Хоча наша економіка розвивається повільно, Україна є доволі привабливою для іноземних інвесторів. У цьому переконаний партнер ЮК EXPATPRO Василь Чередніченко. За його словами, одним із проявів «інвестиційного інтересу» є переїзд іноземців до нашої країни (як з метою проживання, так і для працевлаштування). В інтерв’ю з Василем Чередніченком ми поговорили про законодавчий бекграунд на підтримку експатів в Україні, зростання популярності практики міграційного права та перспективи корпоративної міграції
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Пане Василю, скажіть, наскільки затребуваними сьогодні є юридичні послуги у сфері міграційного права?
– Загалом, у контексті юридичного ринку вони є досить затребуваними, інакше ми б на них не спеціалізувалися (посміхається – ред.). Сьогодні в нашій країні проживає значна кількість іноземців (люди, які переїжджають в Україну для проживання, а також для роботи – працівники іноземних компаній та представники бізнесу, які інвестують в нашу економіку). Ситуація склалась таким чином, що незважаючи на те, що економіка розвивається повільно, Україна є досить привабливою для іноземних інвесторів. Наша країна має значний потенціал та в середньостроковій перспективі зробить значний прорив в економіці, тому інвестиції повернуться з відсотками.
Сьогодні спостерігається тенденція приїзду іноземців в Україну, їх бажання залишитися тут жити та будувати свій бізнес. Тому виникає потреба у праці юристів з міграційного права, які будуть консультувати таких осіб щодо оформлення документів для перебування в Україні, офіційного працевлаштування, ввезення авто в Україну тощо. Зазвичай експати стають нашими постійними клієнтами та звертаються до нас з різноманітними юридичними запитами.
– З якими запитами клієнти звертаються найчастіше?
– Можемо поділити наших клієнтів на дві групи. Перша група – представники іноземного і деколи українського бізнесу, які бажають найняти для роботи працівників з-за кордону. Клієнти звертаються до нас за послугами з працевлаштування іноземців в Україні та для забезпечення їх посвідками на проживання. До другої групи належать приватні клієнти – іноземці, які бажають переїхати жити в Україну тимчасово або на постійній основі. Можна навіть відзначити як тренд, що громадяни інших країн, які мають свій маленький бізнес або працюють дистанційно, без прив’язки до робочого місця, бажають переїхати в Україну як у розвинену краї ну, з огляду на її інфраструктуру. Навіть незважаючи на проблеми з Донбасом і Кримом, наша держава є достатньо безпечною та недорогою (в аспекті вартості життя). Громадяни західних країн переїжджають сюди, оскільки їм дешевше жити та працювати тут, а дохід отримувати на рівні країн Заходу.
Окрім того, є попит на переїзд в Україну серед громадян менш розвинених країн. Часто ми отримуємо запити з країн Близького Сходу та Азії. Також варто акцентувати увагу на тій тенденції, що наразі деякі особи, чиї пращури тут народилися, повертаються в Україну. Також частими є звернення клієнтів із США, Канади, Австралії, які є нащадками українських емігрантів, яким ми допомагали розшукати «коріння» в Україні, оформити відповідні документальні підтвердження, що їхні дідусі та бабусі народилися тут. Ці люди мають бажання повернутися в Україну (тимчасово чи на постійній основі). Ми їм у цьому допомагаємо.
– Цікаво. Адже, наскільки мені відомо, багато людей, навпаки, емігрують з України.
– Так, ця тенденція завжди була присутня. З України завжди виїжджали. Однак після Революції гідності Україна потрапила на перші шпальти світових видань. Сьогодні багато патріотично налаштованих закордонних діаспор повертаються. Дехто займається волонтерством, хтось прагне заснувати власний бізнес, а деякі навіть йдуть працювати в державні органи. Ми можемо назвати низку осіб, які проживали за кордоном, але наразі повернулися в Україну. Ми отримуємо запити від таких осіб декілька разів на місяць щодо допомоги у наданні послуг з міграційного права, знайти предків та оформити документи для проживання. Тому нашою місією є пошук можливостей, щоб ці особи змогли тут залишитися.
– Які справи/кейси, що доводилося супроводжувати останнім часом, були найцікавішими для Вас як для професіонала?
– Ми посприяли тому, щоб декілька серйозних бізнесів прийшли працювати в нашу країну. Власники цих бізнесів були зацікавлені в Україні. Ми надали їм найякісніші консультації, допомогли ознайомитися з вітчизняним ринком. Наразі вони зайшли в Україну, інвестують сюди кошти, надають робочі місця, сплачують податки. Найпопулярнішою для інвестування є ІТ-сфера. Цей бізнес заходить з усього світу. Наприклад, у нас є Ізраїль, США, Канада, Австралія. Представники цих країн за допомогою наших послуг відкривали тут бізнес.
Також був цікавий кейс з приватної міграції. Громадянин Австралії (пращури якого ще до Другої світової війни виїхали з України) приїхав сюди та висловив бажання залишитися жити. В результаті кропіткої юридичної роботи, а також роботи в архівах нам вдалося знайти записи в церковних книгах про його дідусів, бабусь та навіть прадідусів. На основі цього він отримав посвідку на проживання в Україні та й взагалі дізнався про своїх предків. До речі, це ще один цікавий момент нашої роботи, коли допомагаєш людям пізнавати свою родину та її історію. Були навіть такі ситуації, коли ми знаходили документи про родичів, показували їх, а в людини на очах з’являлися сльози.
Щодня ми зустрічаємо різних людей (з нових країн, з іншим світоглядом). Справа кожного з них певною мірою є унікальною.
– Чим викликаний Ваш професійний інтерес до цієї сфери практики?
– Це вийшло випадково, коли ми з однокурсниками прийшли до того, що потрібно спробувати заснувати власний бізнес. На той момент ми всі мали досвід роботи в різних компаніях. Я працював в юридичній компанії, яка займалася податками, а мій партнер – керівником юридичного департаменту фінансової компанії. Ми вирішили розпочати свою справу і на ентузіазмі були готові до роботи в будь-яких практиках. Наш друг (громадянин США, який на той момент проживав у Києві) сказав, що хоче розпочати тут власний бізнес з американськими партнерами, вони потребують юридичної допомоги щодо супроводження бізнесу та оформлення документів на проживання в Україні для засновників. Після успішного завершення проекту ми зрозуміли, що ця сфера цікава та перспективна, до того ж конкурентів на ринку не так вже й багато. До речі, щодо цікавості. Ми колись підрахували, що за час існування компанії (2 роки), ми встигли попрацювати з громадянами більше ніж 50-ти країн світу. Наприклад, зараз у нас є клієнт з Мадагаскару, який планує відкрити в Україні компанію у сфері інформаційних технологій.
Повернемося до наших друзів із США. Ми допомогли з відкриттям бізнесу, вони почали працювати. Іноземна спільнота в Україні, як відомо, є активною та комунікабельною, тому нас почали рекомендувати. Таким чином до нас почали звертатися нові клієнти.
Сьогодні ми працюємо над наповненням сайту, готуємо статті на тему міграційного права, розвитку бізнесу та корпоративної міграції в Україну. Ми активні в мережі Фейсбук у спеціалізованих групах для іноземців. На ринку ми себе позиціонуємо як юридична компанія, яка завжди готова прийти на допомогу іноземному громадянину в Україні та надати якісні правничі послуги.
– Ви займаєтеся лише міграційним правом?
– Ні, ми ще супроводжуємо інвестиції, заснування бізнесу в Україні, розвиваємо практику сімейного права. Інколи надаємо правову допомогу іноземцям у судах.
– Однак позиціонуєте себе як юридичний бутик?
– Так, правильно. Бутик з міграційного права та залучення в Україну іноземних інвестицій.
– Яким є співвідношення приватних та корпоративних клієнтів?
– Донедавна воно було на користь приватних клієнтів. Однак останнім часом «переважають» корпоративні клієнти з-за кордону. Часто маємо запити від іноземних юридичних компаній, які супроводжують інтереси бізнесу, що до нас заходить. Насамперед, їх цікавлять навіть не юридичні нюанси, пов’язані з роботою в Україні, а інформація щодо того, як оформити документи для перебування в нашій країні іноземців-менеджерів. Потрібно вивчити ринок та всі можливості, а вже потім займатися інвестуванням. Тому останнім часом ми спостерігаємо збільшення частки корпоративних клієнтів. Зокрема, зараз Україною дуже цікавляться китайські компанії. Нещодавно наша компанія повністю супроводжувала вихід на український ринок великої китайської будівельної компанії, яка займається будівництвом нафтогазових свердловин та дорожніх комунікацій.
– Як наша держава сприяє або не сприяє переїзду, роботі та веденню бізнесу іноземними громадянами?
– Загалом, нашу державу цікавлять питання правового статусу іноземців та приїзду інвесторів. Майже щороку ми отримуємо законодавчі зміни щодо проживання та працевлаштування іноземців в Україні. Зазвичай ці зміни на краще. Звісно, в правовому регулюванні України бувають неточності, які ускладнюють життя і юристам, і бізнесу. Однак, на мою думку, держава спрощує життя іноземцям в Україні. Наприклад, навіть 2 роки тому для того щоб іноземець приїхав в Україну та отримав дозвіл на роботу директором великої компанії, йому потрібно було пройти повний медогляд, довести, що він є несудимою особою, надати диплом з університету. Це був такий собі бюрократичний тягар. Сьогодні держава спростила процедуру працевлаштування іноземців. Існують спеціальні правила для інвесторів, за якими можна швидко отримати документи (як тимчасову, так і постійну посвідку на проживання).
Щоправда, зараз Україна дещо ускладнила для нашого бізнесу процес прийняття на роботу кваліфікованих працівників-іноземців. Існує норма, що такий працівник має отримувати заробітну плату в розмірі від 10 мінімальних (тобто у 10 разів вищу, ніж в українців). Загалом, це сприяє тому, щоб іноземні компанії, які приходять в Україну, наймали працівників зі своєї держави, та стимулює наймати на роботу українців. Однак є певні професії та посади, які інвестору потрібно «привезти» сюди. Наприклад, у китайських компаній є свої технології. Якщо вони будуть їх впроваджувати в Україні, для цього необхідні «свої» працівники. Тому тут є складність, пов’язана з вимогою про високу заробітну плату. З одного боку, це справедливо. Якщо ти інвестуєш в Україну і не наймаєш на роботу українця, то маєш платити більшу зарплату.
З іншого боку, можна стверджувати, що ця норма є дещо дискримінаційною. Наприклад, сьогодні мають попит вчителі англійської мови. Зараз у нас відкривається багато шкіл іноземних мов, які намагаються найняти на роботу носіїв. Їм також потрібно платити високу зарплату, що є перепоною. До того ж необхідно сплачувати чималий податок. Школа іноземних мов – це, як правило, малий бізнес, тому для них це тягар. Водночас законодавство передбачає винятки. Керівники підприємств, особи, які закінчили топові ВНЗ за світовими рейтингами, можуть мати пільги із заробітної плати. Однак, що стосується регулярних працівників, то тут є проблема. Тому український бізнес не завжди готовий наймати іноземців на роботу офіційно, а отже, іноземці працюють без належного оформлення.
– Яка зараз ситуація з судовою практикою у сфері міграційного права. Які судові спори сьогодні найбільш поширені?
– Найбільш поширеними залишаються спори у сфері правового статусу біженців в Україні. Згідно зі статистикою, якщо я не помиляюся, за 6 місяців 2018 р. в Україні статус біженців отримали близько 50 осіб. Ми знаємо, яка кількість біженців отримує такий статус у країнах Європи. В Україні чомусь цифри дуже малі. Особи, які звертаються за отриманням цього статусу, як правило, отримують відмову та майже завжди оскаржують її в суді. Ця категорія спорів є достатньо поширеною, а також спори стосовно скасування громадянства, посвідок на постійне і тимчасове проживання. Переважно ці питання складають судову практику у сфері міграційного права.
– Чи звертаються до Вас із запитами про допомогу внутрішні переселенці в Україні?
– Ні, не звертаються. Проте інколи ми зіштовхуємося з цими питанням. У переселенців є свої проблеми. Наприклад, якщо особа з окупованих районів Донецької або Луганської областей втрачає паспорт, для неї це є великим тягарем, тому що відновити документи дуже важко. До речі, ми обговорювали ці питання на засіданні Комітету з міграційного права Асоціації правників України, ініціатором заснування якого виступала наша компанія. На жаль, сьогодні зустрічаються випадки підроблення українських паспортів за допомогою використання тих бланків, які залишалися в органах міграційної служби в Криму, а також окупованих районах Донецької та Луганської областей. Часто особи видають себе за громадян України за підробленими документами. Очевидно, у зв’язку із зазначеним, ставлення до людей з цих регіонів є більш прискіпливим.
– Ви вже дещо згадали питання створення компанії 2 роки тому. Скажіть, чи практикуєте кросс-селінг?
– Як я вже говорив, ми позиціонуємо себе на ринку як міграційний бутик. Ми займаємося міграційним та корпоративним правом, власними силами розвиваємо практику сімейного права, ведемо судові спори. Однак якщо деякі кейси виходять за межі компетенції нашої юридичної компанії, ми схиляємося до того, щоб «віддати» клієнта нашим партнерам, ніж надати йому неякісну юридичну послугу. Так, ми завжди намагаємося тримати контакт з колегами з юридичного ринку. Ми знаємо, хто цим займається, хто на чому спеціалізується, та рекомендуємо клієнтам.
Нас рекомендують колеги-юристи з інших компаній. У нас є досвід роботи з деякими провідними юридичними компаніями, які рекомендували нас своїм клієнтам або навіть залучали до спільної юридичної роботи в супроводі своїх проектів, пов’язаних з міграційним правом.
– Як збираєтеся розвивати компанію найближчим часом та якою її бачите, скажімо, у найближчі 5 років?
– У зв’язку з тим, що наразі є попит на інвестування в нашу економіку та заснування бізнесу іноземними інвесторами, основним напрямком розвитку нашої компанії ми вбачаємо саме корпоративну міграцію. Тобто супровід виходу іноземних компаній на український ринок, релокацію їхніх працівників, влаштування в Україні, надання базових юридичних послуг. Ми бачимо себе в цьому напрямку. Звісно, ми не забуватимемо про інтереси наших приватних клієнтів.
Для себе ми бачимо, що практика міграційного права дещо переросте в практику інвестицій в Україну та ставитиме за мету привести в Україну якомога більше інвесторів, але все-таки крізь призму міграційного права. Адже, як я сказав, іноземний інвестор, який хоче заснувати тут свій бізнес, насамперед, думає про те, як забезпечити легальне перебування в Україні керівництва компанії. Тому я впевнений, що інвестори будуть звертатися саме до нашої компанії.