Національним законодавством та міжнародними правовими актами, зокрема Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована із заявами Законом України від 20 червня 2012 року № 4988-VI), закріплено положення, відповідно до яких під час розслідування та розгляду кримінального провадження повинні вживатися всі можливі заходи для забезпечення найкращих інтересів дитини й унеможливлення посилення вже отриманої травми, пов’язаної із сексуальним насильством.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги сторони захисту, повідомляє пресслужба ВС.
Вироком місцевого суду, залишеним без зміни апеляційним судом, особу було визнано винуватою та засуджено за розбещення неповнолітніх (ч. 2 ст. 156 КК України). У касаційній скарзі, серед іншого, було вказано, що місцевий суд безпідставно й упереджено відмовив у повторному допиті малолітніх потерпілих.
Верховний Суд залишив у силі рішення суду апеляційної інстанції, який обґрунтовано погодився з рішенням місцевого суду про відмову в задоволенні відповідного клопотання сторони захисту. Таке рішення було прийнято, оскільки експерти-психіатри не рекомендували без крайньої необхідності повторно допитувати малолітніх потерпілих з огляду на їхній вік і психоемоційний стан після описаних подій.
Постанова ККС ВС від 7 березня 2024 року у справі № 719/131/22 (провадження № 51-4742км23) – за посиланням. (рішення заборонене для оприлюднення згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»).