Випадки рейдерства в його різноманітних проявах можна спостерігати в різні часи та майже в усіх країнах з ринковою економікою. Україна в цій «почесній» когорті країн займає не останнє місце. До того ж, експерти стверджують, що на сьогодні рейдерство в нашій країні починає набувати особливо загрозливих масштабів, поставивши під сумнів перспективи існування та розвитку в Україні приватного середнього та малого бізнесу. «Юридична газета» зустрілась з Юлією Репіною, керуючим партнером ЮК Prove Group, яка розповіла нам про старі та нові способи роботи рейдерів щодо заволодіння чужим майном та активами, недоліки в законодавчому полі щодо протидії цим процесам, а також надала практичні поради для бізнесу, як не стати жертвами рейдерських захоплень.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пані Юліє, розкажіть, будь ласка, які на сьогодні існують найбільш розповсюджені способи захоплення бізнесу?
- Для того щоб розглянути ситуацію в цілому, варто пригадати події річної давнини, а потім провести аналогію з сучасними тенденціями. В цілому, будь-яке рейдерське захоплення завжди розпочинається з розробки стратегії (умовно, «ворогами»). В нашій практиці, за останній рік, ми мали справу з двома основними схемами. Перша – рейдерське захоплення на основі підроблених документів з реєстрацією їх у реєстратора. Друга – рейдерське захоплення, засноване на судовому рішенні. Тут є невелике відгалуження: рідше зустрічались підроблені судові рішення. Але найчастіше це були якісь «технічні» позови, безглузді судові рішення, в резолютивній частині в яких говорилось про те, що необхідно внести зміни в реєстраційні документи та передати право власності на корпоративні права або на активи тій чи іншій особі.
Особливість у тому, що власник, зазвичай, вже постфактум дізнається про те, що сталось рейдерське захоплення. Єдиний шлях виходу з такої ситуації, передбачений нашим законодавством, – це звернення до суду. Процедура є доволі затратною, оскільки судові збори виросли у відповідності до вартості позову. А в питаннях рейдерського захоплення, як правило, мова йде про величезні суми. До того ж ця процедура є доволі тривалою. А якщо рейдери підготовлені та беруть участь у цій справі до кінця, то затягувати процес вони можуть на 2-3 роки. І за цей час активи, корпоративні права та все, що було метою рейдера, відходить «двадцять п’ятим» покупцям, які є добросовісними, тому повернути ці активи вже майже неможливо. В результаті, власник отримує готове судове рішення, яким визнане його право на згадані корпоративні права, але отримати ці права назад фактично майже неможливо.
Основним об’єктом інтересів для рейдерів завжди були, насамперед, корпоративні права, корпоративна доля або активи. Якщо, приміром, це якісь серйозні об’єкти нерухомості, великі бізнес-центри, тоді рейдерів можуть і не цікавити корпоративні права, вони націлені конкретно на об’єкти нерухомості, які відбирають, а потім шляхом кількох перепродажів «відводять» їх до такої міри, що повернути останні майже нереально.
Моменти ризику, які були раніше, залишаються і сьогодні, – це слабкі ланки, на які варто звертати увагу й тримати під контролем, а саме: корпоративна доля, колишній директор (якщо нещодавно сталась зміна директора), борги (нехай навіть невеликі). Бізнес доволі неуважно ставиться до боргів, а даремно. Адже судовий процес зі стягнення якогось старого боргу на незначну суму, якщо його не супроводжувати та не заглиблюватися, в результаті може вилитися в достатньо чималу суму в резолютивній частині рішення, яка стане підставою, скажімо, для банкрутства підприємства. Це чудове вирішення питання для рейдерів. Вони «заходять у банкрутство» через свого арбітражного керуючого і точно так само розпродують всі активи, що є на підприємстві.
- Як сьогодні виглядає ситуація з новими способами рейдерських захоплень?
- Нещодавно ми зіштовхнулись з великою проблемою. Законодавець, як і Міністерство юстиції, ініціював і в цій області реформи, які, як ми здогадуємося, повинні бути на благо. Але, як часто у нас буває, як то кажуть, «благими намірами вистелена дорога в пекло». З чим ми наразі маємо справу? Провели реформу, затвердивши на законодавчому рівні, що тепер процедура реєстрації, внесення змін до реєстраційних справ спрощується (щоб не стояти з другої години ночі в черзі до реєстраторів та не носити купу документів). Ці повноваження були передані нотаріусам. До того ж для здійснення реєстраційних дій у нотаріуса потрібні лише нові документи, які умовно «говорять» про те, що саме ці реєстраційні дії варто зробити.
Що вийшло в результаті? Коли реєстраційні дії та зміни варто було вчиняти лише через реєстратора, у нього була реєстраційна справа і він міг перевірити наявність тієї чи іншої інформації, що збігається з новими протоколами, рішеннями та змінами. У нотаріуса цієї інформації немає. До того ж нотаріус не зобов’язаний перевіряти законність того чи іншого рішення, оригінальність тощо. Йому достатньо впевнитися в тому, що людина, яка до неї прийшла, є тим ким є. На неї, як правило, виписана довіреність. І як тільки зазначені зміни набрали чинності, відразу ж відбувся глобальний потік активних «переписувань» підприємств. Причому зараз цей процес набрав таких обертів, що «полюють» не лише за великими підприємствами, а й переписують квартири.
У нововведеннях також «прекрасно» показана ще одна ініціатива Мін’юсту, що закріплена в кількох законодавчих актах – це знову створена Комісія при Міністерстві юстиції України для розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Навколо цієї Комісії зараз точаться доволі багато дискусій. Ми бачимо, що ідеологічно все було зроблено правильно. Раніше на реєстраторів можна було скаржитися лише в суд. Зазвичай, ці судові процеси тягнулись дуже довго і до позитивного результату приводили рідко. Тепер начебто спростили процедуру – створили Комісію, яка своїм рішенням, розглянувши скаргу на реєстратора, може скасувати його рішення. Зараз у професійних колах обговорюється подвійність цієї системи, тому що Комісія, великою мірою, має повноваження суду на прийняття рішень. І в цьому контексті відбувається дисонанс з Конституцією України та основними законодавчими актами. З іншого боку, здається, що це вагомий позитив – все просто, швидко, надійно тощо. Але в результаті ми зіштовхуємося з такою ж історією, що й з реформою щодо нотаріусів. З тих ситуацій, які стали відомими для широкого загалу, ми бачимо, що Комісія діє не зовсім коректно. Вона скасовує абсолютно законні та правильні реєстраційні дії (знову ж таки, з метою рейдерського захоплення).
Наведу приклад. Відбулась купівля-продаж корпоративної долі. Внесли зміни в реєстраційну справу, зафіксувавши нового власника. Через короткий проміжок часу старий власник звертається до Комісії, посилаючись на якісь умовні порушення процедури, скаржиться на певного реєстратора. Комісія розглядає скаргу, приходить до висновку, що реєстраційні дії дійсно були некоректними, та скасовує їх. Результат – новий власник, який заплатив певну суму грошей за купівлю корпоративної долі, опиняється і без грошей, і без долі. А старий власник – «на коні». І знову запускається той же механізм. Новий власник, який позбавився всього, вже не має важеля у вигляді цієї комісії. Він змушений йти до суду. І знову починає довго-нудно судитись, доводити. Тим часом його доля відходить третім-п’ятим особам.
Підсумовуючи все сказане, відзначу, що реформи в існуючій системі призвели до масштабного шахрайства.
- Чи використовуються сьогодні старі способи рейдерських захоплень? Якщо так, то які?
- Звісно, вони нікуди не зникнуть, тому що їх небагато. І взагалі, тут не треба вигадувати велосипед, а можна спокійно їх використовувати. До того ж з урахуванням змін, про які я говорила, це стало набагато простіше. Приміром, не треба мізкувати над тим, як дістати старий протокол. Адже, згідно зі старим законодавством, для внесення якихось змін потрібно було подати старі документи, рішення, на основі яких треба внести зміни, та готові нові документи. Зараз до нотаріуса не треба подавати старі документи. Тобто, якщо раніше для рейдера була додаткова складність десь роздобути інсайдерським шляхом старі протоколи, статут, то тепер їх «звільнили від цих обов’язків». І достатньо просто підробленого рішення протоколу зібрання та нових документів, якими вони хочуть закріпити за собою право власності. Тому тут все просто.
- Які кроки має зробити Міністерство юстиції для мінімізації ризиків рейдерських захоплень в Україні? Чи ці питання можуть бути врегульовані лише на рівні Верховної Ради?
- Безумовно, ці питання можуть бути врегульовані лише на парламентському рівні. Оскільки зміни, про які ми наразі говоримо, вносилися безпосередньо до законодавчих актів, то й інструменти захисту правомочних власників мають бути внесені лише до законодавчих актів.
Щодо тих механізмів, які були б ефективними у протидії рейдерським захопленням, у нас з колегами є кілька ідей. Як ви знаєте, зараз вводяться біометричні паспорти, не лише закордонні, але й громадянські. Ми вважаємо, що обов’язковою вимогою до нотаріусів має бути використання електронної системи верифікації ID особи (плюс нотаріально завірена довіреність на здійснення реєстраційних дій була б захистом). Адже сьогодні для того щоб внести зміни в реєстраційну справу в нотаріуса, достатньо лише довіреності (навіть не нотаріальної, а від підприємства, з підписом та печаткою директора). Всі ми знаємо, що нині є «умільці», які роблять печатки за зовсім незначну суму грошей, і зробити таку довіреність не складає труднощів. У той же час, якби були змінені правила і якби обов’язковою вимогою була наявність нотаріальної довіреності, то, звичайно ж, це захищало б права реальних правомочних власників. Адже існує реєстр, і нотаріус зобов’язаний перевірити існування цієї довіреності. Це був би перший бар’єр для рейдера на шляху до заволодіння чужим майном.
Ще одна ідея, яка у нас виникла, хоча навіть не ідея, цей механізм вже існує, просто в нашій країні він не виконується особами, які повинні це робити. Ви знаєте, що у нас існує Єдиний реєстр судових рішень. Згідно з вимогами закону, рішення туди повинні вноситись негайно після їх винесення. Але, на жаль, цього не відбувається. Якби цей механізм працював так, як повинен працювати, відповідно, невеликі зміни до вимог до нотаріуса в тому плані, щоб він вносив всі зміни в реєстраційні справи, коли приходять за довіреністю з судовим рішенням. Тут все просто – наявність рішення перевіряється через ЄРСР, а потім вносяться зміни. Але часто буває (і всі про це знають), що судові рішення в реєстрі інколи з’являються через 2-3 тижні, а інколи – взагалі не з’являються.
Маємо ще одну цікаву ініціативу з приводу захисту, вона є достатньо простою. Коли заповнюється спеціальна форма для реєстрації підприємства, туди вноситься один телефон (як правило, формальний) для повідомлення щодо якихось змін. Ми бачимо наступний шлях – у формі для заповнення зробити кілька полів з телефонами та імейлами. Для чого це? Коли звертаються до нотаріуса або реєстратора, то автоматично на ці телефони та електронні адреси мають приходити повідомлення про те, що зараз у ваші реєстраційні справи вносяться зміни. Таким чином у власника з’явиться моментальна поінформованість. Важливо зробити цей процес автоматизованим, щоб був відсутній людський фактор.
- Це гарні ідеї. Скажіть, чи збираєтесь Ви їх реалізовувати та просувати далі шляхом, як мінімум, донесення до широкого загалу?
- Глобально поки ми про це не думали. Але в майбутньому, можливо, ми візьмемося за це питання. Коли ми це обговорювали, то дружно дійшли висновку, що треба йти з ініціативами до Комітетів ВРУ, для того щоб привернути увагу до цих проблем.
Пані Юліє, чи можете Ви надати практичні поради представникам бізнесу, як убезпечити себе від спроб рейдерських захоплень?
- Як будь-який юрист, я скажу, що неможливо дати якихось певних рекомендацій, тому що треба розглядати та аналізувати кожен окремий випадок, дивитися документи. Але є загальні правила, які дійсно можуть захистити бізнес. Насамперед, це хитрий статут з умовно закладеними в нього для рейдерів капканами, використавши які, можна було б довести неправомірність угоди. Також ці капкани можна застосовувати на стадії ймовірного рейдерського захоплення.
Найпростіший спосіб, який завжди був, є і, я думаю, буде, – це обтяження активів. Це необхідно, тому що в умовах дії нашого законодавства, наших службовців, зловживання ними владою, цей спосіб є найбільш дієвим.
Також у справі убезпечення свого бізнесу від рейдерів велике значення має унікальність печатки. Звичайно, це інструмент, який в майбутньому зіграє в плюс. Адже коли печатка має якісь унікальні деталі, то експертиза, безумовно, скаже про те, що печатка була підробленою. Та на жаль, це не гра на випередження, це вже постфактум може стати додатковим механізмом для вирішення справи в суді на їх правомочного власника.
Взагалі, існує велика кількість інструментів захисту, які треба використовувати всі в сукупності, починаючи від контролю за вхідною кореспонденцією і закінчуючи оцінкою ризиків.
Щодо контролю кореспонденції. Інколи рейдери діють так «красиво», що до юриста підприємства документи доходять чи не через 2 тижні. Вони йдуть за зовсім прозорою схемою, в судовому порядку позбавляючи вас власності за якимось вигаданим спором. Вам надсилають документи, але ви дізнаєтесь про те, що є судове рішення через 3 тижні. Відповідно, повинна бути вибудувана чітка система. Людина, яка приймає кореспонденцію, має відслідковувати, кому, куди, як і наскільки терміново її необхідно віддати у той чи інший відділ.
Що стосується оцінки ризиків, тут також є важливі нюанси. Здається, простий та невигадливий спір на відносно невелику суму грошей врешті-решт може закінчитися банкрутством. Наприклад, трудові спори з топ-менеджментом. Здається, нічого важливого: звільнили директора, судиться він. А програвши таку справу, відновлений на роботу директор приходить з охороною, забирає печатку, документи, підписує договір купівлі-продажу, і ви знову йдете довгим шляхом судової тяганини для повернення свого майна.
Таким чином, існує певна градація ризиків, які необхідно відслідковувати, моніторити реєстри та реєстрації кримінальних проваджень. Оскільки подана заява та реєстрація кримінального провадження дає можливість органам слідства вилучити у вас в рамках обшуку ваші установчі документи. Буває, що вони губляться, замінюються на копії. Буває, що опис, складений під час обшуку та виїмки документів, не зовсім коректний. Ви втрачаєте все, що у вас було. А потім виявляється, що саме в цей період були переписані ваші активи та корпоративні права. Тому треба використовувати багато різних методів для захисту власних активів.
На нашу думку, важливо не скупитися й бути уважними до персоналу. Річ у тім, що, наприклад, проведення тренінгу на тему рейдерського захоплення має важливе значення. З нашого досвіду (ми проводимо тренінги з обшуку), можемо сказати, що під час їх проведення керівництво компанії бачить, що люди, у яких вони були впевнені, чітко виконували поставлені посадові обов’язки, у стресових ситуаціях проявляють себе зовсім протилежним чином. Проведення таких заходів дає можливість керівництву виявити слабкі ланки та підготувати співробітників до правильних і чітких дій під час рейдерського захоплення.
Я вважаю, що бізнесу варто поглянути по сторонах і для проведення оцінки ризиків звертатись до юристів, не звертаючи уваги на гучні імена та велику практику. Дивитись треба на молодих юристів, але які мають досвід у захисті від рейдерського захоплення. На мою думку, молоді юридичні фірми наразі є набагато сильнішими від старих «мастодонтів». Молоді люди, креативне мислення, всесторонні знання (не лише в юриспруденції, а й в ІТ-технологіях). Вони вміють нестандартно мислити, пропонувати нестандартні шляхи вирішення класичних проблем.