У січні цього року Олег Бойчук та Сергій Гребенюк були призначені партнерами ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна. Новопризначені партнери розповіли «Юридичній газеті» про свій шлях до партнерства та про плани розвитку практик, які вони очолили
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Нещодавно Ви стали партнерами ЄПАП Україна. Розкажіть про шлях, який Ви пройшли до партнерства?
- О.Б. Мій шлях, з одного боку, був доволі тривалим, а з іншого – стандартним, як для формату великих юридичних компаній. У нашій компанії я працюю близько 11,5 років і за цей час пройшов всі позиції від стажера та молодшого юриста до партнера. Можу сказати, що я та й Сергій, власне, є прикладом, коли компанія вирощує партнерів із власних юристів.
- С.Г. До ЄПАП Україна я приєднався дещо пізніше, ніж Олег. Починав я з позиції юриста середнього рівня. Відповідно, цей шлях я пройшов трохи швидше. Важливо, що ми одразу обрали спеціалізацію та всі ці роки працювали над її вдосконаленням, вибудовуючи пріоритети розвитку. У нашій компанії не існує алгоритму напрацювання балів, на основі яких автоматично отримується підвищення. Ключовим заохоченням для кожного юриста є вибір напрямку, спеціалізації майбутньої діяльності та особистісного розвитку, і його головним завданням є стати професіоналом своєї справи.
- Хто став ініціатором висунення вашої кандидатури на пост партнера?
- О.Б. В рамках нашої компанії – це системне питання. До того як стати партнерами, ми декілька років були старшими юристами та радниками, наша робота оцінювалася за різними параметрами, включаючи професійні якості, стосунки з клієнтами, публічність і т.д. У нашій компанії проводиться систематична атестація юристів всіх рівнів, обговорення її результатів, планування майбутньої роботи. Таким чином, ініціювання конкретною особою призначення когось на посаду партнера не є визначальним питанням. Натомість, є системна робота, яка передує партнерському призначенню. І врешті-решт, коли за всіма поставленими вимогами та параметрами особа досягає потрібного рівня, приймається відповідне колективне рішення.
- С.Г. У цьому контексті мені згадується приказка: «Поганий той солдат, який не мріє стати генералом». Питання призначення на посаду партнера, насправді, обговорюються. Через значні розміри компанії, це питання не може бути прийнято за місяць чи два. Будь-хто з наших колег, хто став партнером, безперечно, вів переговорний процес впродовж 2-3 років. За цей час обговорюються певні плани, завдання. Наша компанія налічує понад 30 партнерів у всіх юрисдикціях присутності. Необхідно визріти в досить великому колективі й практично кожен проходить досить довгий шлях. Бутікові юрфірми чи, скажімо, юрфірми «домашнього типу» набагато легше вирішують питання призначання нового партнера. У такій компанії, як наша, це, як правило, системна робота, під час якої багато колег придивляються до тебе, та яка вимагає більше терпіння і часу.
- Чи існує у Вашій компанії щось на кшталт partnership track?
- С. Г. Формалізованого юридичного документа, який би передбачав процедуру призначення на посаду партнера у нас не існує. Проте певні критерії та очікування стосовно розвитку бізнесу в цілому та практики зокрема, якими діляться партнери, є вирішальними чинниками.
- О.Б. Саме поняття, сама концепція присутня, але вона не формалізована. Вона існує у формі регулярного, системного, індивідуального діалогу, з урахуванням критеріїв, зрозумілих один одному.
- Олеже, Ви продовжуєте працювати в якості керівника практики нерухомості та співкерівника практики злиттів і поглинань та корпоративного права, а Ви, Сергію, – керівником практики кримінального права ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна. Чи плануєте розвивати практики, які Ви очолюєте, та які тенденції розвитку зазначених практик Ви можете відзначити у цьому році?
- С.Г. В юридичній сфері неможливо просто орендувати офіс, купити обладнання та почати виробничий процес. Тобто юридичний бізнес – це завжди група однодумців, кожен з яких бере на себе певну сферу, розвиває її. Загальна синергія, яку дають колеги в підсумку й потрібна клієнту. 80% наших клієнтів – це великий бізнес, у своїй більшості – іноземні компанії. Відповідно, вони вимагають достатньо комплексного підходу. Всі наші партнери є керівниками чи співкерівниками практики, вони відповідають за конкретно обраний напрям, володіють глибокою експертизою.
В рамках моєї практики основними напрямами роботи є захист бізнесу, представлення інтересів клієнта у кримінальних провадженнях, протидія рейдерству. Як керівник я опікуюсь командою, котра працює над проектами такого типу, займаюсь розвитком практики, слідкую за останніми трендами. Кримінальна практика раніше була однією з найконсервативніших. Наразі кримінальне, антикорупційне законодавство – одне з тих, які динамічно розвиваються. На сьогодні (після 10-ти років практики та значних проектів) недостатньо, щоб володіти експертизою у цій сфері. Потрібно постійно підтримувати форму, бути в курсі останніх змін, а також, можливо, прогнозувати певні зміни для того, щоб відповідати тим критеріям та вимогам, які сьогодні диктує ринок кримінальному адвокату.
О.Б. Додатково до того, що вже сказав Сергій, можна наголосити, що розвиваючи наші окремі практики, ми намагаємося діяти скоординовано, просуваючи суміжні практики одночасно. Відповідно, таким чином ми намагаємося прийти до певної синергії та реалізувати весь потенціал нашої компанії, у якій представлені фактично всі юридичні напрямки, що є актуальними для бізнесу. Координація між практиками у прийнятті BD рішень, на нашу думку, дуже важлива.
Першочергове завдання розвитку практики виражається у збереженні наявних клієнтів та поповненні клієнтської бази, завоюванні відповідної репутації на ринку. При чому репутації як фірми, нашого бренду, так і особистої репутації партнера, старших юристів, які представляють практику. Тут складно виділити якісь окремі напрями, вони всі взаємопов’язані.
Я відповідаю за розвиток практики нерухомості, а також, разом із колегою, – практики M&A. Це все так звані трансакційні практики, які прямим чином пов’язані з бізнесом та угодами в різних аспектах. Звичайно, ці практики залежні від економічної ситуації в країні, адже коли економіці погано – угод мало. Цей принцип діє всюди, не лише в нашій країні. Але це не означає, що практика обов’язково від цього страждає. Річ у тім, що при правильному підході юридичної роботи менше не буває, вона просто стає іншою.
Наприклад, на етапі економічного піднесення ми концентруємося на угодах, а в період спаду та кризи актуальними стають дещо інші аспекти (реструктуризації, захист активів тощо). Хоча є угоди й у період кризи – це природно, адже завжди є люди, які мають достатні фінансові ресурси та готові інвестувати, беручи ризики, але отримуючи вигідну угоду. Відповідно, практика все одно живе й розвивається. Просто необхідно спостерігати за тенденціями, підлаштовуватися, прогнозувати.
- С.Г. Ринки падають, скорочуються бюджети держав та компаній. Запущено дуже багато програм, процесів, як у бізнесі, так і у сфері правоохоронних органів. Наприклад, Антикорупційне бюро декілька років тому було диковинкою і, як виявилося, не лише в Україні. Подібні інституції з’являлись останніми роками практично у всіх європейських державах, і для них це теж відповідна новизна. Ці органи мають боротися, перш за все, з дурістю держчиновників та намагатись дещо перебудувати уклад у світі. Суспільство більш прогресивних держав розуміє, що такі явища як корупція та маса інших незаконних діянь приводять до затримки розвитку держави в цілому. У зв’язку з цим, ми очікуємо, що з’явиться багато справ, пов’язаних з різного роду міжнародними розслідуваннями, антикорупційними практиками. Корпорації зіштовхнуться з тим, що їхні операції, історію будуть відслідковувати не лише в одній, а у багатьох юрисдикціях.
Звичайно, той жалюгідний стан, у якому знаходиться ринок і бізнес, теж буде призводити до того, що з’являтимуться справи, пов’язані з різними фінансовими махінаціями, шахрайством, виведенням активів.
Якщо раніше рейдерство проявлялось у захопленні чужого бізнесу, заводів, фабрик, то зараз це все має інший характер. Грубо кажучи, через нестачу фінансових ресурсів, на ринку виникають конфлікти у сфері власності та спроби відібрати бізнес у партнера, у тому числі шляхом звинувачення у порушеннях.
Останні півроку спостерігаємо активізацію зі сторони силовиків. Після революції чітко було видно, що півроку бізнес ніхто не чіпав, не було ані прокурорів, ані податківців, ані представників СБУ. Проте сьогодні спостерігаємо активізацію, проводяться навіть обшуки IT компаній, яких ніколи ніхто не чіпав. Податківці побачили, що у «традиційних» сферах, у яких вони звикли працювати, немає потрібних об’ємів надходжень до бюджету, а тому вони заходять у раніше незвідані сфери. Деякі клієнти з таких сфер зізнаються, що цього року вперше мали справу з податківцями та силовиками за останні 15 років роботи.
Також слід відзначити, що існує нетипова активність зі сторони СБУ. Відповідно до проведеної реформи, на сьогодні Служба безпеки України опікується питаннями національної безпеки та боротьбою з тероризмом. Але ми зіштовхуємося з великою кількістю справ, у яких під різними «соусами» СБУ займається питаннями ухилення від сплати податків, незаконного будівництва тощо, тобто втручається в роботу бізнесу, створює проблеми з не завжди благородною метою. Таких кейсів зараз дуже багато. Нескінченні реформи в силових органах привели до того, що у багатьох працівників правоохоронних органів немає впевненості у завтрашньому дні, що призводить до нетипових справ.
Ми зараз ідентифікуємо справи, в яких силовикам не місце. Вони відкривають кримінальне провадження, арештовують рахунки, зупиняють роботу бізнесу, а у процесі слідства виявляється, що це лише спроба виявити, в чому б звинуватити бізнес. Тобто вони працюють навмання: податки – то податки, немає претензій щодо податків, значить знайдемо щось інше... Нинішня економічна ситуація у державі сприятиме розвитку цих процесів і надалі.
- Які поради Ви можете дати молодому поколінню, що в майбутньому має бажання стати партнерами?
- О.Б. Юрист, крокуючи кар’єрними сходинками, будь це юридична фірма чи інше місце роботи, проходить декілька етапів. На першому етапі молодому юристу я б не рекомендував концентруватись на партнерстві як на єдиній меті. Його завдання на цьому етапі – вбирати досвід, як губка, не боятися менш цікавої технічної роботи. Необхідно працювати над своїм багажем досвіду та знань. Амбіції повинні бути, але на початковому етапі вони є другорядним мотиватором.
З часом, на наступному етапі розвитку кар’єри, юрист може більше проявляти свої амбіції – демонструвати досвід, брати ініціативу та відповідальність.
На більш зрілому етапі кар’єрного розвитку юрист може конкретизувати свої наміри щодо партнерства. На цьому етапі приходить розуміння, що це не лише юридична робота, це вже значною мірою бізнес.
Загалом, мій висновок такий – усьому свій час. Юрист, який спочатку тільки мріє стати бізнесменом, партнером чи ще кимось, ускладнює собі завдання. Не пройшовши всі попередні етапи, юрист не буде повноцінно розвиватися та матиме слабкі сторони.
- С.Г. Якщо ставити за мету партнерство у великій міжнародній юридичній фірмі та намагатися методично йти до цієї цілі впродовж 10 років, я думаю, скоріш за все, десь у кінці цього шляху знадобиться медична допомога.
Особисто я хочу порадити молодому юристу-початківцю визначитися з вподобаннями та пріоритетами у житті. Без задоволення від роботи далеко не зайдеш. Потрібно знайти свою нішу.
Треба чітко для себе зрозуміти чи готовий він взагалі працювати в режимі юриста великої юридичної фірми. Це достатньо непростий шлях, який вимагає колосальної уваги до роботи, це стиль життя та розвитку особистості: бути на зв’язку 24/7, залученим до великих проектів. Такий режим роботи не сприяє розміреному, безтурботному життю, глибокому пізнанню багатого внутрішнього світу, тривалим подорожам по світу. Звичайно, я спрощую.
10 років тому ідеальне знання англійської мови та диплом модної юридичної школи в Лондоні в перспективі гарантувала побудову доволі непоганої кар’єри. Зважаючи на надвисоку конкуренцію на ринку юридичних послуг, майбутнім партнерам слід шукати додаткові шляхи, працювати на власною родзинкою, над тим, що відрізнятиме вас від інших. Коли ти стаєш спеціалістом на ринку і на твоє ім’я та експертизу йтимуть клієнти, саме в цей момент і вирішиться питання партнерства. У той же час, я зараз зустрічаю надзвичайно велику кількість обдарованої, цілеспрямованої молоді, в якої я бачу великі шанси досягти успіху в юридичній професії. Тому бажаю всім успіху, та хай Вас не лякають перешкоди!