Знаючи романтичну історію вибору професії Наталією Ісахановою, партнеркою «Сергій Козьяков та Партнери», її друзі дивуються, як ця романтика поєднується з жорстким підходом до справ щодо захисту клієнтів. Юристка поділилася з нами цією історією, а також розповіла, як прийшла в адвокатську фірму «Сергій Козьяков і Партнери» та з часом стала партнеркою, що таке кар’єра в житті жінки та чого вона ніколи не пообіцяє своїм клієнтам.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Наталіє, розкажіть про свою професійну історію.
- Мою професійну історію можна охарактеризувати однією фразою: per aspera ad astra («крізь терни до зірок»). Так, я мала можливість іти шляхом свого професійного вибору, але це вимагало наполегливості й докладання надзусиль.
Початок моєї професійної історії - така собі сага про те, як зробити неможливе можливим.
Коли я вирішила стати юристом-міжнародником, мої батьки мали з цього приводу вкрай протилежні думки: мама мене цілковито підтримувала, але батько був категорично проти. Він наполягав на здобутті технічної спеціальності і бачив у мені послідовницю виробничої родинної династії. Ще однією безспірною перевагою на користь батька була можливість вступити до будь-якого технічного ВНЗ тільки за співбесідою, враховуючи золоту медаль, що я отримала по закінченню школи. Але всі фундаментальні аргументи батька не знайшли відгуку в моїй свідомості, чітко заточеній на те, що саме я хочу.
У той час вибір ВНЗ, що надавали омріяну спеціальність, був невеликий: факультет міжнародних відносин Київського університету та Московський державний інститут міжнародних відносин. До вступу до факультету міжнародних відносин Київського університету були поїздка до Московського державного інституту міжнародних відносин, безліч співбесід та консультацій... Але на певному етапі за рекомендацією знайомих це ходіння по муках ми припинили, оскільки батькам прямо було сказано, що досягти бажаного результату практично неможливо без відповідної підтримки.
Перша спроба вступу на факультет міжнародних відносин Київського університету була невдалою. Це стало великим потрясінням для мене як людини, котра є перфекціоністом і до того моменту не знала великих поразок. Мій батько був упевнений, що на наступний рік я буду вступати до технічного ВНЗ. Але я підтвердила свій намір продовжувати «лупати цю скелю», і така моя наполегливість та впертість і обрання більш важкого шляху дуже здивували батька.
Вважаю, що саме цей рік, коли я не вступила до університету, став роком, з якого почалося моє доросле життя, і саме у цей період почалась моя активна соціальна адаптація. Цей рік я пропрацювала лаборантом кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Київського університету. Мене оточували люди, яким імпонувала моя мета і які підтримували мене, даючи можливість готуватися до вступних іспитів.
Зробивши другу спробу вступу на факультет міжнародних відносин, я з мамою відправилася відпочивати до Гантіаді, щоб у разі чергового провалу дати батьку час змінити гнів на милість. Але ця спроба виявилася вдалою, про що мені телефоном радо повідомив батько, який з самого ранку, як потім з’ясувалося, чекав на списки зарахованих абітурієнтів. У той день він мені сказав, що дуже мною пишається. Це була найвища похвала, котра для мене дорогого варта й досі. Наші батьки завжди хочуть легшого життєвого шляху для своїх дітей, але дуже пишаються, коли їх діти, незважаючи на перепони, досягають своєї мети. Я стала першим юристом у нашій родині, але, як показав час, не останнім.
- Чому Ви взагалі обрали саме факультет міжнародних відносин та юридичну професію?
- Цю історію я вже неодноразово розповідала у своїх інтерв’ю. Чесно кажучи, в дитинстві я не уявляла, ким хочу стати. Коли мені ставили чергове запитання, відповідь надавалася в залежності від ситуації.
Читайте також: «Ukrainian Women in Law 2020».
Що зіграло вирішальну роль у виборі? Як не дивно це може звучати, але це був саме юнацький романтизм. А також в моєму житті була людина, котра цей романтизм розбудила. Син друзів моїх батьків, закінчивши цей факультет, був відряджений до Республіки Сейшельські Острови в якості військового перекладача (по закінченню факультету всі випускники мали дві спеціальності: основну фахову та другу - перекладач). Перебуваючи у Києві у відпустці, він багато розповідав про свою роботу та привозив відеофільми про острівний «рай», де чарівна тропічна природа чергується з безкраїми чистими пляжами, де можна побачити справжню, найширшу палітру фарб: смарагдова зелень, бірюзова вода, біло-рожевий пісок… Ця екзотика вразила мою уяву. Саме це стало потужним поштовхом для мене в обранні факультету міжнародних відносин, щоб отримати шанс, працюючи, опановувати мистецтво пізнавати світ. А юридичне відділення я обрала під впливом книг та американських фільмів про роботу юристів, які я передивлялася мовою оригіналу для підвищення своїх мовних навичок для вступу саме до цього факультету.
Мої друзі, знаючи цю історію про вибір, по-доброму не розуміють, як можна одночасно бути таким романтиком та жорстким юристом при захисті інтересів клієнтів.
- Як Ви потрапили до ЮФ «Сергій Козьяков та Партнери» та стали партнеркою фірми?
- Ішов 1994 р. Закінчивши інститут, я була на роздоріжжі: обрати державну службу у Міністерстві закордонних справ чи приватний юридичний бізнес, який тільки-но зароджувався в Україні. Зробити вибір на користь останнього допоміг випадок: в одній з розмов із однокурсником я обговорювала існуючі можливості щодо вибору місця роботи, і в цей розмові він мені порекомендував звернутися до мого викладача та керівника диплому Сергія Козьякова, який на той час разом зі своїми партнерами зареєстрував адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Сергій Козьяков і Партнери». Я зателефонувала йому з проханням прийняти мене на роботу в нову фірму, на що він сказав: «Я не проти, але у мене ще є чотири партнери. Якщо вони будуть згодні з Вашою кандидатурою, вважайте себе прийнятою на роботу». Так з посади помічника адвоката із зарплатою, еквівалентною $30, почалася моя професійна кар'єра в адвокатському об'єднанні «Адвокатська фірма «Сергій Козьяков і Партнери».
Будь-який амбіційний юрист, який працює в приватній юридичній фірмі, бачить себе в подальшому партнером фірми. На початку 2000-х пропозиція стати партнеркою була озвучена партнерами фірми, і після обговорення ми дійшли згоди щодо ключових умов мого партнерства. Завжди необхідно пам’ятати, що партнер - це не лише статус, а й суттєве розширення кола обов’язків, виконання яких вимагає додаткових зусиль і потребує багато часу, а також значно більший обсяг відповідальності.
Це коротко про мій шлях у професію юриста та до партнерства. Не можу сказати, що цей шлях був легким, але я ніколи не жалкувала про свій вибір. Саме цей вибір дає мені можливість займатися тим, що подобається, спілкуватися з тими, з ким хочу, і саме це, серед іншого, надає життю гармонійності та повноцінності.
- Жіноче лідерство в юридичному бізнесі - це, на Вашу думку?...
- Наразі дуже модною для дискусій є тема гендерної рівності у різних сферах. Байдуже, чи це юридичний бізнес, чи інший, жінкам завжди доводиться докладати значно більше зусиль порівняно з чоловіками, щоб досягти бажаного у професійній сфері. Сьогодні, здається, у світі вже з’явився імпульс для розширення прав і можливостей жінок, що сприятиме гендерній рівності. На мій погляд, для того, щоб жінкам отримати лідерство в будь-якій сфері та на будь-якому рівні, замало мати на це право - необхідно також бути готовою взяти на себе відповідальність за те, що ти робиш, за свій проєкт, свою команду, свою компанію, за свою країну… Вважаю, що сучасна тенденція, коли все частіше жінки мають сміливість, на відміну від чоловіків, брати на себе відповідальність за рішення та/або дії у складних ситуаціях, приведе у недалекому майбутньому до поступового досягнення гендерного балансу в різних сферах, у тому числі юридичній.
- Що Ви думаєте в цілому про кар’єру в житті жінки? Яке місце займає робота у Вашому житті?
- На мій погляд, кожна жінка вільна вирішувати, чи будувати кар‘єру, чи повністю присвятити себе родині. Що таке кар’єра в житті жінки? Це, мабуть, додатковий інтелектуальний розвиток, розширення кола спілкування та інтересів, додаткова впевненість у своїх власних силах, фінансова незалежність, наявність права вибору... Цей перелік може бути нескінченний, але у кожної жінки він свій.
Завжди намагаюсь дотримуватися балансу між професійним та особистим життям. У часи різноманітних технологій дуже важко розділити професійне та особисте життя, але знайти баланс під силу кожній людині. Відчуття балансу, або гармонії виключно індивідуальне для кожного і до того ж, не один раз змінюється протягом життя. Але незважаючи на всю індивідуальність, є одна спільність: такої життєвої рівноваги має прагнути кожен.
Відчуття гармонії і балансу в житті неможливе як таке, якщо в житті немає бажаного успіху в будь-якій сфері і задоволення від чогось одночасно.
- Розкажіть про проєкт або кейс, який Ви вважаєте самим вагомим у Вашій кар’єрі.
- Дуже важко сказати, який проєкт або кейс за 26 років юридичної практики був самим вагомим. Кожний проєкт незалежно від його масштабності є вагомим з точки зору набуття нових навичок і додаткової практики. Якщо несерйозно, то робота над кількома великими терміновими кейсами для General Motors відкрили в мені неочікувану здатність працювати по 18–20 годин на добу протягом трьох тижнів підряд. Але успішне закриття кейсів подарувало бажаний успіх та повне задоволення.
- Яку нову навичку Ви хотіли б освоїти й чому?
- Зараз я на шляху реалізації свого бажання більш глибоко розуміти сучасну структуру арт-ринку та поведінку його гравців, а також отримання нових знань щодо особливостей створення, продажу і колекціонування арт-об'єктів. Ця бажання безпосередньо пов’язане з моїм хобі - колекціонуванням українського живопису кінця ХХ - початку ХХІ ст.
- Сьогодні мало не кожен говорить про важливість в роботі soft skills (чи не більше, ніж hard). Немалу роль у цьому напрямку грають комунікації. Якщо говорити про комунікації юристів з клієнтами, то на чому Ви акцентуєте зараз увагу у своїй роботі? Або навіть чого, за Вашим спостереженням, хочуть клієнти у комунікаціях із зовнішніми радниками?
- Сучасний юридичний бізнес, складна економічна ситуація і жорстка конкурентна боротьба на юридичному ринку диктують юристам свої правила. Клієнти очікують від юристів не лише глибоко знання законодавства та практики, а й уміння вибудовувати ефективну комунікацію, управляти проєктами і командою, своїм часом і емоціями, переконливо аргументувати, мотивувати і вести за собою. Саме застосування у роботі цих додаткових навичок - soft skills - роблять юристів більш конкурентоздатними.
Здатність юристів працювати з клієнтами ефективно та за високими стандартами, що породжує довіру клієнта, є найважливішою складовою сучасного юридичного бізнесу. Це можливо лише тоді, коли юристи можуть довести свій професіоналізм, надійність, ефективність, коли вирішення справи юристом є прозорим для клієнта. Водночас не сприяє зміцненню довіри клієнта надання марних обіцянок щодо вирішення справи на його користь з метою утримати або зацікавити клієнта, тим більше, якщо це не відповідає реальному стану справ. Моє одне з основних правил у спілкуванні з клієнтом - не обіцяти того результату, якого через об’єктивні причини неможливо досягти.
Розробляючи стратегію досягнення мети свого клієнта в тому чи іншому проєкті, юристи мають бути, перш за все, далекоглядними, креативними та інноваційними, що відповідає потребам та очікуванням будь-якого клієнта. Юридичні фірми, яким вдалося найбільш повно задовольнити потреби та очікування клієнтів, а також об’єднати сучасне юридичне мислення з глибоким розумінням бізнес-питань, є найуспішнішими.
- Три книги, які, на Вашу думку, має прочитати кожна людина, котра прагне успіху.
- Це можуть бути легендарна «Трилогія бажання» («Фінансист», «Титан», «Стоїк») Теодора Драйзера, юридично-професійна «Фірма» Джона Гришэма та надихаюча «Життя без обмежень» Ніка Вуйчича.