ААУ провела в Києві IІI Антикорупційний форум

11 квітня 2025 року в Києві Асоціація адвокатів України провела IІI Антикорупційний форум – подію, яка об’єднала провідних експертів для обговорення ключових викликів у боротьбі з корупцією.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Метою форуму було створення платформи для діалогу між суддями, представниками державної влади, адвокатами, правниками та експертами різних галузей, щоб спільно визначити шляхи подолання корупції.

Відкривали захід голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко (виступала онлайн), президентка ААУ, кураторка Law & Business Studio, керуюча партнерка АО «Dmitrieva & Partners», адвокатка Ольга Дмитрієва та голова Наглядової ради ААУ, керуюча партнерка, АО «Marshaller Group», адвокатка Зоя Ярош.

За словами Віри Михайленко, наразі в Україні спостерігається становлення й розвиток антикорупційної юстиції – це пов’язано не лише з розглядом кримінальних проваджень у сфері топкорупції, а й із додатковими викликами та питаннями, які в умовах актуального правового регулювання або практичного застосування потребують переосмислення.

«Це вимагає нових дискусійних майданчиків, де професіонали з різних сторін можуть дискутувати, обмінюватися думками, обговорювати проблемні питання, за наслідками чого – формувати та впроваджувати нові підходи в різні галузі права та юридичні процедури. Впевнена, що Антикорупційний форум є саме таким майданчиком», – сказала вона.

«Мене дуже радує та увага, яку всі учасники, вся адвокатська спільнота приділяє цій темі. Це говорить про те, що ми справді думаємо про майбутнє нашої України, про те, яку ми з вами збудуємо державу й передамо нашим дітям. Сьогодні, говорячи професійно, ми говоримо про наше загальне майбутнє», – вказала Зоя Ярош.

Ольга Дмитрієва торкнулася питання корупції та адвокатури: «На жаль, останнім часом ми бачимо багато новин, де наші колеги беруть участь у корупційних справах, але не як представники, не як захисники, а як фігуранти. Ми не можемо ігнорувати це явище, про це теж треба говорити. Це ганьба. Це дуже неприємно й знищує нашу професію. Це паплюжить авторитет адвокатури й погано впливає не лише на інституцію, а й на кожного з нас. Корупція – як корозія, яка всіх роз’їдає. Дуже важко вибудовувати межу у відносинах із людьми, де багато грошей і спокус. Ми хочемо, щоб нас не ототожнювали з клієнтом, справедливості й виконання норм закону. Тому я вважаю, що для цього ми мусимо працювати так, як цього вимагає закон, – будувати відносини зі своїми клієнтами виключно в межах закону».

Питання антикорполітики

Першу сесію на тему: «Ефективність антикорупційної політики в Україні» модерував Сергій Лисенко, керуючий партнер АО «GRACERS», член Правління ААУ, голова Комітету ААУ з протидії корупції, к.ю.н., адвокат.

На тему: «Стан виявлення та боротьби з необґрунтованими активами» виступив Павло Великоречанін, заступник голови АРМА, к.ю.н, координатор виявлення та розшуку активів. Він наголосив, що розшук злочинних активів – це не просто процедура, а високоточна аналітика, яка має працювати в унісон із правоохоронною системою.

Зокрема, у виступі заступник голови АРМА акцентував на міжвідомчій взаємодії, яка демонструє реальний ефект. Мова, зокрема, про співпрацю АРМА та НАЗК на основі спільного наказу. Завдяки цьому документу було створено механізм виявлення та розшуку необґрунтованих активів в іноземних юрисдикціях: «У минулому році ми почали працювати з НАЗК як єдина команда. Агентство виконує оперативну частину – розшук активів за кордоном, збір інформації, аналітику. НАЗК – юридичну. Така модель вже дала результат».

Читайте також: «Перезавантаження АРМА та думки про новий законопроєкт: відбувся круглий стіл».

З серпня 2024 року до квітня 2025 року АРМА отримало 52 запити НАЗК. У межах цієї взаємодії були виявлені:

• апартаменти в Маямі (США);
• квартири в Батумі (Грузія) та Празі (Чехія);
• нерухомість у Болгарії та Угорщині;
• Porsche Cayenne 2024 року випуску;
• понад 400 тис. євро на рахунках у Молдові.

АРМА також виконує запити ДБР у межах справ про незаконне збагачення. У 2025 році було опрацьовано сім таких звернень – усі з результатом у вигляді виявлених активів.

Окрему увагу Павло Великоречанін приділив процедурі цивільній конфіскації як механізму позасудового повернення активів, що активно застосовується в міжнародній практиці. Зокрема, цей інструмент працює у США, Великій Британії, Швейцарії, Ізраїлі та ПАР. В Україні ж такий механізм закріплений законом і передбачає взаємодію між НАБУ, САП, НАЗК, ДБР та АРМА.

Олександра Яновська, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, докторка юридичних наук, професорка, розповіла про тенденції розгляду справ у сфері боротьби з корупцією. Зокрема, вона торкнулася питання різночитання, які виникли під час прочитання матеріальної норми права, а саме ст. 364 КК України (зловживання владою та службовим становищем).

Читайте також: «Верховний Суд визначив, коли настає кримінальна відповідальність за зловживання владою».

«Має бути під час здійснення цього правопорушення мета – отримання неправомірної вигоди або службовою особою, або третьою особою. Якраз елемент зв’язки між службовою та третьою особою, яка, можливо, отримає (чи могла б отримати) вигоду від зловживання владою чи службовим становищем і стала проблемним питанням. Чи потрібно доводити наявність цього зв’язку? Чи потрібно доводити наявність якихось домовленостей між фізособою та службовою, яка зловживає владою чи службовим становищем і має на меті отримання вигоди?» – вказала суддя.

Вона порадила читати першоджерело, тобто саму постанову (дивіться вище за посиланням – ред.), й вказала, що не завжди ст. 364 поєднана з очевидними моментами, які підтверджують наявність зв’язку між службовою і третьою особою: «Не завжди ст. 364 йде в сукупності з, наприклад, ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою – ред.). Ми трошки абстрагуємося й беремо окремо ст. 364. Вона є непростою до застосування – насамперед очевидним є, що де та межа, де службова особа добросовісно помиляється, неправильно розуміє якісь фактичні обставини, не зовсім відповідально ставиться до своїх обов’язків? І де ця межа переходить аж до кримінального правопорушення? В який момент воно відбувається? На мій погляд, це є найбільш складним питанням».

Суддя зазначила, що на практиці проблема полягає в тому, що зв'язок між службовою та іншою юридичною особою (або фізособою), яка отримала по суті вигоду від зловживання, є неочевидним, недоведеним, невстановленим, недослідженим і непроаналізованим. «Об’єднана палата висловилася – за цією постановою цей зв'язок не є обов’язковим елементом кримінального правопорушення. На практиці це означає, що під час досудового розслідування (і далі вже в суді) не потребує доведення ця обставина», – пояснила Олександра Яновська.

Тарас Іваненко, партнер EVERLEGAL, адвокат, к.ю.н., назвав ризики рішення об’єднаної палати ККС ВС щодо тлумачення ст. 364 КК України, нагадавши про існування ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ред.).

«Уже наші процесуальні опоненти беруть рішення об’єднаної палати й кажуть: «От ми тепер по 191-й при складній формі співучасті не будемо доводити, йдемо в суд – і нас підтримає Верховний Суд». Це все починається з моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності, всі заходи забезпечення й т.д. Ми сидимо й думаємо, як цьому опонувати, оскільки в наших процесуальних опонентів на руках позиція об’єднаної палати – й саме так вони її читають», – пояснив він, додавши, що підтримує думку про те, що такими твердженнями по суті нівелюється обов’язок доказування.

За його словами, в такому разі правоохоронний орган чує наступне: «В мене немає обов’язку доказувати суб’єктивну сторону складу злочину». Це, вказав Тарас Іваненко, є 1/4 складу злочину: «Спрямованість умислу при відсутності обізнаності – це нонсенс. Це є реабілітуючою підставою для виправдання особи. Це або відсутність складу злочину (бо відсутній його елемент), або недоведеність наявності цього складу злочину».

Читайте також: «Суб’єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем у практиці Верховного Суду».

Також на панелі з темою: «Основні новели ВС в корупційних злочинах та їх вплив на практику» Олександр Телешецький, партнер Grain Law Firm, адвокат, к.ю.н. Він зазначив, що ст. 364 КК України жодної презумпції невинуватості не порушує й жодної проблеми в застосуванні викликати не повинна, оскільки в таких випадках стороні обвинувачення необхідно буде обов’язково доводити наявність мети вчинення цього кримінального правопорушення – й цього, за його словами, буде достатньо для того, щоб обґрунтувати наявність складу цього правопорушення без доведення того зв’язку, який є далі між особою, яка є суб’єктом кримінального правопорушення, й особою, в інтересах якої воно вчиняється.

Сергій Бойко, радник VB Partners, адвокат, виступив із темою: «Погляд сторони захисту на розгляд справ – все дійсно краще – чи окозамилювання». Зокрема, він торкнувся питання застав, вказавши, що цей інструмент перетворився на механізм, який «схиляє сторону захисту йти на певні угоди й фактично є тиском на підозрюваного або обвинуваченого».

Серед інших, за його словами, проблем:

• масові та безпідставні дозволи на спеціальне досудове розслідування;
• обвинувальний ухил, підігрування стороні обвинувачення (приховування текстів судових рішень, неознайомлення зі справою, транслювання засідань, залучення обвинувачення до розгляду справ про тимчасовий доступ захисту);
• відсутність змагальності під час слідства (перехід справ з юридичної площини в медійну створює в суспільства уявлення про винуватість особи задовго до розгляду справи судом) тощо.

Олена Чорна, старша менеджерка з правових питань відновлення в Раді бізнес-омбудсмена (РБО), виступила з темою: «Правові бар’єри у проєктах відновлення: як знизити корупційні ризики та залучити бізнес». Серед іншого, вона розповіла про новий напрям роботи РБО, започаткований у 2024 році, а саме Policy&Recovery, й назвала основні завдання команди в цьому напрямі:

• розробка рекомендацій для покращення регуляторного середовища;
• залучення приватного сектору у відбудову і відновлення України;
• захист бізнесу і покращення умов для прозорого залучення приватного сектору;
• запобігання проявам корупції і зловживання владою;
• ефективна реалізація складних інфраструктурних проєктів;
• підтримання прозорості у відносинах між бізнесом і владою.

Пані Чорна назвала також ключові проблемні питання, з якими зіштовхнувся бізнес при роботі з публічними закупівлями:

1. Обмеження конкуренції та прозорості у закупівлях:

• корупція та нечесна конкуренція;
• лобіювання окремих постачальників;
• відсутність ефективного механізму оскарження тендерних вимог;
• неконкурентні цінові пропозиції;
• затягування процесу прийняття рішень;
• використання ціни як єдиного або основного критерію оцінки;
• недосконалість критеріїв попередньої кваліфікації;
• наявна система здебільшого дозволяє проведення тендерів лише для короткострокових контрактів, що обмежує стратегічне планування.

2. Контракти:

• неможливість зміни типових умов контрактів із боку виконавця;
• можлива зміна умов контрактів із боку замовника у процесі виконання контрактів;
• відсутність симетрії у штрафних санкціях;
• затримки у фінансуванні, слабке управління при реалізації проєктів із боку замовника;
• затримка платежів і відмова у підписанні актів виконаних робіт із необґрунтованих причин.

З. Репутаційні ризики:

• підвищена та надмірна увага з боку контролюючих органів;
• відкриття кримінальних проваджень як майже обов'язковий «бонус» при роботі із державними закупівлями.

За її словами, серед ключових проблем під час реалізації проєктів відновлення можна назвати також перевірку вартості будівельних матеріалів і послуг, проблему зі встановленням ринкових заробітних плат, фінансування проєктів та використання бюджетних коштів тощо.

Рекомендації РБО в цьому напрямі наступні:

• необхідно визначити на законодавчому рівні критерії перевірки проєктів відновлення;
• потрібно переглянути рівень кошторисної заробітної плати в державних будівельних проєктах;
• необхідно внести зміни до бюджетного законодавства щодо можливості багаторічного планування видатків на відновлення;
• потрібно розробити і впровадити типову документацію, зокрема договори за міжнародними стандартами (наприклад, стандартами Світового банку).

Досудове слідство

Денис Шкаровський, партнер VB Partners, адвокат, модерував другу сесію заходу «Досудове слідство в антикорупційних провадженнях».

Керівник апарату Вищого антикорупційного суду Богдан Крикливенко розповів присутнім про досягнення та виклики, які стоять перед ВАКС у 2025 році: «Ще у липні 2023 року рішенням зборами суддів ВАКС було ухвалено рішення про необхідність збільшення чисельності суддів, однак станом на сьогодні жодна вакансія не заповнена. І це найбільший виклик, який необхідно подолати у найкоротші строки».

Людмила Куса, адвокатка, молодша партнерка, керівниця практики вирішення спорів АО «GRAСERS», голова Комітету ААУ з White-Collar Crime, розповіла про гучні розслідування НАБУ та їх результати. Наприклад, вона назвала «справу Насірова», коли ще 2 березня 2017 року НАБУ затримала і вручила підозру чинному на той момент голові ДФС Роману Насірову в «справі Онищенка». Його підозрюють у дачі незаконних розстрочок у справі компанії «Укргазвидобування», що державі завдає збитків у 2 мільярди гривень. Суд заарештував Насірова, але він вийшов під заставу із зобов’язанням носити електронний браслет.

Однак 09.04.2025 Роман Насіров добровільно мобілізувався до ЗСУ. У Спеціальній антикорупційній прокуратурі повідомили, що адвокат подав клопотання про зупинення кримінального провадження у зв'язку мобілізацією свого клієнта до певної частини. Вже 10.04.2025 було скасовано наказ про мобілізацію Насірова й наразі проводиться службове розслідування щодо його мобілізації.

Крім цього, Людмила Куса розповіла про «справу Мартиненка». Так, 20 квітня 2017 року детективи НАБУ затримали ексдепутата від фракції «Народний фронт» Миколу Мартиненка. За даними слідства, він був співучасником розтрати понад 17 мільйонів доларів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Суд відмовив у його арешті і відпустив на поруки депутатів Верковної Ради.

Тетяна Видай, адвокатка, старша юристка практики білокомірцевих злочинів Advanq Law Firm, розповіла про особливості доказування у справах незаконного збагачення. Серед іншого, вона наголосила на проблемах порушення презумпції невинуватості (зокрема, набуття активів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами), легалізації незаконного збагачення, а також обов’язку доведення набуття активу у спосіб, пов'язаний із корупцією.

Радник EQUITY, адвокат Дмитро Бондарчук виступив на тему: «Захмарна застава – необхідність чи дань моді». Він нагадав, що в ч. 5 ст. 182 КПК України вказано, що розмір застави визначається у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО):

• від 1 до 20 ПМП0 (3028-60 560 грн) – нетяжкі злочини;
• від 20 до ПМПО (60 560-242 240 грн) – тяжкі злочини;
• від 80 до 300 ПМП0 (242 240-908 400 грн) – особливо тяжкі злочини.

За його словами, АП ВАКС вказував, що, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного/обвинуваченого під вартою. Також під час визначення розміру застави суд зобов'язаний врахувати критерії, встановлені ч. 4 ст. 182 КК України:

• обставини кримінального правопорушення;
• майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого;
• інші дані про його особу;
• ризики, передбачені ст. 177 КПК України тощо.

За словами Дмитра Бондарчука, з практики АП ВАКС (наприклад, ухвала від 20.03.2025 у справі №991/1081/25) стає зрозумілим, що також суди повинні враховувати питання помірності обраного розміру застави та можливість її виконання. «Проте в резонансних справах зазвичай така помірність не аналізується та застосовуються запобіжні заходи у вигляді «захмарної» застави», – вказав він.

Родіон Достатній, адвокат LESHCHENKO & PARTNERS, розкрив тему розслідування корупції у військовій сфері. Зокрема, він розповів, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються злочини, передбачені такими статтями КК України:

• 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 – у разі вчинення їх шляхом зловживання службовим становищем;
• 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 – незалежно від способу вчинення.

Адвокат розповів, що часто гучні розслідування передаються від неналежного органу (СБУ, ДБР, Нацполіція) до НАБУ, а потім повертають для продовження розслідування. «Ніби грають у пінг-понг, штучно створюючи спір про підслідність», – вказав Родіон Достатній.

За його словами, на практиці видно, що спір про підслідність виникає між різними органами (НАБУ, ДБР, Нацполіція, СБУ); Генпрокурор вирішує цей спір, посилаючись на ст. 218 КПК України, використовуючи її як підставу, але водночас ігноруючи, що вона регулює саме територіальну підслідність, а не предметну. «Крім цього, ігноруються вимоги ч. 5 ст. 36 КПК, якою прямо заборонено передавати справу, яка підслідна НАБУ, іншим органам», – наголосив адвокат.

Крім цього, зазначив він, забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування. Винятки є наступні:

• лише за об’єктивних обставин, які унеможливлюють роботу НАБУ;
• таке доручення має право надати лише керівник САП або Генпрокурор особисто.

«Що маємо в результаті: системне ігнорування правил підслідності, що веде до недопустимості доказів і втрати довіри до проведеного розслідування, коли сторона обвинувачення ігнорує вимоги закону», – розповів Родіон Достатній.

Також на панелі виступили Денис Терещенко, керуючий партнер ALERTES, адвокат, який розповів про вплив ЗМІ та суспільної думки на судові рішення, а також Олександр Шевцов, адвокат кримінальної практики, радник юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS, з темою: «Експертизи в КП. Товарознавча, визначення шкоди в економічних експертизах».

Суди

Модераторкою третьої сесії «Судовий розгляд корупційних справ» була партнерка Grain Law Firm, адвокатка Лідія Карплюк.

Суддя-спікер ВАКС Інна Білоус навела статистичні дані щодо здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом за понад п’ять років процесуальної діяльності. Детальніше вона зупинилася на мотивах суду та аналізі обставин таких справ: «Відсоток виправданих осіб у ВАКС щорічно складає від 8 до 24%. Деякі справи, що закінчилися виправдувальним вироком вже пройшли апеляційну і касаційну інстанцію».

Читайте також: «Конкурс до ВАКС: ВККСУ проведе зустріч із потенційними кандидатами».

Водночас суддя-спікер ВАКС, к.ю.н. Тимур Хамзін виступив на тему розмежування хабарництва та зловживання впливом. На його думку, зловживання впливом по суті є особливою формою посередництва між зацікавленою особою та службовою особою. Водночас він вказав, що кожна справа є особливою та потребує ретельного аналізу на предмет кваліфікації дій обвинуваченого.

Також на панелі виступив Валерій Жидков, прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, який розповів про механізми захисту викривачів кримінальної корупції, а також судову практику у справах за участі викривачів.

Зокрема, він розповів про ситуації, коли є викривач, який по суті є заявником. Так, після подання заяви або повідомлення про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування викривач має процесуальний статус заявника, з відповідним переліком прав. Водночас за своїм процесуальним статусом викривач є заявником (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК, ч. 3 ст. 60 КПК) із ширшим колом процесуальних прав. У таких ситуаціях заявник має право не лише отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію, а й отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи й отримати інформацію про закінчення досудового розслідування (ч. 2 ст. 60 КПК України).

Крім цього, заявник, який є викривачем має право в порядку, встановленому законом «Про запобігання корупції», отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п'яти днів із моменту подання заяви (ч. 2 ст. 60 КПК України).

Окремо Валерій Жидков розповів про ситуації, коли викривач є свідком. За його словами, КПК не передбачає, в якому статусі може бути допитано викривача. У більшості випадків викривач є свідком, оскільки йому відомі (або можуть бути відомі) обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, та він викликається для давання показань (ст. 65 КПК України), тому набуває додаткового статусу свідка. Набувши статус свідка, він має права та обов'язки свідка, проте також має певні додаткові права та гарантії, визначені КПК та законом «Про запобігання корупції», яких не має свідок, який не є викривачем.

Олег Федорчук, партнер АО «БМФ правова група», к.ю.н., адвокат, виступив із темою: «191 та 364 – конкуренція норм чи різні злочини». За його словами, ст. 191 КК України фокусується на посяганні на власність шляхом використання службового становища або довіри, пов’язаної з майном. Тут головним є незаконне заволодіння/витрачання конкретного майна з корисливих мотивів.

Водночас ст. З64 КК України фокусується на посяганні на встановлений порядок здійснення службової діяльності та авторитет влади/організації. Головним тут є, пояснив Олег Федорчук, сам факт зловживання владою/становищем всупереч інтересам служби, що призвело до істотної шкоди (необов'язково майнової), з метою отримання будь-якої неправомірної вигоди або завдання шкоди.

Також на панелі виступили:

• Микола Мягков, партнер, керівник кримінальної практики АО «AZONES», к.ю.н., адвокат, із темою: «Підслідність корупційних кримінальних правопорушень, які були вчинені прокурорами САП»;
• Богдан Коваль, адвокат LESHCHENKO & PARTNERS, к.ю.н., з оглядом судової практики ВАКС;
• Кирило Сидоренко, адвокат, фахівець з електронного декларування, з темою: «Шлях від Е-декларацій до суду: усе що потрібно знати».