Останнім часом фахівці відзначають, що правове регулювання відносин, які виникають у сфері охорони здоров’я, потребує наукової обґрунтованості, визначеності і системності. Як в Україні так і в усьому світі нині спостерігається значне підвищення уваги до прав людини у сфері охорони здоров’я. Однією з тенденцій, яку нині відзначають дослідники у всьому світі, є поглиблення зв’язку науки і практики у сфері медичного права, фармацевтичного права, охороноздоровчого права з іншими соціальними регуляторами. Медичне право в Україні перебуває на етапі стрімкого розвитку, активізації зацікавлення ним науковців і практиків у сфері права, фармації і медицини, зміщення акцентів від громадсько-наукового інтересу до державного визнання ролі та значення цього науково-практичного напряму для системи охорони здоров’я і безпеки людини в медицині. Що зроблено у цьому напрямку на законодавчому рівні, про які досягнення та недоліки системи можна говорити, з читачами «Юридичної газети» поділилася президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України» Ірина Сенюта.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, про діяльність ВГО «Фундація медичного права та біоетики України», президентом якої Ви є?
Всеукраїнська громадська організація «Фундація медичного права та біоетики України» (далі – Фундація), що заснована 17 квітня 2008 р., створена з метою охорони і захисту прав та інтересів своїх членів. Місія організації – сприяння розвитку медичного права як галузі права, науки і навчальної дисципліни та біоетики. Діяльність організації поширюється на всю територію України та включає до своєї структури 14 осередків, які пов’язані з організацією єдиною метою.
Основними напрямами діяльності є: правопросвітницький; видавничий; науково-дослідницький; законопроектний; юридична практика.
Фундація працює багатоаспектно, на сьогодні здійснено немало цікавих проектів, у т.ч. міжнародних, з-поміж яких проведення численних науково-практичних заходів. Приміром, всеукраїнських конференцій з медичного права з 2007 р. (проводилась ЛОБФ «Медицина і право», тепер львівський осередок Фундації), з 2008 р. міжнародних конференцій на різну тематику в царині медичного права. На конференціях гуртується плеяда визнаних фахівців, сферою інтересу яких є медичне право, як національних, так і представників зарубіжних країн. Кожен захід закінчується виробленням рекомендацій, які знаходять своє відображення у науково-практичному житті України. Серед знакових досягнень, зокрема, є типові навчальні програми з дисципліни «Медичне право України» для студентів вищих навчальних закладів III–IV рівня акредитації, що навчаються за напрямом підготовки «Право», спеціальністю «Правознавство», здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» і «Спеціаліст», підготовлені членами робочої групи з розробки навчальної програми з курсу «Медичне право» для студентів вищих навчальних закладів, які готують фахівців за напрямом «Право», затвердженої наказом МОЗ України від 23.09.2010 р. № 808 (за ред. Бронової В. М., к. ю. н. Сенюти І. Я.). До участі в роботі було залучено представників Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України, а також провідних фахівців України, які досліджують проблематику медичного права.