Національний банк продовжує модернізувати Систему електронних платежів Національного банку (далі – СЕП) та платіжну інфраструктуру України відповідно до світових тенденцій, а також вимог часу та бізнесу. Зокрема, у 2021 році регулятор планує активно працювати над переходом банків на міжнародний стандарт ISO20022.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 6%".
Про це повідомляє прес-служба НБУ.
Мета цього проєкту – осучаснення фінансової інфраструктури України, підвищення конкурентоспроможності нашої країни та її інтеграція зі світовими ринками.
У першому кварталі 2021 року запланований запуск тестового стенду СЕП нового покоління, відповідно перші формати кредитового переказу на базі ISO20022 стануть доступними для початку практичного відпрацювання і реалізації.
У другому кварталі 2021 року мають бути опубліковані всі версії специфікацій повідомлень та технічної документації, що реалізовуватимуться у промисловому режимі модернізованої СЕП.
Упродовж 2021 року спільно з учасниками банківського ринку Національний банк відпрацьовуватиме всі аспекти роботи модернізованої СЕП та визначатиметься щодо термінів остаточного впровадження та міграції на нову інфраструктуру. Фінальна дата переходу платіжної інфраструктури на стандарт ISO20022 буде встановлена лише після аналізу результатів тестування з банками, з урахуванням необхідних доопрацювань та готовності банків до цієї події. Водночас відповідно до практики інших країн світу перехід на новий стандарт платежів буде одномоментним, що вимагатиме особливої відповідальності від усіх учасників процесу.
"Ми плануємо зробити перехід на новий стандарт максимально зручним та комфортним для банків та всієї платіжної інфраструктури. Щоб забезпечити якісну та ретельну підготовку, ми просимо банки не зволікати та активно долучатися до спільної роботи над розвитком платіжної інфраструктури", – наголосив директор Департаменту інформаційних технологій Національного банку Володимир Нагорнюк.
Він додав, що за минулий рік Національний банк здійснив велику роботу та підготував понад 20 документів, які описують формати повідомлень, специфікації щодо кредитового переказу, примусового списання коштів. Так, у межах проєкту центральний банк розробив моделі стандарту ISO20022 для використання у платіжній інфраструктурі України у напрямах:
- кредитовий переказ – переказ з ініціативи платника;
- дебетовий переказ – переказ з ініціативи отримувача грошових коштів/стягувача;
- управління рахунками, лімітами;
- особливі випадки та розслідування – уточнення реквізитів, неможливість виконання платіжної інструкції, розслідування щодо платежу тощо.
За словами заступника директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Наталії Лапко, стандарт ISO20022 вважається "фінансовим есперанто". Він стосується не тільки банківської сфери, але й забезпечує роботу підприємств, корпорацій, торгівлі та дозволяє опрацювати наскрізні платежі для всіх учасників фінансового ринку.
"Національний банк розпочав запровадження ISO20022 не лише з метою гармонізації зі світовим платіжним простором. Це ще й вимога бізнесу, який потребує наповнення платежів додатковою інформацією, підвищення ефективності їхнього опрацювання та цифровізації платежів", – наголосила вона.
Серед головних переваг використання міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України:
- гармонізація українського платіжного простору зі світовим;
- поява та забезпечення роботи нових гравців платіжного ринку та платіжних інструментів відповідно до другої платіжної директиви ЄС (PSD2);
- запровадження нових та розширення функціонального наповнення існуючих платіжних інструментів на користь банків та їх клієнтів;
- реалізація нових автоматизованих процесів, які покривають повний життєвий цикл платежів;
- підвищення рівня обслуговування, ефективності та прозорості платежів;
- розширення реквізитів платежів за рахунок необхідної додаткової інформації;
- посилення захисту інформації.
Нагадаємо, контроль за кіберзахистом та інформаційною безпекою банків посилюється.