Так, органи державної влади тривалий час за своєю побудовою та правовим положенням відрізані від механізмів громадського контролю, зокрема в частині регулювання підприємництва від контролю бізнес-середовища.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Регуляторні функції, зокрема з дерегуляції, покладено на різні державні органи, що за своєю природою є неправильним, оскільки завдання боротьби з бюрократією та надмірною зарегульованістю доручено чиновникам, які не мають будь-яких спонукальних факторів та не мотивовані здійснювати регуляторну політику.
Така ситуація значно відрізняється від ситуації в економічно розвинених країнах світу, де бізнес безпосередньо впливає на уряд не тільки через існуючі механізми публічної влади (парламентаризм, судову систему), а й через спеціально уповноважений орган, якому законодавчо надані відповідні повноваження.
Інститут бізнес-омбудсмена у різних країнах має різну назву та відмінні функції. Упровадження інституту бізнес-омбудсмена дасть можливість виконувати значну частину регуляторних функцій, через що відпаде необхідність існування неефективних структурних підрозділів в органах виконавчої влади, що, у свою чергу, дозволить скоротити бюрократичний апарат та зменшити видатки державного бюджету.
Які завдання бізнес-омбудсмена є найнагальнішими та необхідними Україні?
Основними завданнями бізнес-омбудсмена є сприяння приведенню українського законодавства в підприємницькій сфері у відповідність до Конституції України, міжнародних стандартів та звичаїв ділового обігу, спрямоване в тому числі на дерегуляцію економіки, покращення інвестиційного клімату, підвищення дисципліни виконання зобов’язань.
Іншим завданням можна назвати аналіз норм чинного законодавства України, нормативних актів на відповідність меті сприяння розвитку підприємництва, відсутності перепон розвитку економічних відносин.
Актуальним можна назвати і сприяння припиненню неправомірних дій у сфері підприємництва, спрямованих на заволодіння підприємствами, майном, а також інші порушення прав суб’єктів господарювання з боку інших суб’єктів господарювання та будь-яких осіб, у тому числі в змові та із застосуванням впливу з боку державних органів, їх посадових та службових осіб.
І наразі вкрай необхідним є запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації права на вільне зайняття підприємницькою діяльністю.
Ці завдання можна назвати нагальними та потрібними для ефективної діяльності бізнесу в Україні. Якщо працює бізнес, відповідно, є робочі місця й надходять податки до бюджету.
Світова практика демонструє декілька форм упровадження інституту бізнес-омбудсмена. Як це можливо зробити в Україні?
Основні можливі форми впровадження інституту бізнес-омбудсмена – через прийняття відповідного закону України або ж рішення Уряду. У разі створення інституту бізнес-омбудсмана рішенням Уряду буде неможливо закріпити перелік прав, необхідних для реалізації покладених функцій, що можливо зробити лише законом.
Недоліком створення інституту бізнес-омбудсмена при органах чи у складі органів виконавчої влади буде те, що він матиме консультативно-дорадчий статус, з моніторинговими функціями, однак не зможе виконувати завдання із захисту прав та інтересів бізнесу через відсутність механізмів (досвід Російської Федерації, де інститут бізнес-омбудсмена створено при Президенті).
Бізнес-омбудсмен має призначатися із залученням підприємців та підприємницьких організацій, оскільки він покликаний захищати їхні інтереси. З огляду на те, що в Україні сьогодні відсутня консолідована організація бізнесу, яку в світі традиційно здійснюють торгові палати, слід розробити механізм залучення представників бізнесу до процедури обрання бізнес-омбудсмена. Можливо, що до формування дієвих організацій бізнесу перше призначення бізнес-омбудсмена відбудеться рішенням Верховної Ради України.