Вважається, що під час воєнного стану подолання корупції в державі є надважливим, адже це основа для подальшої перемоги та ефективної відбудови. Керуючий партнер ЮК «АМБЕР», адвокат, к.е.н., заслужений юрист України Семен ХАНІН розвіяв міфи на цю тему і висловив свою думку, на чому потрібно зосередити увагу під час війни в державних і судових інституціях та з чим пов’язане скасування вироків ВАКС Верховним Судом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Семене, розкажіть про особливості та специфіку розгляду антикорупційних спорів у судах під час війни.
— Наразі є чимало справ, пов’язаних зкорупцією під час закупівлі боєприпасів чи постачання армії бронежилетів. А є справи, які зараз «важливі» для нашої держави — пов’язані, наприклад, із тим, що хтось колись у когось 1000 доларів взяв. І це далеко довоєнні події. Мені вони не видаються актуальними. Як на мене, це виглядає зараз цинічно. Напевно, що це важливо загалом для нормального життя держави. Ми витрачаємо час, ніби немає війни. Якщо чесно, я б пропонував прийняти закон, щоб подібні питання вирішувалися після нашої перемоги. А у нас ніби дві моралі, два життя. Люди в окопах зараз гинуть за нашу країну, а ми тут імітуємо, що подібні спори дуже важливі. Розмежуймо, що для нас є першочерговим, а що може точно почекати. Я залишив би тільки справи (якщо ми говоримо про антикорупційні), пов’язані з війною, і сконцентрувався б на них.
— Як ви оцінюєте доступ до правосуддя під час війни?
— Якщо брати території, де спокійніше, то правосуддя здійснюється так, як і до війни, розглядаючи все підряд: від побутових сварок, розлучень, закінчуючи антикорупційними справами, що теж, напевно, не дуже правильно. Законодавчо має бути відокремлено важливе та неважливе. Має бути розуміння, наскільки це на часі для країни та що є терміновим. Якщо, наприклад, виникають спори про моральні втрати, то можна і після війни їх розглянути. Необхідно, щоб усі ресурси, кожна людина зараз були залучені до перемоги над ворогом.
— Нещодавно у ЗМІ була новина, що ВС скасовує значну кількість вироків ВАКС. На вашу думку, з чим це пов’язано?
— Добре, що є ВАКС, а також НАБУ та САП, бо корупція— це ворог №2 після орків. Але не варто боротьбу з корупцією підміняти доцільністю — її можна перемогти лише правом, чітким дотриманням закону всіма. Метод боротьби з корупцією «сталінськими трійками» (ліс рубають— тріски летять) ні до чого хорошого не привів тоді, не приведе й зараз. Мені здається, що частина колег не розуміють, що одне лихо змінюють на інше, ще й дуже активно. Закон не ідеальний у будь-якій країні. Ба більше, постійно точаться суперечки, наприклад, щодо допустимості доказів — чи потрібні вони в законі, чи ні. Це не лише у ВАКС. Є рішення Великої Палати ВС: було прийнято, що несуттєвим порушенням є, коли слідчий не у групі призначив експертизу. Тобто людина, яка просто проходила повз, призначила експертизу. Це очевидна помилка правоохоронного органу. Зрозуміло, якщо Велика Палата ВС або ВАКС стануть чітко на бік закону, то винний уникне покарання. І щоб цього не сталося, по суті, підмінюється закон під конкретну справу, конкретну людину. Це призводить загалом до більшої проблеми — так, в одній справі хтось поніс заслужене покарання, а у 100 справах ми починаємо відроджувати 1937 рік. Доцільність перемагає право. Коли понад 50% вироків ВАКС скасовуються ВС, це страшно, це жахливо, це долі людей. Тобто в понад половині випадків люди отримали обвинувальний вирок незаконно. Я вже не говорю, що на роботу судів було витрачено стільки грошей, а також це робота САП, НАБУ, ВАКС…
До того ж, що таке скасування вироку? Це означає, що вони незаконно винесли рішення. Тобто вони в понад 50% випадків є порушниками закону. Про яку довіру, повагу, свідомість роботи може йти мова? І все це лише тому, що була спроба «добрими намірами», з доцільності, як «суспільство вимагає», якнайбільше корупціонерів відправити до в’язниці. В обхід чинного закону. Не можна цього допускати в жодному разі. Чи потрібно боротися з корупцією? Звичайно. Чи потрібно змінювати закон? Так, змінювати, але не підміняти. Інакше ми не побудуємо європейське суспільство, а побудуємо ту саму Північну Корею або, не дай Боже, будемо схожими на тих росіян, з якими воюємо. ВАКС настільки доєднався до процесу боротьби з корупцією, що став третім правоохоронним органом. Іноді хочеться знайти четвертого арбітра, яким виступає поки що ВС. Я не хочу нікого обвинувачувати, але статистика говорить сама за себе. Я не думаю, що є ще хоча б один суд у нашій країні, де 50% рішень скасовуються. Вважаю, що це виключно проблема неповаги, нівелювання закону антикорупційними суддями. Вони стали (нічого собі!) суддями ВАКС, але водночас не стали надлюдьми. Звісно, й серед адвокатів є ті, хто ганьбить це звання, але це не привід для суду поводитися відповідно. Це проблема нової інституції.
— Семене, ототожнення адвоката з клієнтом саме в антикорупційних справах часто відбувається?
— Це відбувається у всіх справах, це біда нашого суспільства. Чомусь ніколи не акцентують увагу, наприклад, на хірургу Коломойського, а на адвокаті — обов’язково. Ми так само, як і лікарі, виконуємо свою роботу. Ба більше, ми ж не виходимо на загал з гаслом: «Дивіться, який добрий убивця. І далі треба вбивати» або «Прекрасний ґвалтівник, нехай продовжує свою справу». Ні, ми стежимо за дотриманням закону, щоб права підозрюваного, обвинуваченого дотримувалися. Так вигадано у всьому світі. Ідеально це чи ні — інше питання. Тому, коли починається підміна понять — це, по суті, тиск на адвокатів, щоб знали своє місце. Зрештою це закінчується погано в будь-якій країні, бо там немає правосуддя, воно неможливе в такій ситуації. А цим спеціально користуються представники й обвинувальних структур, і так званих правоохоронних, і суддів, зокрема й Антикорупційного суду. Це тривожний знак.
— Що говорить міжнародна практика?
— Колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі якось сказав: «Я розумію, що санстанція та пожежний нагляд потрібні. Але я не розумію, як зробити, щоб вони не брали хабарів, тож я їх розігнав». Я вважаю, що єдині методи боротьби з корупцією — забирати повноваження в чиновників, щоб їх просто не було. І не буде корупції. Але так нікого не влаштовує, бо тоді не потрібен Антикорупційний суд, не потрібно ще багато органів та інстанцій. Боротися з корупцією створенням антикорупційних органів— це все одно, що гасити пожежу, заливаючи її бензином і закидаючи грошима, створюючи нові органи. Як казала Маргарет Тетчер, у держави мають залишитися тільки функції доставки пошти й охорони кордону. Міжнародний досвід свідчить, що чим більше ринку, тим менше чиновників.
— Яка роль ЗМІ в антикорупційних провадженнях?
— Визначальна. Про те, що відбувається всередині процесу, знають лише учасники. Будемо відвертими: трансляцію судових засідань майже ніхто не дивиться, це довго, нудно і нецікаво. Тому преса дає короткі вижимки. Є умовно дві преси — юридична, яку здебільшого читають юристи, та загальна, як ролики НАБУ чи САП, що розраховані на загал. І, на жаль, створюється підтримка структури, яка продукує судові помилки, підміняє закон, але в масі дуже сприймається. Дуже хотілося б, щоб після перемоги наші законодавці зосередилися на тому, щоб насамперед позбавити себе повноважень.