Як, на вашу думку, зміниться підхід судів до розгляду справу вашій практиці? Чи є ризики або нові можливості для бізнесу/адвокатури у зв’язку зі змінами в судовій системі чи законодавстві?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сергій ШКЛЯР, партнер-засновник Arzinger, керівник практики вирішення спорів
Однією з основних змін у законодавчому ландшафті України за 2024 рік, безперечно, стало скасування Господарського кодексу України.
Господарський кодекс містить низку норм, які, можливо, хоч і не мають всеохоплюючого впливу загалом на бізнес-процеси, однак можуть мати визначальне значення для вузькоспеціалізованих правовідносин (корпоративних, трудових, договірних тощо). Під трансформацію підпадають, зокрема, такі інститути, як істотні умови господарського договору, оперативно-господарські санкції, норми про договори поставки, бартер, агентський договір, окремі корпоративні правила тощо.
На перший погляд, наслідки цього кроку можуть пройти непомітно. Однак варто враховувати, що значна кількість судової практики як у господарських правовідносинах, так і в інших практиках часто відштовхувалася саме від таких вузькоспеціалізованих положень ГК.
Тому в середньостроковій перспективі (оскільки ГК буде скасований лише через шість місяців після публікації Закону) вбачається ймовірність настання серйозних трансформаційних процесів. Зокрема, це стосується як вимушеного заповнення прогалин у праві щодо проблем, які, здавалося б, вже були розв’язані раніше, так і появи нових правових висновків Верховного Суду, що вже в контексті реформування законодавства України (з акцентом на реформу цивільного законодавства) можуть виникнути і між суб’єктами господарювання, і в корпоративному управлінні.
За останні три роки вже встигла сформуватися певна практика стягнення збитків за зруйноване, пошкоджене або втрачене майно та активи. Є велика кількість судових рішень про стягнення збитків з росії. Однак у 2025 році очікується поява певних рішень щодо реальної компенсації втрат за рахунок активів рф та пов’язаних із нею державних компаній/підприємств, розташованих за кордоном. Вже відомо про перші спроби визнання рішень українських судів та звернення стягнення на російські активи в європейських юрисдикціях.
Є великі сподівання на те, що цей процес буде набирати все більший хід та отримає свої перші позитивні результати. Якщо очікування виправдаються, то український бізнес фактично матиме в руках ефективну та в рази дешевшу альтернативу стягнення збитків із рф за допомогою національних судів. Єдине питання полягатиме в ефективному розшуку активів росії, що, можливо, на цьому етапі є ключовою проблемою з огляду на сучасні геополітичні та економічні умови.
Гліб БЯЛИЙ, партнер Asters
У 2025 році продовжиться цифровізація судочинства — буде зростати кількість електронних подач документів та онлайн-засідань, вдосконалюватися функціонал електронного суду. Також очікується більше справ щодо реструктуризації та банкрутства.
Посилюватиметься роль процедури банкрутства та механізму повернення заборгованості як допоміжного інструменту у вирішенні спорів.
Важливим кроком є прийняття ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації». Нові положення сприятимуть підвищенню прозорості та ефективності процедур банкрутства, обмеженню впливу заінтересованих осіб боржника та пов’язаних із ним кредиторів. Також важливо зазначити про запровадження механізму превентивної реструктуризації, що має зменшити фінансовий тиск на бізнес в умовах війни.
Позитивним фактором для судової системи має стати завершення розпочатих конкурсів на заміщення посад суддів місцевих та апеляційних судів. Це дасть змогу зменшити навантаження на чинних суддів і пришвидшити розгляд справ. Інший важливий крок — запуск Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, що створить додаткові можливості для представництва клієнтів у справах щодо оскарження рішень Уряду, центральних органів виконавчої влади та конкурсних комісій на зайняття високих державних посад.
Також очікується, що Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, відкриє прийом заявок щодо шкоди, завданої бізнесу. Це створить запит на юридичну допомогу в підготовці заяв і доказової бази. Відповідно, розшириться практика оцінки та компенсації воєнних збитків, що відкриє нові можливості для правничої спільноти.
Андрій ПОЖИДАЄВ, партнер Asters
Трансформації в правовій системі України створюють як можливості, так і виклики для юридичної спільноти. Наприклад, скасування Господарського кодексу, з одного боку, допоможе спростити регулювання господарських відносин, зробити його більш прозорим, а також впровадити сучасні моделі корпоративного управління, а з іншого — призведе до втрати судової практики, на яку господарські суди спиралися останні 20 років. Судова система адаптуватиметься до нових умов поступово. У короткостроковій перспективі буде більше судових справ, вирішення яких допоможе напрацювати нові підходи до тлумачення норм і заповнення прогалин.
Інший приклад — законопроєкт №12368–1 щодо створення Вищого адміністративного суду, який передбачає заснування двох інстанцій — Спеціалізованого окружного та Спеціалізованого апеляційного адміністративних судів. З одного боку, така зміна прискорить розгляд адміністративних спорів, покращить якість і правову обґрунтованість судових рішень, але з іншого — означає, що розгляд важливих адміністративних справ відбуватиметься в одному судовому органі. Безумовно, важливим фактором стане якість конкурсного відбору суддів за участі міжнародних експертів, що має убезпечити від впливу на судові рішення.
Наталія ТИЩЕНКО, керуюча партнерка NOBILI
На мою думку, у 2025 році судова практика в Україні може стикнутися з низкою ключових тенденцій і викликів, зумовлених як внутрішніми реформами, так і зовнішніми факторами.
Це передусім стосуватиметься реформування судової системи та кадрових питань. Продовжиться впровадження судової реформи, спрямованої на підвищення прозорості та ефективності правосуддя.
У цьому році в Україні очікується подальша цифровізація судової системи, що передбачає впровадження електронного документообігу, онлайн-розгляд справ та використання штучного інтелекту для аналізу прецедентів. Це може прискорити процеси, але також створить виклики, пов’язані із захистом даних, кібербезпекою та необхідністю підвищення кваліфікації суддів і адвокатів.
У сфері банкрутства особлива увага приділятиметься справам, які пов’язані з реструктуризацією заборгованості, захистом прав кредиторів і боржників, а також розглядом справ із транскордонними аспектами, особливо у контексті європейської інтеграції України. Також можна очікувати зростання кількості справ, пов’язаних з екологічними зобов’язаннями та цифровими активами, зокрема криптовалютами.
Я вважаю, що підхід судів до розгляду справ про банкрутство зазнає суттєвих змін, зумовлених як законодавчими нововведеннями, так і поточною економічною ситуацією. Суди в Україні будуть активніше використовувати цифрові технології для розгляду справ про банкрутство, зокрема електронний документообіг, автоматизацію аналізу фінансової інформації та онлайн-засідання. Це дасть змогу прискорити процеси та підвищити їх прозорість.
Очікується більш гнучкий підхід до реструктуризації заборгованості, зокрема через плани реабілітації підприємств за підтримки держави чи міжнародних інституцій. Судді частіше будуть враховувати міжнародний досвід, особливо у справах із транскордонними аспектами, що вимагатиме від адвокатів глибокого розуміння міжнародного права, наприклад, положень Європейського регламенту про банкрутство.
Також зросте роль фахівців із фінансового аналізу та оцінки активів, що вимагатиме від юридичних компаній тісної співпраці з експертами. У контексті євроінтеграційних прагнень України судова практика в галузі банкрутства буде адаптуватися до європейських стандартів. Це передбачає впровадження прозорих процедур, захист прав кредиторів і боржників, а також забезпечення ефективності та справедливості судових процесів.
Загалом у 2025 році українські суди будуть активно адаптуватися до нових законодавчих реалій та економічних викликів, спрямовуючи свої зусилля на забезпечення ефективного, прозорого та справедливого розгляду справ про банкрутство.
Зміни в судовій системі та законодавстві відкривають нові можливості для юридичних компаній, які спеціалізуються на банкрутстві. Це можливо у сферах реструктуризації заборгованості та роботи з цифровими активами. Для нашої галузі це може означати розширення спектра послуг, зокрема консультування з міжнародного права, кібербезпеки та IT-права. Однак є і ризики, пов’язані з невизначеністю регулювання нових технологій, можливістю зловживання цифровими інструментами та зростанням конкуренції на ринку юридичних послуг. Для досягнення успіху важливо бути готовими до швидких змін, інвестувати в навчання співробітників і розвивати міжнародну експертизу.
Український ринок юридичних послуг у сфері банкрутства у 2025 році буде вимагати від компаній гнучкості, інноваційного підходу та здатності адаптуватися до нових викликів, пов’язаних із цифровою трансформацією та європейською інтеграцією. Це також можливість стати лідером у галузі, пропонуючи клієнтам комплексні рішення, що поєднують юридичну експертизу з технологічними інноваціями.
З огляду на ці зміни бізнесу та адвокатурі варто активно стежити за законодавчими нововведеннями, адаптуватися до нових умов і використовувати наявні можливості для зміцнення своїх позицій.
Євгеній ШКРЕБЕЦЬ, керуючий партнер АО «Шкребець і партнери», адвокат
У 2025 році очікується активний розвиток судової практики за досить широким спектром категорій спорів, зокрема у справах за позовами кредиторів про стягнення збитків у зв’язку із втратою з вини контрагента права на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Щодо цієї категорії справ буде продовжуватися формування правозастосовної практики, започаткованої Верховним Судом у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №926/3347/22, зокрема в частині необхідності оцінки поведінки учасників податкових правовідносин з погляду принципів розумності та добросовісності, наявності своєчасного повідомлення покупцем про помилки при реєстрації податкових накладних і вжиття продавцем заходів щодо їх виправлення шляхом складання та реєстрації розрахунку коригування, повноважень господарських судів самостійно надавати оцінку відповідності дій чи бездіяльності відповідача при виконанні зобов’язання податковому законодавству, зняття обмеження на підтвердження обставини справи виключно матеріалами перевірки контролюючого органу.
Зміни в можливих підходах судів до розгляду цієї категорії справ, ймовірно, полягатимуть у визначенні додаткових критеріїв оцінки розумності й добросовісності учасників податкових правовідносин, ступеня суттєвості таких помилок і їхніх наслідків з погляду втрати права на податковий кредит і спричинення збитків, умов та порядку повідомлень тощо.
Також є тенденція до подальшого розвитку практики розгляду спорів за позовами підрядників про стягнення вартості робіт, не передбачених договором підряду (кошторисом), результат виконання яких фактично прийнятий замовником (висновки Верховного Суду у справах №914/2355/21, №910/8652/23, №910/97/22 та інших).
У цих випадках суди, очевидно, зосередяться на питаннях укладення договорів підряду у спрощеній формі, виробленні критеріїв оцінки співвідношення обсягу та змісту фактично виконаних робіт із проєктною документацією, поведінки сторін при виконанні договору підряду, зокрема у відносинах по ланцюгу субпідрядник — генеральний підрядник — замовник.
Інший цікавий напрям — справи за позовами постачальників природного газу про стягнення вартості обсягів газу, використаних непобутовими споживачами поза межами договору або інших достатніх правових підстав (на прикладі справ №917/1297/23, №911/2593/23 та інших).
Тут увага судів зосереджуватиметься на підставах та необхідних умовах виникнення між учасниками ринку природного газу кондикційних відносин і покладення на споживачів обов’язку відшкодування вартості газу, зокрема доведення позивачами (кредиторами) прав на обсяги природного газу в газорозподільній і газотранспортній системах.
Світлана ТЕТЕРЯ, радниця, адвокатка EVERLEGAL
Протягом останніх років може здаватися, що ВС сформував усталену практику щодо вирішення найбільш поширених категорій земельних спорів і спорів у сфері нерухомості. Однак щороку ми спостерігаємо відступ від уже напрацьованих підходів у певних категоріях справ, і 2025 рік, ймовірно, не стане винятком.
Зокрема, очікуються зміни в підходах до вирішення спорів щодо земельних ділянок, переданих у постійне користування. Нещодавно об’єднана палата КГС ВС у справі №910/21682/15 (910/17038/21) висловила правову позицію, згідно з якою суб’єкт права постійного користування не має права звертатися до суду від власного імені з позовом, спрямованим на захист володіння держави, у разі незаконного вибуття земельної ділянки з державної власності.
Крім того, у січні ВП ВС розглянула справу №446/478/19, у межах якої має бути визначено належний спосіб захисту прав постійного користувача у разі незаконного відчуження земельної ділянки з порушенням його прав. Однак повний текст постанови поки що не оприлюднено.
У квітні очікується розгляд ВП ВС справи №910/2546/22,у якій, до речі, представництво одного з учасників здійснює EVERLEGAL. У цій справі мають бути сформульовані висновки щодо належного відповідача у спорах про оскарження наказів Міністерства юстиції України щодо задоволення скарг у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також щодо належного способу захисту прав.
Отже, адвокатам варто бути готовими до адаптації стратегій у цих категоріях справ до нових підходів ВС.
Володимир БАБІЙ, старший юрист, адвокат MORIS
Початок 2025 року для процедур банкрутства ознаменувався значними змінами до КУзПБ на підставі Закону України №3985-IX від 19 вересня 2024 року, зокрема:
• Запроваджено новий інститут превентивної реструктуризації.
• Розширено критерії, за якими особу може бути визнано заінтересованою по відношенню до боржника, та для кредиторів передбачено вимогу повідомити інформацію про таку заінтересованість. Крім того, заінтересованих кредиторів усунуто від участі в зборах і комітеті кредиторів.
• Запроваджено можливість окремого касаційного оскарження ухвал про затвердження плану санацій і відновлено можливість подання касаційних скарг на всі ухвали місцевого господарського суду (через механізм включення їх до скарг на ухвали, що підлягають окремому касаційному оскарженню).
• Скасовано автоматичне припинення мораторію на задоволення вимог забезпечених кредиторів.
Тому судова практика у процедурах банкрутства в 2025 році буде характеризуватися підвищеною увагою до питання заінтересованості кредиторів та, можливо, формування нових підходів до її встановлення. Крім того, це питання на рівні розміру грошових вимог може стати головним предметом спору між кредиторами.
Забезпечені кредитори внаслідок скасування автоматичного припинення мораторію щодо їхніх вимог будуть змушені активізувати судові процеси зі стягнення на майно боржників, побоюючись початку процедури їх банкрутства, або будуть брати активну участь в оскарженні початку таких процедур.
Розширення переліку судових рішень, які можуть переглядатися Верховним Судом, безумовно, підвищить навантаження на судову палату для розгляду справ про банкрутство в Касаційному господарському суді й не сприятиме удосконаленню судової практики у цій сфері, але натомість можуть бути сформовані нові правові позиції для банкрутств.
І, звичайно, унікальним трендом 2025 року стане початок розвитку практики превентивної реструктуризації.