перетворень. Сьогодні зовнішні консультанти працюють у тісному зв’язку з клієнтом, намагаючись зрозуміти всі напрями та особливості бізнесу, лише потім пропонуючи рекомендації до розгляду. Певною мірою зовнішні консультанти стають невіддільною частиною команди юридичних радників, що несуть солідарну відповідальність за прийняті рішення та готові до такого стану речей.
Моя повсякденна робота складається не з труднощів, а із завдань, які ставить переді мною впертий і готовий до шаленої боротьби бізнес, а також правова система України та ще десятки юрисдикцій, що наразі є моєю сферою відповідальності.
– На Вашу думку, яких змін зазнає юридична професія у найближчі 5 років?
– На мою думку, невпинність розвитку юристів полягає в тому, що нам вже давно не достатньо просто добре знатися на законодавстві, розуміти правові колізії та пропонувати шляхи застосування правових норм. Сьогодні юристи отримують MBA, а не лише LLM, розвиваються у сферах філософії, політології та отримують додаткові навички у напрямі Лідерства та Стратегії. Це зовсім не дивно, це закономірно. Мені видається, що наступним кроком буде безпосереднє ведення юристами частини бізнесу з урахуванням всіх особливостей (зокрема, щодо виходів на експортні ринки, укрупнення бізнесових інтересів та залучення юристів до структури Non-Executive Directors у складі орієнтованих на майбутні горизонти корпорацій).
У повсякденних завданнях мої колеги зовнішні консультанти допомагають мені побачити ширшу картину правозастосування з урахуванням їхнього безпосереднього досвіду та позиції українського права, а також з урахуванням практики європейського законотворення та правозастосування.
Сьогодні такий досвід є важливим для мене у сфері конкуренційного, митного та корпоративного права.
– Чи доводилося Вам коли-небудь у професійному житті мати справу з проблемою гендерної рівності?
– Цікаво, що останнім часом жінкам-юристам досить часто ставлять питання стосовно гендерної рівності та пов’язаних з цим складнощів. Відверто кажучи, я цілком розумію, чому саме питання гендерної рівності зараз охоплює все більше корпорацій та напрямів діяльності. Адже ми намагаємося підготуватися до недалекого майбутнього, в якому немає місця поділу на раси, віросповідання чи стать, де матимуть значення лише знання та навички, вміння вчитися, здатність визнавати помилки, бачити всю картину цілком з висоти пташиного польоту, неупереджено та без емоцій приймати складні рішення.
Мабуть, мені пощастило, оскільки саме в контексті гендерної політики я жодного разу не відчувала упередженого чи завуальованого ставлення. Мені хочеться вірити, що такий стан справ є нормальним та цілком прийнятним для українського суспільства, проте спілкуючись із колегами з інших галузей економіки, розумію, що це не зовсім так. На мою думку, жінкам у бізнесі (не лише в юридичному) допомагає вміння емоційно підлаштовуватися під ситуацію протягом переговорів, переконання, директорат, у суді, з командою. Саме така емоційна гнучкість, що дає змогу не поступатися своїми принципами, баченнями чи переконаннями, дозволяє досягати поставлених цілей з посмішкою, яка жодним чином не означає відсутність жорсткості, принциповості та харизми. З мого досвіду, такий підхід є тією переважною силою, яка інколи може бути вирішальним чинником.
– Юридичні компанії, яких ми опитували під час проведення дослідження Ukrainian Women In Law, назвали Вас як одну з найуспішніших жінок-корпоративних юристів. У чому вбачаєте секрет свого успіху?
– В професії юриста мене приваблює можливість доведення власної думки та вибору способу, як саме це можна зробити. Мої особисті переконання та принципи завжди лягають в основу рішень, які я пропоную як член директорату компанії. Мені подобається працювати з командою професіоналів, де ми вчимося одне в одного. Як на мене, це єдиний рецепт побудови здорової конкуренції в межах професійної команди. В команді професіоналів важливо слухати та чути один одного, позбавити себе висловів-кліше на кшталт «зробимо, як я вважаю», «я знаю краще», «я тут довго працюю і точно знаю, що потрібно керівництву» тощо. На мою думку, команда, яка працює під постійним контролем та в постійному стресі, не може працювати ефективно.
Найкраще, що може керівник запропонувати своїй команді – це довіра й підтримка, побудована на вірі у те, що професіонали своєї справи прийшли для того, аби якнайкраще застосувати свій досвід та навики.
– Які риси Вам допомагають, а які, навпаки, заважають у юридичній кар’єрі?
– Досить складно говорити про риси характеру, що допомагають приймати рішення та будувати кар’єру. Про це краще запитати мою команду та людей, з якими я перебуваю в щоденному контакті. Я вважаю, що такі людські риси, як відвертість, чесність, вміння висловлювати власну думку, навіть розуміючи, як неоднозначно вона може бути сприйнята, вміння брати відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення дозволяють рухатися вперед, не йти на компроміси з особистими принципами та переконаннями.
– Народна мудрість говорить: «У жінки має бути два крила – кар’єра та сім’я». Скажіть, як Вам вдається поєднувати роботу й особисте життя? Чи, можливо, доводиться сфокусуватися на одній з цих сфер?
– Цікаво, що запитання про поєднання сімейного та професійного життя, за моїми спостереженнями, ставлять тільки успішним жінкам і майже ніколи успішним чоловікам. Напевно, це не дивно, оскільки світові тенденції в різних сферах бізнесу та управління рухаються з урахуванням принципів рівності й різноманітності. Однозначно, сім’я у моєму житті відіграє головну роль. Сім’я – це маленький світ, який охоплює все те, що я люблю, все те, що мене надихає, весь спектр емоцій, який я отримую, та про що не хочеться ні з ким ділитися. Можу лише сказати, що для професійного успіху обов’язково необхідне солідне підґрунтя у вигляді збалансованого й цікавого особистого життя, яке надихає та стимулює не зупинятися на досягнутому. Саме такий баланс і гармонія, мій особистий розвиток, цілі, які я постійно ставлю перед собою, постійна професійна невдоволеність отриманим результатом та бажання бути прикладом для своїх дітей рухає мене вперед до тих цілей, про які ще сьогодні можу не знати, але вже завтра вони можуть з’явитися в моєму чарівному переліку цілей.