Державний бюджет за десять років втратив щонайменше 3 млрд грн податків від діяльності криптобірж, діяльність яких досі не врегульовано в Україні. До таких висновків прийшли фахівці БЕБ, проаналізувавши діяльність криптобірж, заснованих резидентами України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "У МВС ідентифікували понад 232 тисячі військових злочинців та зрадників"
За оцінкою аналітиків Бюро економічної безпеки загальний обсяг торгів цих бірж тільки трьома віртуальними активами (BTC, ETH, USDT), за період їх діяльності з 2013 по 2023 роки, становить понад $ 55 млрд.
З транзакцій стягується торгова комісія, яку кожна біржа встановлює самостійно. Як правило – це 0,1 - 1,5% від суми угоди. Середня торгова комісія становить 0,8% від обороту, що орієнтовно за десять років склало $ 445,5 млн.
При цьому згадані криптобіржі досі не сплачують податки в Україні, адже відсутня відповідна нормативна база.
17 лютого 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи», який регулює правовідносини у сфері обігу віртуальних активів в Україні. Він набирає чинності з дня внесення та прийняття змін до Податкового кодексу України. Але досі відповідні норми щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами не прийнято.
"Є різні точки зору на те як повинні оподатковуватися ці операції й БЕБ буде діяти відповідно до ухвалених депутатами положень. Але очевидно, що поки питання затягується, держава продовжує втрачати десятки мільйонів податків щомісяця. Крім того операції з криптовалютою можуть використовуватися для обходу санкцій, виведення коштів за кордон, незаконного ігорного бізнесу та скоєння кримінальних правопорушень", – зазначив заступник Директора Бюро економічної безпеки України Андрій Пащук.