Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич цього року вперше відзначена в дослідженні Ukrainian Women in Law. В інтерв’ю для нашого видання суддя розповіла про те, як стала юристкою, яку роль у її професійному успіху грає сім’я, відзначила кілька переломних моментів у кар’єрі та дала цінні поради юристкам на «злеті» професії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пані Олено, хто або що надихнуло Вас до вибору професії юриста та чому вирішили стати суддею?
- Професія юриста унікальна - вона дозволяє бути дотичною до всіх сфер суспільного життя. Здобувши вищу юридичну освіту, можна обрати діяльність у сфері кримінальної юстиції, у корпоративному або аграрному секторі, працювати в галузі сімейного, трудового, медичного права, бути адвокатом, слідчим, прокурором, суддею, нотаріусом тощо. Ми цього не помічаємо, але кожна мить нашого життя врегульована.
Очевидно, що наведені доводи належать не дитині у віці 16 років. Вони належать моєму батькові, який дуже ґрунтовно підходив до професійної орієнтації своїх дітей та надавав максимальну кількість інформації, що, зрештою, й дозволило знайти цікаву та завжди актуальну спеціальність. Отже, саме батько надихнув нас із сестрою здобути кваліфікацію юриста, а вже викладачі в університеті навчили розуміти та поважати закон.
Здійснення правосуддя - це багатогранна та складна діяльність, яка покликана забезпечити баланс інтересів та відновлення порушених прав у цивілізований спосіб. Виконувати цю функцію держави - велика честь і відповідальність, адже суддя має можливість не тільки застосовувати право, але й удосконалювати його норми. Це цікава робота, яка дає мені відчуття повноти життя та власної соціальної значущості.
- Коли Вас обрали головою ВАКС, експерти констатували гендерний прогрес. Чи згодні Ви з цим твердженням та чи зустрілись колись у роботі з гендерними стереотипами або дискримінацією?
- Це можна назвати гендерним прогресом, але, як на мене, це має бути природний стан речей. Усі люди рівні та повинні мати рівні можливості (в демократичному суспільстві).
Мені, мабуть, поталанило. За час перебування в юридичній професії мені не довелося відчувати прояви гендерної дискримінації. Щоправда, я й сама не обтяжена такими стереотипами - ніколи не послаблювала вимоги до себе через належність до прекрасної статі.
- Поділіться переломними моментами в своїй кар’єрі.
- Таких моментів було чимало: перші кроки в приватній юридичній практиці, народження дитини, робота помічником судді, перший вирок, захист дисертації… Але безумовним лідером рейтингу є призначення на посаду судді Вищого антикорупційного суду та обрання головою цього суду.
- Якщо повернутись у минулий рік, у час, коли Вас обрали головою суду, що б Ви зробили по-іншому? І в плані дій, і в плані думок або налаштування на потрібний лад.
- Нічого. Вважаю, що зробила та продовжую робити все необхідне для належної організації роботи суду та його працівників. Нам вдалося створити гідні умови та продуктивний клімат у колективі, що сприяє якісному здійсненню правосуддя. Свою роботу роблю самовіддано та натхненно. Інакше не вмію і не хочу.
- Як проходить Ваш звичайний робочий день?
- Тривалість та насиченість робочого дня залежать від кількості подій. Але завжди з 8 до 18 судові засідання щонайменше у двох провадженнях. До або після робочого дня необхідно виготовити та перевірити письмові процесуальні рішення, попрацювати з поштою та внутрішніми документами суду. В умовах карантинних обмежень дещо легше з участю в запланованих заходах - вони проходять онлайн, що дозволяє зекономити час на дорогу, а в Києві це суттєво. Кілька разів на тиждень намагаюсь віднайти можливість для спорту, адже це запорука здоров’я, а це теж важливо для роботи. На вихідних завжди їду до рідного міста. Харкову належить моє серце, там я відновлююсь та почуваюсь удома. Весь вільний час присвячую родині.
- Ви вимоглива до себе та оточення?
- Є таке. Можливо, навіть занадто. Але я переконана, що будь-яка робота має бути виконана максимально якісно: від повідомлення колегам у робочому чаті до судового рішення.
- Яка Ви керівниця?
- Прагну бути конструктивною та ефективною, не марнувати час та життєві сили на те, що не спрямоване на досягнення конкретного результату. Окрім того, на моє переконання, вкрай важливою в робочому спілкуванні є повага та культура мовлення. Я вмію визнавати власні помилки та не вбачаю проблеми перепросити. Ціную відвертість та прямоту. Маю надію, що на Ваше запитання працівники суду відповіли б «хороша керівниця».
- Одвічне питання: баланс (або його відсутність) між кар’єрою та сім’єю - чи він присутній у Вашому житті?
- Як будь-яка людина з професійними амбіціями, щирим бажанням бути соціально корисною та просто щасливою, маю перманентний статус «у пошуку балансу». Часу завжди не вистачає, але я вважаю, що чим більше плануєш, тим більше встигаєш. Робота складна, нервова та інколи геть виснажлива. Це впливає на родину та мій побут в цілому. Тому чесно зізнаюсь, що без підтримки близьких навіть наблизитись до омріяного балансу та душевного спокою неможливо. Але вкрай важливо визнати за кожним членом родини право на інші соціальні ролі в житті та щосили підтримувати один одного. Тоді, принаймні, вдається уникати непорозумінь та образ.
- Як бачите свій подальший професійний та особистісний розвиток?
- Здійснення правосуддя, навіть поза свідомим бажанням судді, неминуче сприяє професійному та особистісному розвитку. Як актуальне - хочу продовжувати гідно виконувати свої посадові обов’язки, чим, вірю, сприятиму розбудові дорогої мені країни. У більш віддаленій перспективі було б цікаво спробувати себе в якості викладача - спілкування зі школярами та студентами завжди надихає.
- Мета цього випуску - показати життя, погляди та філософію успішних юристок, а також надихнути їх прикладом жінок, які прагнуть успіху. Що б Ви могли порадити, побажати, а від чого б застерегли жінок-юристок на старті кар’єри?
- Порадила б їм та собі не боятися рухатися у вибраному напрямку, не боятись розчаровуватися та робити помилки. Пам’ятати, що кожне наше рішення - правильне, головне - впоратися з його наслідками. Набагато страшніше знати, що мав реальну можливість здійснити свої мрії, та не скористався нею.
Читайте також: «Ukrainian Women in Law 2020».
А щодо побажань, то нехай високі прагнення допомагають здолати дрібні перешкоди. Хай вистачить сил і підтримки знайти і не втратити себе. Не забувати, що роботу треба поєднувати ще з цілим «букетом» інших, не менш важливих речей.