Про розвиток податкового законодавства в Україні, історію заснування власної компанії та участь фірми у громадських проектах і законодавчих ініціативах «Юридичній газеті» розповів адвокат, старший партнер WTS Consulting/КМ Партнери Олександр Мінін.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пане Олександре, свою професійну кар’єру Ви починали з посади фінансового директора одного з перших спільних українсько-німецьких підприємств, а також як незалежний податковий консультант. Чому надалі Ви вирішили вивчати ще і юриспруденцію?
Мене завжди дуже цікавили податки й фінансові питання, якими я, власне, і займався. Як відомо, вони тісно пов’язані з юридичними аспектами. Коли я почав консультувати з податкових питань, пов’язаних з техніко-економічними аспектами та плануванням бізнесу, виявилося, що без знання законодавства це неможливо. А коли займаєшся цим професійно (в міжнародній консалтинговій компанії Arthur Andersen, де я на той час працював, я займався знову ж таки податками, судовими спорами), починаєш розуміти, що це свого роду «сплав» економічного, фінансового та юридичного напрямків, тому що один без одного вони нормально не працюють, – тільки разом. Отримання юридичної освіти було необхідно також і для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, тому що вже на той час були певні «зазіхання» на адвокатську монополію. Таким чином, для того щоб мати можливість представляти інтереси клієнтів у суді, спілкуватися з юристами на професійному рівні не лише з економічних аспектів, а й в цілому, я вирішив отримати ще й юридичну освіту. Як на мене – це корисно.
- Як виникла ідея заснування власної компанії? Це було майже 20 років тому. Розкажіть, як це відбувалося, наскільки легко тоді було відкрити власну фірму?
Принаймні нам було легко відкрити. Крім того, нам з партнерами було легко з першими клієнтами: до нас прийшли ті, хто нас знали за старими зв’язками. Серед них були й такі клієнти, які хотіли обслуговуватися у нас особисто, але не могли цього зробити в Arthur Andersen, де я на той час працював, через конфлікт інтересів. Рішення піти з Arthur Andersen було спричинено кількома чинниками. По-перше, тоді був внутрішній конфлікт між Arthur Andersen та Andersen Consulting. Відповідно, керівництвом місцевого відділення фірми було прийнято рішення звужувати послуги, які надаються, виключно до аудиту. Тобто, якщо говорити про податки та юридичні аспекти, то все зводилося лише до супроводження аудиту. Нас це не влаштовувало. Ще один чинник – фінансова криза. В компанії були спроби провести певну реструктуризацію, що теж нам не сподобалося. Тому ми з колегами вирішили, що можемо працювати самостійно. На той час у нас було більше як 7 років досвіду і ми розуміли, що та як треба робити. Відповідно, це було стимулом, щоб почати свій бізнес і робити так, як ти його розумієш. Головне, що нас спонукало до цього кроку, – бажання займатися тим, що подобається. Людина має робити те, що їй подобається та отримувати від цього задоволення. Однак варто відзначити, що в цьому є і певний мінус: віддаючись цілком і повністю роботі, треба пам’ятати про те, що існує небезпека професійного «вигорання» через важке емоційне навантаження.
- На які якості претендентів на вакантні посади до КМ Партнери Ви перш за все звертаєте увагу?
Насамперед, людина повинна працювати головою і мати реальну зацікавленість у тих питаннях, якими їй доведеться займатися. Без такої зацікавленості (коли це просто робота, щоб заробляти гроші), як правило, вище середнього рівня працівник не виходить. Звичайно, проводимо тести, щоб побачити, на яких питаннях претендент розуміється, на що взагалі він здатен. Траплялися випадки, коли люди говорили, що їм подобається працювати з податками, а на ділі виявлялося, що вони нічого про них не знають, а говорилося все для того, щоб сподобатися інтерв’юеру. Як правило, ми намагаємося брати людей, які приходять або зі студентської лави, або з порівняно невеликим досвідом, з якихось інших компаній. У нас репутація «вдумливої» компанії, ми намагаємося розвивати творчий підхід співробітників, а не просто реалізувати певний проект і на цьому все. Інколи доводиться йти набагато далі, ніж потрібно для виконання конкретного завдання. Це необхідно для того, щоб розвиватися.
- Наскільки легко вчорашньому юристу стати партнером КМ Партнери?
З часом можна стати. Тут, звісно, грає роль досвід, відданість справі, особисті якості для того, щоб працювати в колективі. З партнером Максимом Олексiюком ми працювали разом ще в Arthur Andersen, Олександр Шемяткін приєднався до команди пізніше. Щоправда, прийшов він не зовсім зі студентської лави, а вже з певним досвідом. А от, наприклад, Іван Шинкаренко, який сьогодні відповідає за митне право та трансферне ціноутворення, партнер компанії (зі зростанням усередині компанії) практично від самого початку. Для того щоб стати партнером, звичайно, потрібен певний час, досвід, відданість справі та сприйняття моделі, за якою ми працюємо.
- Ви вже понад 20 років працюєте у сфері податкового та митного права й вирішення спорів з податкових питань. Крім того, впродовж багатьох років поспіль входите до ТОП-100 найкращих практикуючих українських юристів та визнаний одним з найвідоміших юристів з податкових питань в Україні. Як змінювалося податкове законодавство за ці роки? Наскільки воно досконале сьогодні?
Сьогодні, дійсно, є що згадати. Досить цікаво було стояти біля витоків, коли все починалося. На початку моєї кар’єри податкове законодавство обмежувалося невеликою книжкою з поодинокими додатковими інструкціями Мінфіну СРСР. На той час це було нове питання, оскільки в радянському союзі не було податків, як таких. Там були досить незвичні податки (на бездітність тощо). Оподаткування почалося зі створенням кооперативів, спільних підприємств. Пам’ятаю, ще будучи студентом, одна з перших робіт, яку я виконував, була про оподаткування спільних підприємств. Тут, на теренах колишнього радянського союзу, це було чимось новим, незвичним для людей. Що таке податки, як з ними працювати? Цього не розуміли. Сьогодні все інакше, але я не назвав би сучасну податкову систему виваженою. Звичайно, вона досить технічно розвинута, на рівні інших країн. Не така складна, наприклад, як у США, але з іншого боку – досить складна. І якщо брати в технічному відношенні, можна говорити про те, що вона попереду багатьох країн не лише східної Європи, але й деяких західних країн Європи. У деяких питаннях вітчизняна податкова система насправді досить розвинена.
Основною рисою, яка визначає недоліки нашої податкової системи, я назвав би її незбалансованість з макроекономічної позиції. Тут я говорю не про окремий технічний огріх або щось подібне. Якщо брати початок 2000-х років, тоді Верховна Рада брала до уваги загальне податкове навантаження на економіку в цілому. Тоді говорили про те, що 38% – це було вже занадто. Сьогодні, залежно від оцінок, загальне навантаження фіскального плану на економіку складає 52-54%. Фактично, більша частина від того, що зароблено, забирається та розподіляється державою. Тому головне на сьогодні – не якесь технічне поліпшення, а більш глобальний погляд на податкову систему й розуміння того, що це не вичавлювання грошей, а все-таки спроба дати економіці можливість розвиватися. Найгірше на сьогодні те, що в Україні гостро відчувається невиваженість у цьому відношенні.
Це одне з головних питань, але поряд з цим, звичайно, є й певні технічні напрямки, що потребують удосконалення. Наприклад, надмірне адміністративне навантаження на платників податків і те, що сьогодні майже кожен спір на велику суму переходить в рамки кримінального провадження. Це той напрямок, який потребує значного поліпшення та доопрацювання на законодавчому рівні.
- Відомо, що Ви успішно консультуєте і представляєте інтереси великих платників податків в Україні: багатонаціональних груп, міжнародних компаній та їхніх дочірніх структур в Україні. Крім того, Ви є консультантом українських компаній та представником інтересів середнього бізнесу. Розкажіть, з якими проблемами сьогодні найчастіше звертаються останні?
Обставини змінюються, і є певні очікування на розвиток України. У зв’язку з цим, ще немає так багато нових, започаткованих проектів, але є певні очікування, є певна підготовка. У зв’язку з такими намірами проводиться попереднє опрацювання, консультування, структурування. Однак у більшості випадків це все ще не передостанній крок перед запуском проектів, а стратегічне й тактичне прогнозування і планування, спроба зрозуміти очікувані зміни. Тому зовсім не обов’язково, що все це вийде на етап реалізації. У будь-якому випадку, мабуть, це найприємніша робота, коли бачиш, що працюєш на перспективу, в тому числі шляхом участі у позитивних змінах. Адже сьогодні умови для бізнесу в Україні, здебільшого, все ще не викликають захвату. За оцінкою одного з клієнтів, якщо виходити зі співвідношення обсягів продажів та бюджетів на дотримання вимог законодавства і вирішення спорів, то у порівнянні з Західною Європою, виходить співвідношення 10:1. Тобто на отримання однакових сум виторгу в Європі та в Україні, в нашій державі треба закладати до бюджету в 10 разів більше на вирішення проблем із законодавством та врегулювання спорів. Дуже емпірична оцінка виходить з обставин конкретної компанії, але від інших ми чули приблизно те ж саме. Так що тягар для бізнесу в Україні завеликий. Тому як важливу роботу ми розглядаємо участь у процесі змін, спрямованих на усунення таких перешкод і надмірного регуляторного й адміністративного тягаря. Є розуміння, в тому числі й у компаній (наших клієнтів), що Україна на сьогодні досить відкрита, а також, що зміни можливі. Я не кажу, що вони прості, але вони реально можливі та є готовність працювати в цьому напрямку. Це теж досить великий шматок нашої роботи – допомога на професійному рівні у зміні законодавства так, щоб воно забезпечувало нормальні умови ведення бізнесу. Таким чином ми працюємо для наших клієнтів.
- Ви берете активну участь у багатьох громадських проектах і законодавчих ініціативах, пов’язаних з реформуванням податкової сфери в Україні. Розкажіть про ці проекти?
Наразі у найбільш активній фазі знаходиться те, що пов’язано із законопроектом №3448 «Про внесення змін до Податкового кодексу України, інших кодексів щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів». Є напрацювання і щодо деяких інших законопроектів, але тут робота йде трохи повільніше. Намагаємося максимально зосереджуватися на тих напрямках і проектах, які, на нашу думку, є найбільш важливими для створення сприятливих умов для бізнесу, збалансованого підходу, і на яких напрямках ми бачимо можливість для просування. Хотів би обов’язково зазначити, що все це є колективними зусиллями нашої команди. Адже для забезпечення реального вкладу потрібно багато роботи. Це аж ніяк не робота одинаків, тут завдячуємо усій нашій команді в цілому.
Варто відзначити, що кожен проект базується на тривалому опрацюванні та практичному досвіді з конкретного питання. Так, наприклад, щодо кримінальних проваджень з податкових питань книжку ми видали ще у 2013 р. Це був не перший крок, а узагальнення напрацьованих матеріалів, починаючи принаймні з 2011 р. Сподіваємося, що зі змінами, запланованими законопроектом №3448, відповідні питання, пов’язані з кримінальними провадженнями, перестануть бути такими болючими для бізнесу. І це буде внеском у сприяння поліпшенню бізнес-клімату в Україні. А це значить – більше інвесторів, бізнесу, більше приємної роботи для юристів у напрямку допомоги у розвитку.
- І наостанок, що Ви могли б побажати юристам-початківцям, з огляду на Ваш багаторічний досвід?
Я побажав би обирати ту сферу права, яка дійсно приносить задоволення. Необхідно, щоб це була робота, від якої отримуєш моральне задоволення, щоб це було потрібно ринку, щоб ринок за це платив.