Ми поспілкувалися з Олексієм МЯГКИМ, радником кримінальної практики Hillmont Partners, про актуальні виклики у сфері захисту бізнесу, роль комплаєнсу, вплив війни на юридичний ринок і перспективи розвитку практики WCC в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Олексію, які основні виклики ви бачите у розслідуванні та захисті клієнтів у справах «білокомірцевих» злочинів в Україні? Як Hillmont Partners допомагає клієнтам долати ці виклики?
— Серед головних викликів у цих справах я б виокремив такі: досудові розслідування втрачають свою якість, зростає кількість помилок у роботі органів досудового розслідування, які мають ознаки зловживань. Ці проблеми ускладнюють як захист прав клієнтів, так і відновлення справедливості в межах кримінальних проваджень.
Ми допомагаємо клієнтам долати ці виклики шляхом розробки превентивних стратегій захисту, аналізу ризиків, а також представлення їхніх інтересів на всіх етапах кримінального провадження. Наша мета — прогнозувати можливі дії правоохоронців, мінімізувати ризики для бізнесу й допомагати клієнтам зберегти активи, час і ресурси.
Якщо резюмувати, то виклики загальні — це «помилки права», помилки в суб’єкті, помилки правоохоронних органів, від яких страждають бізнес, незаконно підозрювані та обвинувачені.
— Які найтиповіші порушення правоохоронних органів щодо бізнесу ви можете назвати?
— Щонайперше, від чого страждає бізнес — це накладення арешту на майно. Правоохоронці «б’ють по кишені». Навіть коли проти цього суди, які санкціонують певні дії слідчих органів, правоохоронці намагаються вилучити майно, накласти арешт на грошові кошти, будь-які активи.
Ми ніколи не зможемо достеменно дослідити межу мети: чи це їхнє свідоме розуміння і віра в те, що ці особи є злочинцями та певний бізнес є злочинним або сформований за рахунок злочинних коштів. Чи це є маніпуляція, чи залякування? Це помилка чи свідоме зловживання? Однак накладається арешт на майно, що унеможливлює нормальну роботу бізнесу, функціонуванняйого структур.
Що з цим робити? Бізнесу потрібно бути готовим. Передусім оцінити, власне, можливість атаки на бізнес, з огляду на вид діяльності, який може потрапити до кола інтересів правоохоронних органів. Цей ризик завжди можна передбачити за допомогою якісного комплаєнсу своїх контрагентів. По-друге, запобігання роботи з «брудними» коштами. По-третє, розуміння, хто твої сусіди в прямому сенсі цього слова. Під теоретичний обшук і виїмку всіх активів може потрапити повністю легальний бізнес. Отже, треба тримати ніс за вітром, проводити якісний комплаєнс, працювати «в білу».
— Як ви оцінюєте роль комплаєнсу в боротьбі з «білоко-мірцевими» злочинами? Чи часто клієнти звертаються подопомогу в розробці комплаєнс-програм?
— Комплаєнс — це основа профілактики ризиків. Якщо бізнес працює прозоро й чітко слідує розробленим стандартам, це значно знижує юридичні ризики та економить кошти.
Ми розробляли комплаєнс-програми для великої ІТ-компанії, також проводили безпекові тренінги на випадок зловживань з боку правоохоронних органів. І мали запит від агрохолдингу щодо розробки комплаєнс-надбудови, за допомогою якої вони можуть, незалежно відтого, який із їхніх співробітників задіяний у певному процесі, адекватно обирати контрагентів і укладати правочини з низьким ризиком неповернення грошових коштів, з низьким ризиком невиконання контрактних умов з боку опонентів.
Врегулювання чітких стандартів, прозорі алгоритми там, де в особи немає варіанту іншої поведінки, ніж запропонований алгоритм, убезпечать компанію від помилки, знизять ризики та зекономлять кошти в кризовій ситуації.
— Бізнес розуміє цю вигоду?
— На жаль, культура превентивних заходів в Україні ще перебуває на стадії становлення. Пройшовши всі кола пекла, бізнес все одно ще не бачить критичної необхідності залучати юристів до практики проведення належного Due Diligence, комплаєнсу контрагентів.
Багато клієнтів звертаються до нас уже після того, як зіткнулися з проблемами. Впровадження прозорих алгоритмів, політик і процедур може суттєво знизити ризик виникнення юридичних проблем і захистити бізнес від надмірного впливу правоохоронців. Просвітницька робота має показувати це мовою цифр, аби бізнес почав усвідомлювати важливість комплаєнсу.
— Як змінилися запити і потреби клієнтів через повномасштабну війну?
— Повномасштабна війна значно змінила пріоритети бізнесу. Спершу запити були спрямовані на відшкодування збитків, спричинених агресією рф. Згодом бізнес зіткнувся з посиленням свавільних дій правоохоронців, які скористалися зниженням уваги до їхньої роботи.
Проблеми двоякого тлумачення правоохоронними органами норм закону були завжди. Однак наразі цих ситуацій стало в рази більше, оскільки правоохоронні органи користуються зменшенням уваги до них на тлі повномасштабної війни. Вони почали дублювати функції контролюючих органів, перевірки яких нині заборонені. Почали розширювати коло осіб, втягувати їх навмисно в кримінальні провадження через доступ до їхнього майна.
Сьогодні клієнти більше фокусуються на збереженні активів, захисті своїх інтересів у взаємовідносинах із державними органами та забезпеченні юридичної безпеки бізнесу. Особливо важливими стали питання реагування на ризики арешту активів, блокування рахунків і конфіскації майна.
— Як на це реагує бізнес-спільнота?
— Бізнес звертає увагу на ці проблеми й навіть порушує питання на державному рівні. Наприклад, Президент України в жовтні 2024 року ініціював перевірку дій правоохоронців щодо тиску на бізнес.
На це вже була реакція Офісу Генерального прокурора, вони створили в себе на сайті дашборд з показниками тиску на бізнес. Це виглядає дуже кумедно, оскільки там є два показники: загальна кількість кримінальних справ — червона рисочка, і синя рисочка — кількість справ, які пов’язані з тиском на бізнес. Звісно ж, Офіс Генерального прокурора не може визнати, що вони тиснуть на бізнес — і це природно.
Однак проблема таки існує. Весь бізнес це відчуває, всі про це говорять. Водночас нам варто бути реалістами, що це не є зараз першою проблемою. Йде повномасштабна війна, люди гинуть. Але і запускати не варто, інакше це може призвести до руйнації економіки.
— Чи можна притягнути до відповідальності представника органу за свавілля? Знаєте про такі випадки?
— Немає дієвого механізму притягнення до відповідальності правоохоронця, який зловживав правом під час проведення досудового розслідування. Наприклад, у США, коли детектив або слідчий приходить до судді за обшуком, він, окрім доказової бази, яка надається, підписує афідевіт.
У моїй практиці за 20 років юридичного стажу я не знаю випадків притягнення до відповідальності слідчого і прокурора, що розслідували кримінальне провадження, за результатом якого був постановлений виправдувальний вирок суду, яке було закрите чи скасоване або судом визнано необґрунтованим повідомлення про підозру. Проте були інші випадки, коли прокурора звільняли з роботи за те, що він підтримував державне обвинувачення у справі й за результатами якої був постановлений виправдувальний вирок.
Дієвого державного механізму превентивних заходів до незаконного обвинувачення, незаконної підозри, незаконного кримінального переслідування як бізнесу, такі особи станом на сьогодні просто немає. Його можна лише наразі започатковувати і боротися, документувати роками кожен неправомірний крок правоохоронця з ме-ою подальшого відшкодування. Однак цей процес тривалий і енерговитратний. Здебільшого люди і бізнеси нехочуть боротися, не хочуть витрачати на це свої життя, а воліють забути.
— З якими основними викликами стикається ваша команда під час роботи з міжнародними клієнтами у кримінальних провадженнях?
— У нашої практики WCC переважна частина часу та людського ресурсу витрачаються на представлення іноземних компаній як потерпілих осіб у кримінальних провадженнях. Що змінилося? Клієнти почали розуміти, що відбувається в нашій країні, адаптувалися до українських реалій, до свавілля та умовної роботи законів. Вони вже розуміють, що потрібно юридичним радникам, щоб якісніше захистити їхні права. Запити клієнтів не змінилися. Це запити на очікування від європейської країни, якою вони бачать Україну, однак з більшими інвестиційними можливостями. Вони хочуть інвестувати, будувати, розвивати, щоб не було перепон з боку органів державної влади, правоохоронної системи.
Основні виклики полягають у необхідності враховувати різні правові системи, стандарти доказової бази й специфіку міжнародного права. Додатково складнощі виникають через різницю в очікуваннях клієнтів із різних юрисдикцій та необхідність враховувати локальні правові нюанси, які можуть вплинути на кінцевий результат.
— Як ми в країні можемо підтримати інвестора?
— У нас дуже гарне законодавство. Однак ми маємо проблеми з невиконанням закону. Тому якщо ми просто будемо виконувати закони, проблем ніяких не буде. Ми знаємо про ініціативи нашої влади щодо інвестиційних нянь, але ми не бачимо, щоб це ефективно працювало. Що б я порадив: страхувати свій бізнес, не економити час та ресурси на юридичних радниках, намагатися входити на ринок України лише через бізнес-асоціації. Ну і, відповідно, регулювати належним чином свою діяльність тут — і все буде гаразд.
— Як ви бачите майбутнє практики WCC?
— Майбутнє практики WCC також тісно пов’язане зі змінами у міжнародних стандартах розслідувань. Очікується, що Україна продовжить інтегрувати жорсткіші правила щодо боротьби з корупцією та фінансовими злочинами, а також підвищить прозорість своєї правоохоронної системи. Водночас зростатиме роль міжнародних організацій та національних антикорупційних органів, які стежитимуть за розподілом і використанням отриманої Україною фінансової допомоги. Це означає, що вимоги до правозахисників і юристів у цій сфері будуть тільки посилюватися.
Юридичний ринок у WCC стикнеться з великою кількістю кримінальних проваджень, пов’язаних із бюджетними коштами. Ми зіткнемося з діяльністю НАБУ і САП та їхнім переслідування кожної копійки бюджетних коштів, які були витрачені як під час ковіду, так і під час повномасштабної війни.
Ми всі розуміємо, що економіка України через війну не працює, і кошти, за які живе держава, надали іноземні партнери для нашої підтримки. Тому кожний державний орган влади та підприємства, які були розпорядниками грошових коштів, отриманих як допомога, будуть перевірені. Ми стикнемося з великою кількістю антикорупційних розслідувань та кримінальних проваджень. Зміни законодавства будуть спрямовані на підвищення кримінальної відповідальності за антикорупційні злочини, відповідальність буде більш жорсткою, стандарти розслідування та доказування стануть більш низькими, тиск антикорорганів посилиться. На моє особисте переконання, в Україні буде реалізований стандарт доведення невинуватості у вчиненні корупційних злочинів самою особою, яка підозрюється. Тобто презумпція невинуватості в корупційних злочинах працювати не буде.
— Чи бачите ви збільшення уваги до міжнародного співробітництва у кримінальних розслідуваннях?
— Так, останнім часом міжнародне співробітництво у кримінальних розслідуваннях стало більш актуальним. Активно використовується механізм відрядження українських слідчих за кордон для участі в конкретних слідчих діях, що дає змогу покращити якість і ефективність збору доказів. Це сприяє пришвидшенню розслідувань і досягненню більш прогнозованих результатів.
Так само популярнішим стає створення та участь правоохоронних органів України в міжнародних об’єднаних слідчих командах, коли одне кримінальне провадження, яке стосується транскордонної злочинності, розслідують спільно правоохоронні органи декількох країн. Перевагою в такому розслідуванні є те, що докази, зібрані у них, мають належне допустиме доказове значення у всіх країнах для всіх правоохоронних органів. Комунікація між правоохоронцями відбувається значно швидше, ніж при міжнародно-правовій допомозі. У результаті докази збираються швидше, їхня якість вища, мета кримінального провадження досягається більш результативно.
Станом на сьогодні це залишається поодинокими випадками, однак дає натяк на міжнародний тренд боротьби зі злочинністю.
— Які ключові зміни ви спостерігаєте на ринку юридичних послуг в Україні за останні кілька років? Які нові вимоги або виклики постають перед юридичними фірмами?
— Ринок змінюється: з’являються нові обличчя, а попит на юридичні послуги залишається високим навіть під час війни. Юристи працюють в умовах значного стресу, але ринок реагує на виклики, адже юридичний супровід стає важливішим, ніж будь-коли.