Податкова політика – чи не основний показник діяльності бізнесу в тій чи іншій країні. Орієнтуючись на цей показник, багато компаній обирали свою сферу поширення, юрисдикції для ведення бізнесу чи його структурування, – усе це впливає на загальний показник ефективності та доцільності роботи тієї чи іншої діяльності. Окремо потрібно говорити про Україну. Це той випадок, коли не тільки іноземні інвестори, а й вітчизняні підприємці не можуть зробити прогнози у змінах податкового законодавства. Ні, не можна казати, що всі зміни є негативними, проте шляхи введення окремих з них та їх подальше втілення має негативні наслідки для бізнесу. Результатом такої політики стає низький рівень розвитку бізнесу, який шукає альтернативні способи діяльності в обраній країні та намагається оптимізувати свої господарські процеси. Для обговорення актуальних питань у сфері податкової політики України «Юридична газета» звернулася до старшого партнера «КМ Партнери» Олександра Мініна.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пане Олександре, назвіть, будь ласка, основні тенденції податкової практики за останній рік.
Якщо говорити про останній рік, то головною тенденцією є те, що податкова практика все більше віддаляється від матеріального податкового права. Тобто, якщо звернутися до Податкового кодексу, то на практиці ми дедалі частіше можемо спостерігати, що з ключових питань є відхилення від нього або принаймні від його розумних інтерпретацій.
Навіть останні зміни щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток, те, що помісячно зараз сплачується; якщо є переплата – той же самий податок маємо необов’язково сплачувати ще раз авансом, його просто слід зарахувати. Однак на практиці податкова проти. До цього подібна історія була зі збитками. І в багатьох інших питаннях вбачається, що позиція, яку займає податкова, диктується скоріше фіскальними адміністративними пошуками (де взяти податки тощо), а не тим, що записано у формалізованому податковому законодавстві. Тобто на сьогодні податковій службі вдається продавити свою позицію в дуже багатьох випадках. І тому орієнтуватися власне на писане податкове законодавство вкрай важко. Через це чимало платників податків займають більш консервативну позицію і розуміють, що верховенства права не забезпечено, принаймні в податковій сфері.