White-Collar Crime залишається однією з найскладніших і резонансних сфер кримінального права. В Україні ця категорія справ перебуває у фокусі реформ, міжнародного контролю та суспільного інтересу. Як змінюються підходи до розслідування та закриття проваджень? Які механізми звільнення від кримінальної відповідальності є найбільш дієвими? Чи справді нові законодавчі зміни забезпечують баланс між боротьбою з корупцією та захистом прав підозрюваних? Про сучасні тенденції, проблеми правозастосування та перспективи розвитку практики розповідає адвокат Артем ТРЕККЕ, керуючий партнер АО CREDENCE.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Артеме, White-Collar Crime — це одна з найбільш резонансних сфер у кримінальному праві. Які ключові виклики стоять перед правозастосовною системою України сьогодні?
— White-Collar Crime, або злочини «білих комірців», є особливою категорією кримінальних правопорушень, які вчиняються посадовими особами чи іншими високопоставленими особами під час їхньої професійної діяльності та включають службові, корупційні й економічні злочини, що суттєво впливають на економіку, підривають довіру до державних інституцій, створюють загрози для інвестиційного клімату й міжнародного іміджу країни.
У цій категорії справ важливим є дотримання балансу між суспільними інтересами та правами особи. Саме тому White-Collar Crime в Україні набуває особливого значення у контексті проведення реформ, зокрема антикорупційних, на виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами, такими як Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Європейський Союз.
— Які основні тренди у сфері White-Collar Crime щодо звільнення від кримінальної відповідальності ви могли б визначити у 2024 році?
— Насамперед це два ключові напрями:
1. Закриття кримінальних проваджень у зв’язку зі спливом загальних строків досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України). Цей механізм дозволяєз авершити кримінальне провадження, якщо встановлені КПК строки розслідування добігають кінця.
2. Закриття проваджень через затвердження угод про визнання винуватості. Після змін, внесених Законом №4033-IX, угоди про визнання винуватості стали більш чітко регламентованим і прозорим інструментом, що дає змогу сторонам знаходити компроміс.
— Зупинімося детальніше на першому тренді — закритті проваджень через сплив строків досудового розслідування. Якою є практика Апеляційної палати ВАКС і як реагують антикорупційні органи та МВФ на такий підхід?
Апеляційна палата ВАКС підходить до цього питання доволі прискіпливо. Суд ретельно перевіряє підстави і мотиви внесення відомостей до ЄРДР, послідовність рішень слідчих суддів щодо строків, а також наявність реального судового контролю. Особливу увагу приділяють провадженням, де об’єднані епізоди розпочаті до та після 16 березня 2018 року (часу набрання чинності «поправками Лозового»), а строки продовжував прокурор.
Водночас МВФ та антикорупційні органи вважають, що такі правила, пов’язані зі строками, часто віддають перевагу фігурантам корупційних справ, дозволяючи їм уникати відповідальності. МВФ наполягає на скасуванні «поправок Лозового» і вважає, що обов’язкове закриття провадження у зв’язку зі спливом строків після повідомлення про підозру створює сприятливий ґрунт для затягування розслідувань та уникнення покарання. Антикорупційні органи підтримують цей підхід, наголошуючи, що така правова ситуація демотивує сторону обвинувачення та ускладнює доведення складних корупційних схем.
— Чи можете ви навести приклад резонансної справи, що ілюструє складнощі із закриттям за строками?
— Яскравий приклад — справа «Роттердам+». Вона розслідувалася понад шість років, неодноразово закривалася прокуратурою та судом через завершення строку досудового розслідування і стільки ж поновлювалася. Як адвокат сторони захисту я стверджував, що відсутність складу злочину та сплив граничних строків розслідування логічно зумовлюють закриття справи, і це підтверджував суд. Однак вкотре справу «реанімували» у період, коли енергетики були зосереджені на відновленні інфраструктури. Вважаю це суттєвою вразливістю системи кримінальної юстиції, коли незрозумілі механізми застосування строків дозволяють повертати закриті справи.
З іншого боку, МВФ та антикорупційні органи розглядають як негативний приклад закриття кримінальних проваджень у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування: на їхню думку, строкові обмеження, які в нинішньому вигляді можуть призводити до закриття справ, потенційно вигідні фігурантам WCC. З погляду міжнародних партнерів, це шкодить боротьбі з корупцією та руйнує очікування суспільства щодо справедливого правосуддя.
На моє переконання, з часом суди напрацюють правозастосування та єдиний підхід до всіх можливих ситуацій зі строками в різних провадженнях. Або це визначить законодавець.
— Перейдімо до наступного тренду. Як щодо угод про визнання винуватості?
— Угоди про визнання винуватості стали більш дієвим інструментом завдяки Закону №4033-IX. АО CREDENCE вже активно скористалося цим: за останні пів року ми здійснили правовий супровід шести таких угод, більшість із яких успішно затверджені ВАКС. Інші на сьогодні знаходяться в процесі розгляду судом. До речі, перша угода за новими правилами була укладена саме нами. Цей інструмент дає змогу економити час і ресурси, відшкодовувати збитки державі та суспільству, а головне — уникати складних процесуальних пасток зі строками.
— В Україні було прийнято Закон №4033-IX щодо вдосконалення угод про визнання винуватості. Як ви оцінюєте його вплив?
— Угоди про визнання винуватості стали справжнім зваженим компромісом, що дає змогу економити час, ресурси та водночас забезпечує реалізацію суспільного інтересу.
Новий Закон №4033-IX, що набув чинності 29 жовтня 2024 року, став переломним моментом у практиці застосування угод про визнання винуватості, особливо у корупційних і пов’язаних із корупцією правопорушеннях. Він додав прозорості та чіткості процедурам, зобов’язав відшкодовувати завдані збитки, унеможливив маніпуляції з боку організаторів злочинів, які не бажають співпрацювати, й загалом підвищив якість правозастосування.
Серед основних нововведень:
- Уточнення переліку злочинів, за якими можуть укладатися угоди.
- Можливість при укладенні угоди призначати узгоджене сторонами додаткове покарання у вигляді суттєво збільшених штрафів.
- Можливість призначення особі більш м’якого покарання, ніж це передбачено санкцією статті КК України, для підозрюваних, обвинувачених, які надали викривальні покази та підтвердили їх іншими доказами або у разі відсутності ознак вчинення кримінальних правопорушень у співучасті за умови повного відшкодування завданих збитків. Однак у такому разі особа не може бути звільнена від відбування такого покарання з випробуванням. Останнє є основною перевагою під час укладення угод про визнання винуватості.
- Передбачено, що угоду з організатором корупційного злочину можна буде укласти за наявності таких умов: викриття організатором злочину іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією; якщо інформація щодо вчинення такого злочину буде підтверджена доказами; за умови повного або часткового відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку чи заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).
- Обов’язок погодження угод у корупційних кримінальних правопорушеннях прокурором вищого рівня.
— Який загальний висновок можна зробити про тенденції 2024 року у сфері WCC?
— Ми перебуваємо у періоді, коли кожен із двох основних інструментів звільнення від кримінальної відповідальності — строки розслідування, угоди та нереабілітуючі підстави — знаходиться в точці перегляду та дискусій. Щодо закриття кримінальних справ з огляду на завершення строків досудового розслідування, то судді Верховного Суду та ВАКС аналізують застосування строків і формують єдину практику.
МВФ та антикорупційні органи політично наполягають на реформі норм, що дозволяють закривати провадження у зв’язку із завершенням строків, аби посилити антикорупційну боротьбу. Водночас бізнес і громадськість занепокоєні можливим посиленням тиску з боку правоохоронців, якщо ці строки скасувати.
Варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду поставила крапку в дискусіях, визнала обґрунтованим закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, у якому об’єднані матеріали досудових розслідувань, відомості про кримінальні правопорушення яких внесені в ЄРДР як до 16 березня 2018 року (до введення в дію відповідних змін у Кримінальному процесуальному кодексі України Законом України №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року), так і після зазначеної дати (ухвала від 20 березня 2024-го у справі №523/1767/20).
Цим судовим рішенням Велика Палата Верховного Суду фактично підтвердила, що сам факт об’єднання старого кримінального провадження з новим свідчить про можливість застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Важливим переломним моментом у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень стало прийняття згаданого Закону №4033-IX, яким введено низку нових вимог щодо укладення угод про визнання винуватості. Серед основних нововведень — уточнення переліку злочинів, за якими можуть укладатися угоди, викриття інших учасників, обмеження щодо укладення угод із організаторами злочинів, обов’язкове відшкодування завданих збитків, погодження угоди з керівництвом прокуратури тощо.
Ці нововведення підвищують стандарти прозорості процесу, але водночас додають викликів для адвокатів і слідчих органів. З одного боку, це дає змогу уникнути тривалих судових процесів. З іншого — нові процедури потребують від сторін значної підготовчої роботи, оскільки лише повне виконання вимог закону дозволяє досягти угоди.
— Які є ще можливі інструменти звільнення від кримінальної відповідальності?
— Безумовно, таким інструментом є звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, коли спливають строки притягнення до відповідальності, але без офіційної реабілітації особи. Застосування ст. 49 Кримінального кодексу України є актуальним для багатьох справ White-Collar Crime, оскільки такі злочини часто характеризуються тривалим розслідуванням через їхню складність і багатогранність.
Звільнення за нереабілітуючими підставами дає змогу швидко завершити провадження без довгої боротьби за виправдувальний вирок. Це зручний варіант для клієнта, що прагне мінімізувати репутаційні ризики та часові втрати. Проте необхідно дуже уважно оцінити процесуальні аспекти та переконатися, що строки дійсно сплили без можливості їх переривання.
— А в чому полягає особливість використання звільнення за нереабілітуючими підставами?
— Це більше факультативний механізм, який може бути застосований як захистом, так і обвинуваченням за наявності підстав для цього. Адвокати використовують його, лише якщо це не шкодить правам і законним інтересам клієнта.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності — це двосічний меч. З одного боку, це важливий захист для обвинувачених, який гарантує, що слідство не може тривати безкінечно. З іншого боку, завжди потрібно пам’ятати, що вказана підстава закриття провадження є нереабілітуючою, тому після її застосування може бути пред’явлений цивільний позов з боку потерпілого. Однак вже за правилами іншого судочинства.
Слід зазначити, що визнання винуватості є правом, а не обов’язком особи (підозрюваного, обвинуваченого), а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні клопотання про таке звільнення. В подальшому така особа не вважається судимою.
Також потрібно враховувати, що застосування ст. 49 Кримінального кодексу України часто ускладнене політичними та суспільними факторами. Держава і правоохоронні органи зацікавлені у демонстрації успіхів у боротьбі з корупцією, тому питання застосування строків давності та звільнення від кримінальної відповідальності може викликати додаткові дискусії. У цьому контексті судова практика відіграє визначальну роль, оскільки саме суди мають повноваження оцінити наявність підстав для звільнення від відповідальності. Цей інструмент, на перший погляд, може здатися простішим шляхом, адже якщо строки притягнення до відповідальності завершуються, провадження закривають.
Проте тут є важливий нюанс: необхідно уважно перевіряти умови переривання та зупинення таких строків. Певні процесуальні дії слідства чи прокуратури можуть продовжувати ці строки. Тоді застосування цього механізму ускладнюється. Саме тому грамотний адвокатський супровід і ретельний аналіз процесуальної ситуації є вкрай важливими.
— Чи можете ви поділитися досвідом АО CREDENCE у застосуванні цих інструментів?
— АО CREDENCE активно використовує всі три згадані механізми. За останні три місяці наші адвокати забезпечили правовий супровід укладення п’яти угод про визнання винуватості. Більшість із них були успішно затверджені Вищим антикорупційним судом. Варто підкреслити, що саме наша команда першою в Україні уклала угоду про визнання винуватості відповідно до нового Закону №4033-IX. Це доводить нашу здатність оперативно реагувати на зміни в законодавстві та правозастосуванні. Одночасно з укладанням угод ми використовуємо і можливість закриття проваджень через завершення строків досудового розслідування, якщо досудовий процес безпідставно затягується. Окрім того, ми успішно застосовуємо механізм звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, коли спливають строки притягнення до кримінальної відповідальності. Це дає змогу клієнту, який не бажає тривало доводити свою невинуватість з метою отримання виправдувального вироку, швидше вийти з кримінального про-цесу.
— Які перспективи ви бачите для сфери White-CollarCrime у 2025 році?
— White-Collar Crime — це складна, але важлива сфера права, яка потребує комплексних рішень. Завдяки новим законодавчим змінам ми можемо побачити позитивну динаміку, однак багато залежить від ефективності реалізації таких змін на практиці. Насамперед вважаю, що збережеться тренд на укладення угод з огляду на воєнний стан і суспільну необхідність.
Також, враховуючи вимоги міжнародних партнерів, Україна перебуває на етапі важливих реформ, і сфера White-Collar Crime є однією з ключових для зміцнення верховенства права та довіри до правової системи, саме тому очікується перегляд на законодавчому рівні норм про закриття кримінальних проваджень у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.
— Який загальний висновок можна зробити про вашу стратегію захисту у справах WCC у 2024 році?
— АО CREDENCE продовжує успішно захищати інтереси клієнтів, спираючись на нові законодавчі можливості та практичний досвід. Гнучкий і комплексний підхід, адаптація до змін, ретельний аналіз кожної ситуації — ось ключові чинники досягнення оптимального результату в умовах правової турбулентності у сфері White-Collar Crime.