Штучний інтелект, міжнародні стандарти і судова реформа — усе це змінює підходи до юридичної практики. Як технології впливають на вирішення спорів, чи готова Україна до нових викликів правосуддя, які навички будуть найзатребуванішими у юристів у 2025 році, розповідає Володимир ВАЩЕНКО, партнер-засновник VB Partners, керівник практики Dispute Resolution.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Які зміни в юридичному середовищі вплинуть на практику вирішення спорів у 2025 році?
— На мою думку, у 2025-му на практику вирішення спорів впливатимуть кілька важливих змін у юридичному середовищі. По-перше, відновлення економіки та інфраструктури стане одним із ключових драйверів росту кількості справ. Ми очікуємо багато спорів, пов’язаних із захистом прав інвесторів, вирішенням конфліктів у проєктах із відбудови, а також щодо питань, які виникатимуть у взаємодії бізнесу з державними органами.
Водночас судова система продовжуватиме реформуватися. Ми бачимо, що цифровізація поступово змінює підхід до розгляду справ, що робить процеси більш прозорими та ефективними.
Міжнародний аспект також ставатиме дедалі важливішим. Україна інтегрується у світові правові процеси, і транскордонні справи, зокрема пов’язані із санкціями, відкривають нові можливості для юридичних фірм. Але водночас зростає необхідність у глибокому розумінні міжнародного права та адаптації до стандартів, які діють у провідних юрисдикціях.
Ще один важливий тренд — це використання технологій. Штучний інтелект і цифрові інструменти дедалі більше стають частиною нашої роботи. Вони допомагають оптимізувати підготовку до справ, звільняючи час для стратегічних і творчих рішень. Ці технології значно змінюють наш підхід до вирішення спорів.
— Чи помічаєте ви вплив міжнародних стандартів на українські судові процеси?
— Безумовно. Цей процес активізувався у зв’язку зі зростанням ролі України в глобальних правових ініціативах.
Наприклад, у санкційних справах ми дедалі частіше стикаємось із необхідністю враховувати підходи, які використовуються в юрисдикціях США та ЄС. Вони передбачають прозорість процедур, системний підхід до доказування та механізми захисту від потенційних помилок. В Україні, на жаль, ці стандарти поки що впроваджуються частково. Але тиск міжнародних партнерів і прагнення України до інтеграції в європейський правовий простір змушують нашу систему змінюватися.
Ще один важливий аспект — це захист прав людини у судових процесах. Рішення Європейського суду з прав людини дедалі більше впливають на українське правозастосування, змушуючи суди враховувати стандарти, встановлені цим судом, особливо у справах, де йдеться про доступ до правосуддя чи дотримання процесуальних прав сторін.
Водночас українські суди адаптують практики, притаманні міжнародним арбітражним інституціям, такі як ретельне планування процесів, чіткі дедлайни для сторін і активніше використання цифрових інструментів. Наприклад, запуск електронного суду та цифровізація виконавчого провадження — це прямий вплив міжнародних стандартів, які мають на меті підвищити ефективність правосуддя.
Однак головним викликом залишається нерівномірність правозастосування. У міжнародній практиці суди дотримуються принципу єдності правової позиції, що забезпечує передбачуваність рішень. В Україні цей принцип лише починає впроваджуватися, і ми покладаємо великі сподівання на роботу Верховного Суду в цьому напрямі.
— Чи можуть українські юристи конкурувати на глобальному ринку судових послуг?
— Так, я переконаний, що українські юристи здатні успішно конкурувати на глобальному ринку судових послуг. Сьогоднішні реалії змушують нас адаптуватися до міжнародних стандартів, розширювати компетенції та підвищувати рівень професіоналізму, що відкриває перед українськими юристами нові можливості.
По-перше, українські адвокати вже мають значний досвід роботи із транскордонними справами. Практика розгляду таких справ в умовах війни зробила нас ще більш стійкими та гнучкими. Ми вміємо працювати в умовах тиску та швидко реагувати на зміни, що є важливим конкурентним фактором.
По-друге, юридична освіта й підготовка в Україні дозволяють нам бути універсальними фахівцями. Багато юристів постійно вдосконалюють свої навички, проходять навчання за кордоном і вивчають міжнародні стандарти. Це дає змогу ефективно працювати в мультикультурному середовищі та застосовувати кращі практики.
— Чи підтримуєте ви ідею створення суду присяжних для складних справ?
— Ідея створення суду присяжних для складних справ має як переваги, так і значні виклики, тому я її підтримую, але з обережністю. Суд присяжних є важливим інструментом у багатьох юрисдикціях, який забезпечує участь громадськості у здійсненні правосуддя та підвищує довіру до судової системи. Проте його впровадження в Україні потребує ретельного аналізу та адаптації до наших реалій.
Складні справи, такі як економічні злочини, корупція чи великі корпоративні спори, часто вимагають глибокого розуміння специфічного контексту, наприклад, фінансової документації, господарських процесів або міжнародних правових норм. Для цього потрібні фахові знання, які пересічний присяжний може не мати. Тому ключовим викликом є забезпечення балансу між участю громадян у процесі та професійною компетенцією.
Іншим важливим аспектом є ризики маніпуляцій. У складних і резонансних справах завжди є ймовірність тиску на присяжних або впливу медіа. Це може зашкодити справедливості судового процесу та викликати додаткові сумніви у неупередженості рішень.
Водночас суд присяжних може бути корисним у тих справах, де потрібно оцінити не так юридичні деталі, як емоційну складову чи морально-етичні аспекти. Це може стати важливим кроком для підвищення легітимності рішень у суспільстві.
Загалом створення суду присяжних — це амбітний крок, який може покращити довіру до судової системи. Але для цього необхідно забезпечити належну правову базу, механізми захисту присяжних і достатню освітню кампанію, щоб суспільство було готове до такої трансформації.
— Які ще зміни необхідні для підвищення ефективності української судової системи?
— Українська судова система вже пройшла значний шлях реформ. Вже час зосередитися на практичних аспектах.
По-перше, це посилення незалежності суддів. Незалежність судової гілки влади залишається одним із найважливіших факторів довіри суспільства до правосуддя. Необхідно не тільки забезпечити гарантії для суддів, але й створити механізми відповідальності, які б унеможливлювали вплив зовнішніх чинників на їхні рішення.
По-друге, цифровізація судових процесів. Впровадження електронного суду вже розпочалося, але потрібно пришвидшити цей процес і зробити його доступним для всіх учасників. Це дасть змогу зменшити навантаження на суди, підвищити прозорість процедур і скоротити строки розгляду справ.
Третім важливим напрямом є спрощення процедур розгляду справ. Сьогодні система часто є надто бюрократизованою, що створює бар’єри для доступу до правосуддя. Наприклад, у справах з великою кількістю учасників і обсягом матеріалів необхідно запровадити спеціалізовані механізми, які дозволять суддям працювати ефективніше.
Не менш важливим є уніфікація судової практики. Верховний Суд відіграє ключову роль у забезпеченні єдності правозастосування, і це має стати одним із пріоритетів. Прогнозованість і передбачуваність рішень створюють довіру до системи як серед громадян, так й іноземних інвесторів.
— Як зміниться попит на послуги в альтернативних способах вирішення спорів?
— Попит на практику ADR поступово зростає, і я переконаний, що ця тенденція продовжиться в найближчі роки. Однак в Україні цей процес має свою специфіку, яка зумовлює як виклики, так і можливості.
Передусім варто зазначити, що бізнес усе більше цінує швидкість та ефективність вирішення конфліктів, особливо у складних економічних умовах, які посилилися через війну. Судова система в Україні, попри свої реформи, залишається перевантаженою, і це змушує учасників ринку шукати альтернативні шляхи вирішення спорів, зокрема медіацію, арбітраж або переговори.
Одним із ключових чинників, що сприятиме зростанню попиту, є законодавче врегулювання ADR. Ухвалення нових норм, які забезпечують прозорість і передбачуваність процедур медіації чи арбітражу, допоможе зміцнити довіру бізнесу до цих інструментів.
На міжнародному рівні попит на арбітраж в українських спорах також зростає, особливо в контексті транскордонних угод, санкційних кейсів та інвестиційних конфліктів. Ця тенденція відкриває нові можливості для українських юристів, які готові працювати відповідно до глобальних стандартів.
Однак є і бар’єри. В Україні поки що зберігається низький рівень довіри до позасудових способів вирішення спорів, що зумовлено історичними причинами, нерозвиненістю громадянського суспільства та браком успішних прецедентів. Тому для популяризації ADR важливо проводити освітню роботу серед бізнесу та громадськості, демонструючи реальні успіхи цих методів.
— Що, на вашу думку, зміниться в судових процесах до 2030 року?
— Судові процеси до 2030 року стануть більш технологічними, прозорими та гнучкими. Водночас залишиться потреба в глибокій експертизі та висококваліфікованих юристах, здатних орієнтуватися в складному і динамічному правовому полі.
Цифровізація, яка вже почалася, до 2030 року має охопити практично всі аспекти судового процесу. Ми побачимо повноцінне функціонування електронного суду, що включатиме подачу позовів, розгляд доказів і винесення рішень онлайн.
Я — оптиміст, тому впевнений, що Україна повністю інтегрується у світовий правовий простір, і це вимагатиме від судової системи адаптації до глобальних практик. Це стосується як стандартів доказування, так і єдності правозастосування. Участь України у міжнародних правових інституціях, зокрема Європейському суді з прав людини та арбітражних інстанціях, стане невід’ємною частиною нашого правосуддя.
— Як змінюються вимоги до юристів? Які навички найважливіші для успіху в судовій практиці? Які навички будуть найбільш затребуваними у 2025 році?
— Вимоги до юристів у сучасному світі постійно зростають, і ця тенденція тільки посилюватиметься у найближчі роки. У 2025-му успішний юрист у судовій практиці повинен буде поєднувати кілька важливих компетенцій.
Насамперед аналітичне мислення та стратегічне планування залишатимуться базовими вимогами. Судові процеси стають дедалі складнішими, і вміння оцінювати ризики, будувати чіткі стратегії захисту, а також прогнозувати розвиток справи є критично важливими.
Також зростає значення цифрової грамотності. Юристи, які вміють ефективно використовувати цифрові інструменти, зокрема електронні судові системи, програмне забезпечення для аналізу документів чи навіть елементи штучного інтелекту, матимуть суттєву перевагу. Рутинні завдання поступово передаються технологіям, а це дає змогу юристам зосереджуватися на більш творчих та інтелектуальних аспектах роботи.
Окремо хочу виділити комунікаційні навички. Вміння вести переговори, переконувати суд чи опонентів, а також пояснювати складні юридичні аспекти клієнтам зрозумілою мовою є незамінними для ефективного захисту інтересів.
У 2025 році будуть затребувані також гнучкість і стресостійкість. Світ стає дедалі динамічнішим, а робота юриста часто пов’язана з тиском, короткими строками та складними емоційними ситуаціями. Уміння зберігати холоднокровність і швидко адаптуватися до змін — це те, що визначає сучасного професіонала.
Загалом успішний юрист — це спеціаліст із глибокою експертизою, широкими знаннями, технологічними навичками та високим рівнем міжособистісної взаємодії. Ми у VB Partners завжди акцентуємо увагу на постійному розвитку цих навичок у наших юристів, адже саме це дає змогу залишатися на вершині у конкурентному юридичному середовищі.
— Що б ви порадили молодим юристам, які починають кар’єру в 2025 році?
— Передусім важливо зрозуміти, що юридична кар’єра — це марафон, а не спринт. На початку шляху не бійтеся вкладати час і зусилля у вивчення основ. Знання права, вміння аналізувати судову практику та будувати юридичну аргументацію — це ваш фундамент. Шукайте можливості працювати з досвідченими колегами, вивчайте їхні підходи і стратегії.
Також я раджу розвивати soft skills, такі як комунікація, вміння працювати в команді, переговорні навички. Юридична професія — це не лише про знання законів, а й про вміння слухати, переконувати та ефективно співпрацювати. Клієнти цінують тих юристів, які можуть зрозуміти їхні потреби та запропонувати практичні рішення.
Світ змінюється швидко, і юридична сфера не є винятком. Навчіться бути гнучкими, відкритими до нових знань і готовими працювати в умовах невизначеності.