Останнім часом ми багато чуємо про взаємодію громадських організацій, зокрема Асоціації правників України, з владою. Лунає багато думок щодо ефективності комунікації та її важливості, тому «ЮГ» поговорила з виконавчим директором АПУ Олександрою Егерт та GR‑координатором Ольгою Лопушанською про те, як насправді АПУ комунікує з державними органами, а також як це впливає на формування громадської думки та прийняття владних рішень
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Як і для чого АПУ вибудовує комунікацію з державними органами?
Олександра Егерт: Асоціація тримає руку на пульсі життя країни, розвитку національного законодавства, процесах формування органів влади та захисті професійних прав і гарантій правників. Ми потужна неурядова організація, до складу якої входить більше ніж 7 тис. правників. Ми вважаємо своїм завданням публічно реагувати на факти, що мають або можуть мати вплив на правничу спільноту та державу. Існує багато інструментів GR та адвокації, які допомагають нам у формуванні громадської думки та впливають на прийняття владних рішень. Звичайно, найбільш дієвими є висловлювання публічних позицій та участь у роботі громадських рад при органах влади.
Ольга Лопушанська: У 2018 р. Асоціація висловила 23 публічні заяви, в яких акцентувала увагу на питаннях забезпечення адвокатської таємниці, професійних прав і гарантій адвокатської діяльності, гарантій діяльності журналістів, негативних наслідків прийняття окремих законодавчих актів тощо. Публічні позиції допомагають не лише донести до органів влади думку спільноти щодо конкретного питання, але й ініціюють з ними діалог, який може відбуватися в різних формах, та спонукає до дій (наприклад, прийняття нормативних актів, проведення службових розслідувань та ін.).
— Що Ви вважаєте важливим компонентом для якісного адвокатування Асоціацією позитивних змін у правовій політиці держави?
ОЛ: Для нас це питання не риторичне, адже професійні громадські об'єднання створюють платформи для обговорення актуальних правових питань та напрацювання шляхів їх вдосконалення. Безперечно, важливою є наявність у структурі організації 24 галузевих комітетів. Таким чином, високопрофесійні колеги можуть провести фахову експертизу в будь-якій галузі права.
У 2018 р. було надіслано 43 звернення комітетів до органів влади. Для того щоб нормотворчі напрацювання були взяті до уваги владними інституціями, необхідно їх висвітлювати під час публічних обговорень, заходів, у ЗМІ. Також важливим є діалог та історія співпраці між владою і громадським об'єднанням.
Наразі 12 представників Асоціації входять до складу громадських рад при органах влади (як на центральному рівні, так і при управліннях в областях). Делегування представників до громадських рад дозволяє Асоціації брати участь у прийнятті владних рішень на етапі їх підготовки та впливати на якість таких рішень. Однак варто зазначити, що інститут громадських рад при органах влади не завжди є ефективним механізмом залучення громадськості до управління.
— Чи є зацікавленість органів державної влади та місцевого самоврядування в розвитку діалогу з громадськими організаціями? Якщо так, то в чому вона полягає?
ОЕ: Влада також зацікавлена у налагоджені співпраці, особливо з такими впливовими громадськими організаціями як АПУ. Загалом, участь у робочих групах членів АПУ при органах влади є достатньо дієвим інструментом адвокації, який дозволяє впливати на прийняття рішень (проте, як правило, з вужчого кола питань).
Асоціація долучилася до вдосконалення КПК України через членів організації, які увійшли до робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності щодо напрацювання системних змін до Кримінального процесуального кодексу України. Пропозиції представників АПУ були враховані під час підготовки проекту Закону про внесення змін до КПК України.
ОЛ: Також продуктивною була робота членів АПУ у процесі підготовки законопроектів у сфері банкрутства Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, адже їхні пропозиції були враховані під час підготовки проекту Кодексу України з процедур банкрутства (реєстр. №8060).
Необхідно відзначити, що Асоціація є послідовною у своїй діяльності та адвокатуванні важливих ініціатив для спільноти й суспільства. Ми підходимо комплексно до цієї роботи. Наприклад, після успішної роботи колег над проектом Кодексу з процедур банкрутства Асоціація висловила публічну позицію щодо його підтримки парламентом у другому читанні та загалом. В листопаді-грудні 2018 р. Асоціація провела обговорення новел проекту Кодексу із залученням міжнародних експертів у Львові та Дніпрі. Метою цих заходів було роз'яснення колегам перспектив таких нових інститутів банкрутства як банкрутство фізичних осіб, новації в корпоративному банкрутстві тощо.
— На Вашу думку, яку роль відіграє участь АПУ в публічних обговореннях та консультаціях органів влади?
ОЕ: Безперечно, це дієвий спосіб донесення експертної позиції до владних органів. Наприклад, ми інформуємо членів Асоціації про можливість долучитися до опитувань органів влади та міжнародних організацій. Представники Асоціації беруть участь у заходах, які проводять профільні комітети парламенту, суди, міністерства та ін.
Асоціація пропонувала членам спільноти долучитися до опитування Верховного Суду щодо вдосконалення сервісу в цьому Суді, опитування проекту Європейського Союзу «Право-Justice» «Проблемні питання імплементації Цивільного та Господарського процесуальних кодексів» тощо. Результати цих опитувань мають бути використані для вдосконалення відповідних питань.
— На чому ще ґрунтується робота Асоціації в напрямку GR?
ОЛ: Ми проводимо аналітичні дослідження, які допомагають не лише ширше поглянути на певне питання, але й шляхом ґрунтовного аналізу сформувати чітку та збалансовану позицію спільноти. Також вони дозволяють запропонувати владним органам альтернативне бачення наслідків тих чи інших рішень. Важливе значення в аналітичній роботі мають питання аналізу відповідності національного законодавства стандартам і рекомендаціям Ради Європи.
Наприклад, у 2017‑2018 рр. експерти АПУ разом з національними експертами проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» провели моніторинг документів Громадської ради доброчесності, проаналізували дисциплінарну практику Вищої ради правосуддя. Ці дослідження були розглянуті відповідними органами, а деякі рекомендації взяті до уваги.
За фінансування проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» експерти АПУ та проекту «Ефективне застосування і модернізація Кримінального процесуального кодексу України у світлі принципу змагальності та права на захист» провели відповідне дослідження норм КПК України. Напрацювання були передані до профільного Комітету Верховної Ради для подальшого опрацювання та імплементації.
— Як АПУ впроваджує практику публічних обговорень?
ОЕ: Публічні обговорення — це дієвий спосіб досягнення компромісу, який дозволяє проводити тематичні дискусії із зацікавленими сторонами. Асоціація застосовує практику проведення публічних обговорень у процесі підготовки аналітичних досліджень експертів Асоціації. Яскравим прикладом таких публічних дискусій була серія обговорень кваліфікаційного оцінювання суддів за участю Громадської ради доброчесності під час першого конкурсу до Верховного Суду у 2017‑2018 рр. Відкритий діалог допоміг поінформувати кандидатів на посади суддів ВС щодо форми та порядку проведення оцінювання.
Варто зазначити, що професійні неурядові організації роблять помітний внесок у впровадження позитивних змін в Україні. Хоча ми живемо в неідеальному світі та іноді важко знайти ідеальні рішення, проте Асоціація правників України створює умови для пошуку таких рішень, адже разом наш голос гучніший.