Судова система – це частина правопорядку держави в найширшому розумінні цього поняття. Якщо діяльність органів державної влади в певній галузі суспільних відносин неефективна, це призводить до виникнення
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
значних проблем щодо судового захисту порушених прав осіб, пов’язаних із так ою діяльністю. Тому системні проблеми судової практики та організації роботи су ду слід терміново й конструктивно вирішувати.
Спеціальне функціональне призначення ВССУ як суду касаційної інстанції полягає в забезпеченні єдності судової практики. Причому йдеться не лише про формування правової позиції, яка також узгоджується колегіально на нарадах, а й про інформування щодо її змісту судів нижчих інстанцій. Про механізми забезпечення єдності судової практики, проблему надмірного навантаження суддів, перспективу запровадження законодавчих фільтрів для обмеження касаційного оскарження, а також про інші особливості діяльності ВССУ «Юридичній газеті» розповів заступник Голови Вищого спеціалізованого суду України Павло Гвоздик.
Пане Павле, Ви обіймаєте посаду заступника Голови ВСС У близько року. З якими труднощами довелося зіткнутися за цей період?
Труднощі організаційного характеру діяльності ВССУ як окремої судової установи значною мірою пов’язані з періодом становлення суду. Ці питання поступово вирішуються. Йдеться про нове приміщення суду, його матеріально-технічне забезпечення, заповнення вакансій суддів та працівників апарату.
Складнішою проблемою є вирішення питань належної організації судочинства. Це є визначальним фактором у досягненні мети захисту порушених прав судом. Організація судочинства – це та внутрішня структура судової діяльності, яка забезпечує розвиток процесу від відкриття провадження в суді першої інстанції до прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яким гарантується вирішення спору та захист порушеного права. Проблеми в організації судочинства призводять до системних порушень права на судовий захист, які неможливо усунути в діяльності окремої судової установи або інстанції, незалежно від того, йдеться про суди першої, апеляційної чи касаційної інстанцій. Так, суд апеляційної інстанції не має права залучати до судового процесу осіб, які не брали участі у розгляді справи в суді першої інстанції, а отже, справу буде розглянуто завідомо з порушенням прав цих осіб. Також проблемними є питання визначення законодавцем необґрунтованих строків розгляду справ у суді касаційної інстанції, системна неявка сторін у судові засідання для участі в розгляді справи, заочний розгляд судових справ та ухвалення заочних рішень, щодо яких є проблема набрання ними законної сили тощо.