В.о. директора Бюро економічної безпеки України Андрій Пащук в інтерв’ю «Юридичній Газеті» розповів про роботу Бюро в умовах війни, кейси, пов’язані з країною-агресором, і тенденції у сфері економічних злочинів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Ви очолили Бюро економічної безпеки нещодавно (у серпні 2023 року, Андрій Пащук є в.о. директора БЕБ — прим. ред.). З якими труднощами та викликами ви зіткнулися на початку каденції? Що було найскладнішим?
— До призначення виконуючим обов’язки директора БЕБ я вже працював певний час у Бюро, курував аналітичний блок. Тому більшість викликів були мені відомі. Однак саме в цей момент загострилося питання з фінансуванням. Тому мали насамперед врегульовувати його. Водночас нестабільність у кадрових і фінансових питаннях вплинула на особовий склад. Але на сьогодні всі ці моменти нормалізувалися, Бюро працює і показує досить непогані результати.
— Як наразі працює БЕБ? З якими проблемами та викликами зіштовхується Бюро? З чим вони пов’язані?
— Бюро стає ефективним. І це не слова — це цифри. По багатьох показниках, що визначені в законі, ми бачимо збільшення в кілька разів. Також триває робота над побудовою структури аналітичної системи. Бюджет-2024 дасть змогу принаймні розпочати роботу над її технічною складовою.
Оскільки це не такий собі аналог СМКОР, яку наших колег із ДПС, вона не буде зупиняти сплати чи фінансові операції. Взагалі наші аналітики сприймають суб’єктів зовсім не так, як податківці. Бо навіть коли йдеться про ухилянтів від сплати податків, нам потрібні не тільки вони самі, а й ті, хто організовують схеми з ухилення. Це завжди конкретні особи. Тому потрібна система, яка дасть змогу синхронізуватися з базами різних держорганів та служб і аналізувати ризики, статистику, масиви даних.
Крім цього, плануємо відкриття нових територіальних управлінь у тих регіонах, де вбачаємо найбільше ризиків. Наприклад, у Дніпрі, де є багато зловживань, зокрема в тендерних процедурах.
— В Україні постійно можна почути про перезавантаження БЕБ, зокрема від народних депутатів. Чому виникають такі розмови та як відповідаєте критикам?
— Такі розмови мають більше політичне забарвлення, результати роботи за 10 місяців цього року це красномовно підтверджують. Бюро, попри відсутність необхідного фінансування та відповідно недоукомплектований штат, принесло в державний бюджет набагато більше коштів, ніж на нього було витрачено. І всі ці цифри депутатам відомі, однак чому вони не сприймаються — запитання риторичне.
Що стосується перезавантаження, то ми насамперед — орган виконавчої влади, тому чекаємо на фінальну версію закону. Будемо керуватися його положеннями.
— Наскільки ефективно працює БЕБ? Чи є статистика, наприклад, розкритих злочинів?
— З початку року до суду направлено 273 кримінальних провадження, для порівняння, у 2022-му — 29. Більше майже в 10 разів! Оголошено 420 підозр, це майже в сім разів більше, ніж у попередньому році.
По всіх кримінальних провадженнях відшкодовано 1,8 млрд грн до державного бюджету. Крім цього, не допущено розкрадання 7,2 млрд грн державних коштів. Але ці цифри критики Бюро «впритул не бачать», просто ігноруючи реальні результати роботи.
— Якщо говорити про самоаналіз, то які саме ви бачите недоліки в роботі БЕБ? Як їх виправлятимете?
— Деякі «недоліки» пов’язані з відсутністю фінансування. У результаті це недостатня кількість вмотивованих робітників, не до кінця сформовані підрозділи та відділи центрального апарату, відсутність належного технічного забезпечення. Все це впливає на ефективність роботи БЕБ.
Також є певні проблеми щодо сприйняття Бюро в суспільстві — багато хто не розмежовує нас та, наприклад, податкову, хтось вважає, що ми займаємося адмініструванням податків чи маємо контролюючу функцію. Але ми приходимо до бізнесу, який працює незаконно. Ті підприємці, які не перетинають цю межу, — поза нашою увагою.
Далеко не всім подобаються наші розслідування по олігархах чи провадження по несплаті податків. Маємо безліч прикладів гучних заяв у ЗМІ щодо тиску та безпідставності звинувачень, однак коли ці розслідування завершуються, вину доведено, збитки відшкодовуються, то публічно спростувати свої заяви ніхто не наважується. Аналогічно про тиск: цього року до бізнес-омбудсмена в першому кварталі надійшло три скарги, жодна з них не підтвердилася. Більше скарг не було. І це на тлі набагато більшої кількості скарг на інші органи. Але статті на цю тему бачимо доволі часто. Це все в комплексі створює хибне враження про Бюро.
Частина проблем криється в законодавчій площині. Наприклад, у нас до цього часу немає механізму проведення переатестації співробітників. Це іноді ускладнює прийняття управлінських та кадрових рішень, про що ми неодноразово інформували урядовців і парламентарів.
— Чи потрібно, можливо, ухвалити якісь законодавчі зміни, щоб допомогти роботі БЕБ? І як у Бюро наразі справи з фінансуванням?
— Взагалі закон про Бюро економічної безпеки досить змістовний і виважений, однак є певні нюанси в інших нормативно-правових актах, з якими ми постійно стикаємося на практиці. І де-факто, і де-юре БЕБ не єдиний орган із розслідування економічних злочинів. І це визначено КПК.
Наприклад, у ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) є обмеження по сумі — БЕБ підслідні лише правопорушення, в яких максимальний поріг завданої шкоди становить 5,4 млн грн. Водночас коли ми аналізуємо тендерні закупівлі та упереджуємо втрати бюджету, вони часто цей поріг перевищують. Тобто ці справи підслідні вже не БЕБ, а НАБУ.
Ще одне проблемне питання — це розслідування злочинів, підслідних БЕБ, іншими органами досудового розслідування. Наразі таких справ понад 1000.
Визначати підслідність може лише прокурор. Остаточно розв’язати це питання можна за допомогою внесення змін до КПК щодо обов’язку прокурора при визначенні підслідності дотримуватися вимог ст. 216 КПК України.
Є ситуації, коли ми розслідуємо певну схему, в якийсь момент розуміємо, що там фігурують посадові особи, підслідність — ДБР чи НАБУ. Тоді прокурор має визначати підслідність. Звісно, що за таких умов втрачається час.
Все це може негативно впливати на ефективність розслідувань. І законодавчі зміни потрібні насамперед для чіткого розмежування підслідності.
Також є ще два напрями, над якими ми працюємо — це впровадження норм щодо розкрадання коштів ЄС і законопроєкт, що передбачатиме відповідальність за створення інструментів для вчинення економічних злочинів. Оскільки є підприємці, які умисно йдуть на злочин, не сплачують, наприклад, податки, а є ті, хто створюють інструментарій, який може використовуватися не лише для ухилення, а і для легалізації коштів, виведення їх за кордон. Як зараз побудована робота: спочатку ми викриваємо умовно ухилянта, а потім тих, хто створив для нього інструментарій. Їх дії кваліфікуються як співучасть. Ми ж хочемо окремо виділити такі дії та впровадити відповідальність за них.
Інший законопроєкт, пропозицію щодо якого ми розробили, зараз перебуває на розгляді в Секретаріаті Кабінету Міністрів України. В ньому йдеться про внесення змін до національного законодавства щодо визначення органів, відповідальних за здійснення досудового розслідування відповідних кримінальних правопорушень проти фінансових інтересів ЄС, та імплементацію в національне законодавство європейських стандартів у сфері боротьби із шахрайством, спрямованим проти фінансових інтересів ЄС.
Щодо фінансування. На 2024 рік було передбачено 1,7 млрд грн. Але в першому читанні бюджетний комітет скасував 400 млн грн. Із суми, що залишилася, 940 млн грн будуть спрямовані на виплату зарплат, 240 млн грн — на розбудову єдиної інформаційної системи, яка, до речі, прямо передбачена законодавством. Інші кошти — це поточні видатки, що стосуються комунальних платежів, придбання техніки тощо. Але якщо говорити про відкриття територіальних управлінь БЕБ у всіх обласних центрах, то цієї суми недостатньо — її потрібно підвищити на 30–50%.
— Як відбувається комунікація БЕБ з тією самою СБУ, прокурорами, антикорупційними та державними органами? Чи є складнощі?
— Із СБУ ми співпрацюємо найчастіше, вони допомагають з оперативним супроводом по окремих справах. Вони не проводять слідство, однак мають беззаперечний досвід і технічне оснащення, якого наразі в БЕБ немає. З антикорупційними та іншими правоохоронними органами в нас робоча комунікація.
Що стосується решти державних установ, то є певні питання, наприклад, із доступами до реєстрів. Зараз кожен працівник Бюро заходить у систему умовно ДПС не через власне аналітичне ядро БЕБ, а зі свого робочого комп’ютера та має доступ на рівні користувача. Великі масиви даних у такий спосіб не опрацьовуються, оскільки немає можливості обробляти їх через API (Application programming interface). Це, звісно, уповільнює роботу. А в нас у державі 384 бази даних. Фактично зараз кожен орган їх має. З ними потрібно якось синхронізуватися, потрібен окремий захищений канал. До того ж у деяких держорганів законодавчо взагалі не передбачена передача даних БЕБ таким способом. Це питання, над розв’язанням якого ми зараз працюємо.
Ще один напрям, де потрібні законодавчі зміни, — це врегулювання розгляду та реакції державних органів на рекомендації БЕБ.
На практиці ми часто стикаємося з випадками, коли відсутність своєчасного реагування на наші рекомендації трансформується у злочин, який ми могли б упередити. Також у цьому плані є багато неузгодженостей із контролюючими органами та регуляторами. Наразі готуємо відповідні пропозиції, які стосуватимуться внесення змін до законодавства.
— Розкажіть про сферу економічних злочинів. Які є виклики, тенденції?
— Економічні злочини можна умовно поділити за сферами. Це бюджетна, фіскальна сфери, сфера обігу підакцизних товарів, надання фінансових послуг і сфера віртуальних активів. Окремий блок — це злочини у сфері грантових коштів і коштів міжнародної фінансової допомоги. Кожна з них має свої виклики та тенденції.
Наразі до найактуальніших можна віднести нецільове та неефективне використання бюджетних коштів. Також тут є факти розкрадань, зокрема і на закупівлях для Міноборони. Ми маємо в провадженні такі кейси.
Взагалі в нас економічна злочинність швидко пристосовується до нових умов та будь-яких змін в країні. Вона адаптується, впроваджує нові інструменти. Особливо це стосується злочинних груп. Тому ми маємо постійно відстежувати ці процеси та вчасно реагувати на нові ризики. Адже одне із завдань БЕБ — зрозуміти, як та чому бюджет втрачає чи недоотримує кошти, а потім запропонувати алгоритм усунення цих втрат. У цьому процесі, звісно, важлива і своєчасна реакція наших парламентарів у вигляді відповідних змін до законодавства.
Наведу приклад. Ми у своїй аналітиці бачимо в певних сегментах невластиві бізнес-процеси — тютюнова сировина накопичується, а потім раптово псується. І на залишках такого умовного «сміття» в 14 разів більше, ніж при звичайних виробничих процесах. Зараз такої сировини обліковується сумарно в еквіваленті підакцизного податку на 25 млрд грн. Потенційно це можуть бути втрати для бюджету. Зрозуміло, що частина цієї сировини йде на виготовлення контрафактних цигарок. Тому ми, наприклад, пропонуємо, що необхідно змінити форму адміністрування і затвердити технологічні карти, де можна було б фіксувати особливості виробничих процесів.
Іноді наші пропозиції можуть бути непопулярними, викликати дискусії та негатив із боку бізнесу. Однак лише так можна ефективно протидіяти системним негативним явищам.
Якщо говорити про пріоритети в роботі БЕБ, то насамперед це протидія злочинам, пов’язаним із підакцизною групою товарів, і викриття злочинних груп, які працюють у цій сфері. На другому місці — справи, пов’язані з розкраданням бюджету і коштів міжнародної допомоги, запобігання таким злочинам. І на третьому — ухилення від сплати податків.
— Як відбувається боротьба з нелегальними гральними закладами? Чи є зрушення в цьому напрямі?
— Найкращий показник зрушень, як на мене, — це збільшення надходжень до бюджету від грального бізнесу. Якщо оперувати цифрами, то у 2022 році сума сплачених податків була 581,9 млн грн, а за 10 місяців 2023-го вона сягнула 7,163 млрд грн. Це результат детінізації цієї сфери. Насамперед виявлення схем ухилення від сплати податків онлайн-казино та банків, які їм допомагали. У результаті банки втратили ліцензії, а гемблінгові компанії почали сумлінно платити податки.
— Про які резонансні справи, розкриті БЕБ (або над якими зараз ведеться робота), можете розповісти? Чи є зрушення в справах Коломойського та Фірташа?
— По Фірташу розслідування триває, перспективи досить чіткі: на сьогодні 15 директорів окремих юросіб притягнуто до відповідальності. Їм оголошено підозри, триває відповідна робота, щоб скерувати справи до суду. Деякі з фігурантів затримані, деякі переховуються. Але ми працюємо, щоб встановити їх місцезнаходження. Складно проходить процес вручення підозр за кордоном. Це тривала процедура, що визначена, зокрема, міжнародними договорами з країнами, куди подається запит на проведення слідчих дій. Зауважу, що не з усіма країнами ми маємо подібні договори. Також тут важлива синхронізація роботи українських та іноземних правоохоронних органів. Що стосується Фірташа, то наразі запити про міжнародно-правову допомогу направлені до компетентних органів Австрії.
Аналогічно зі справою Коломойського. Розслідування триває. Багато в чому ця справа заполітизована. До того ж події віддалені від сьогодення в часі. Тому зі збором і аналізом доказів є певні складнощі. Це взагалі з практики: в ході розслідування справ економічного та корупційного характеру бажано мати певну упереджувальну інформацію та документувати саме в періоді підготовки чи вчинення злочину. Однак ми працюємо. Деталей не розповім, бо це прерогатива детективів, але в процесі розслідування все, що необхідно і прокурорам, і детективам, ми робимо максимально. Встановлюємо коло причетних, готуємо матеріали для притягнення їх до відповідальності.
Виділити окремі резонансні справи важко, оскільки маємо багато матеріалів щодо олігархів, а також справи, де фігурують організовані злочинні групи.
— Чи є кейси, пов’язані з країною-агресором?
— Звісно, є. Україна раніше мала багато зв’язків з рф — це поставки як товарів, так і сировини, зокрема для ВПК. І сьогодні багато хто намагається продовжувати цю діяльність. У нас над цим напрямом працює відокремлений відділ. До його завдань також входить викриття схем з обходом санкцій, наприклад, за допомогою офшорних зончи «очищеної» сировини. Проте у законодавстві відсутні чіткі норми, які б встановлювали відповідальність за обхід санкцій. Ми одними з перших надали пропозиції щодо застосування санкцій саме по тих підприємцях, які постачають товари за допомогою схем обходу санкцій, зокрема у сфері постачання пального.
Також цього року виявлено, опрацьовано та направлено до Міжвідомчої робочої групи з питань санкційної політики 61 кейс з ініціативою накладення санкцій, з яких 33 безпосередньо стосуються військово-промислового комплексу росії. Це ті суб’єкти, що є виробниками різних типів озброєння, наприклад, виробництво дронів, плавзасобів, або здійснюють матеріально-технічне забезпечення армії агресора.
Загалом з 2022 року БЕБ зареєструвало 28 кримінальних проваджень, у межах яких накладено арешт і забезпечено передачу арештованого майна (активів) російської федерації та республіки білорусь до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами орієнтовною вартістю на понад 43,1 млрд грн. Загалом накладено арешт на 738 об’єктів нерухомості.
Окремий напрям — це справи з ухилення від сплати податків компаніями, де засновниками є громадяни рф.
На мій погляд, потрібно все-таки запровадити саме кримінальну відповідальність за обхід санкцій. Це допоможе ефективніше протидіяти цьому явищу.
— Останнім часом ми все частіше чуємо про тиск на бізнес з боку правоохоронців. Є публічні заяви представників бізнесу. У звіті бізнес-омбудсмена Романа Ващука за другий квартал 2023 року зазначається про зростання кількості звернень від бізнесу, зокрема найбільше — від МСБ. Як пояснити таку негативну тенденцію? Чи підтримуєте ви діалог із бізнесом?
— Раніше я говорив про те, що часто заяви про тиск є своєрідною тактикою захисту для бізнесу, й ми маємо багато таких прецедентів. Наприклад, нещодавно БЕБ оголосило про підозру керівникам компаній-виробників консерв для Міноборони, які від початку досудового розслідування заявляють про тиск, звертаються до політиків і громадських організацій, однак детективи зараз зібрали достатньо доказів їх причетності до незаконної схеми. Також БЕБ направило справу щодо ввезення техніки Apple без сплати податків. Це один із тих кейсів, що розглядався на парламентській ТСК, хоча туди заявники надали підроблені документи.
До того ж чинний КПК забезпечує учасників процесу достатньою кількістю інструментів для захисту своїх інтересів, але недоброчесний бізнес чомусь віддає перевагу саме публічним заявам, зверненням до політиків тощо. І це вже більше про тиск на БЕБ, намагання вплинути на перебіг розслідування. Щодо інших правоохоронних органів коментувати не буду, оскільки не знаю ситуацію, однак щодо БЕБ — наразі в нас немає жодного розслідування щодо перевищення повноважень чи зловживань з боку детективів. Це багато про що говорить.
Взагалі рішення про проведення обшуків приймається лише за наявності достатніх підстав для цього. Воно зумовлене насамперед необхідністю отримати ті докази, які неможливо отримати іншим шляхом, і приймається середньою та вищою ланкою детективів, погоджується процесуальним керівником та ухвалюється судом. Водночас ми намагаємося всі слідчі дії проводити так, щоб не зашкодити законній діяльності підприємства. Це стосується навіть обсягів вилученого — ми не вилучаємо всі документи чи сервери, що є на підприємстві, а лише ті, що мають доказове значення у справі чи потрібні для проведення експертиз. Але часто ситуацію намагаються перекрутити. Наприклад, у ситуації з гучними обшуками у львівському iFest. Проти БЕБ розгорнули цілу медійну кампанію про «економічний фронт» з основним меседжем, що ресторанам не заборонено працювати через ФОПи. Але ж у цьому кейсі зовсім інша ситуація: тут не про ФОПи. БЕБ розслідує те, що працівникам платили мінімальну зарплату, а іншу, реальну частину, поповнювали на картку готівкою, не сплачуючи відповідних податків, зокрема й військового збору. Тож розповідати про «економічний фронт» у цій ситуації як мінімум аморально.
Також ми аналізуємо всю інформацію, яка надходить від бізнесу, робимо певні висновки, підтримуємо комунікацію з громадськими організаціями та бізнес-омбудсменом, у робочому порядку зустрічаємося з організаціями на кшталт «Укртютюн».
— У серпні цього року Бюро повідомляло, що державний бюджет України втратив 3 млрд грн податків від діяльності криптобірж. Яка ситуація зараз та як можна її виправити?
— Аналітики БЕБ вивчили механізми криптобірж, встановили ризики та загальний обіг криптоактивів по кореневих гаманцях досліджуваних бірж. Згодом ми провели порівняльний аналіз із задекларованим доходом власників і засновників криптобірж, які є резидентами України, та встановили загальні суми ризикових операцій, обсяг ймовірних втрат держбюджету у вигляді податку з доходів фізичних осіб.
Взагалі є певна категорія інформаційно-пошукових платформ, які працюють у сфері блокчейну та дозволяють відстежувати виключно всі операції, що здійснювалися за участю криптоактивів, дослідити ланки переказів певного криптоактиву та ланцюги його подальшого руху. До речі, БЕБ користується найсучаснішими розробками, зокрема продуктом розробки американської компанії Chainalysis або Crystal Blockchain.
Обіг ми вираховували по криптовалютах, що мають найбільший обсяг капіталізації. Це BTC (біткоїн), ETH (ефіріум) та USDT (стейблкоїн, що прирівняний по вартості до долара США). Найбільшу увагу приділяли тим криптобіржам, бенефіціарами яких є резиденти України: Kuna Exchange, WhiteBit, Qmall.io, CEX.IO, Coinsbit.io. Досліджуємо інших учасників ринку криптоіндустрії, які представлені в Україні. Зараз у роботі — сім кейсів щодо несплати податків власниками криптобірж.
Хоча це питання потребує більш комплексного підходу, зокрема і юридичного визначення роботи криптобірж.
— Що далі? Поділіться, будь ласка, планами, баченням, стратегією БЕБ щодо своєї роботи на наступний рік.
— Основне — це повноцінний запуск БЕБ. Робота такого органу — це вимога МВФ. Без системної роботи держава буде втрачати мільярди. Потрібно сформувати регіональні підрозділи, доукомплектувати аналітичний департамент та оперативний підрозділ. Власне, через відсутність останнього до наших справ долучені співробітники СБУ та інших правоохоронних органів.
Щодо аналітичного підрозділу, то тут наразі пріоритет — це робота над єдиною аналітичною системою, адже саме посилення аналітичної складової від нас вимагають сьогоднішні реалії та суспільство. Це необхідно для виявлення системних схем, через які держбюджет втрачає гроші. Однак для ефективної протидії їм також буде потрібна відповідна реакція регуляторів і контролюючих органів на наші рекомендації.
Також це робота в законодавчому полі за двома напрямами: усунення та внесення змін до норм, які сприяють появі тих чи інших системних негативних явищ в економіці, та робота над нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність БЕБ.
Ми маємо побудувати роботу Бюро так, аби не просто своєчасно реагувати на нові загрози економіці, а й бути на крок попереду.