Свобода віросповідання не допускає надання державою переваг одній церкві та утиск у реалізації прав іншій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Приватне життя ув’язненого допускає наявність благодійників, - ЄСПЛ".
Це підтвердив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Ставропігійний монастир святого Іоанна Златоуста проти колишної Югославської Республіки Македонія", що було оприлюднене на сайті ЄСПЛ, зазначає "ECHR.Ukrainian Aspect".
Як зазначається, на території колишної Югославської Республіки Македонія діяли дві православні церкви: македонська, яку підтримувала влада (але яка при цьому іншим православним світом уважалася розкольницькою), і канонічна церква, що підпорядковувалася сербському патріархату.
Через це утворення Ставропігійного монастиря святого Іоанна Златоуста, у статуті якого засновники прописали невизнання македонської церкви, зіткнулося із проблемами під час реєстрації. Для відмови у легалізації знайшли такі підстави як невідповідність конституції та галузевому регуляторному акту, а також відсутність монастиря як форми організації релігійної організації. Ченці оскаржили відмову, адже орган реєстрації не надав інформації щодо недоліків, які слід було усунути для легалізації організації.
Так, у конституційному суді також відхилили скаргу на тій підставі, що вона направлена від імені релігійної громади й не стосується захисту прав та свобод фізичної особи, а відтак, не відноситься до компетенції конституційного суду. Тоді монастир звернувся до ЄСПЛ зі скаргою на порушення статей 9 та 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині відмови в реєстрації монастиря. Заявники вважали це порушенням принципу релігійного плюралізму.
У Страсбурзі звернули увагу на прогалини у національному законодавстві оскільки поняття "монастир", як організаційно-правова форма, не порушувала чинні правила (в статуті визначалася діяльність монастиря як релігійної громади).
Читайте також: "Коли помер свідок: можливість використання у суді наданих раніше показань оцінив ЄСПЛ".
Аргументи представника уряду щодо наявної загрози свободи релігійних організацій через створення монастиря високі судді не сприйняли, адже вони були необгрунтовані. Навпаки, мало бути вирішене питання про порушення прав ченців монастиря через утиски за релігійні погляди.
У результаті ЄСПЛ зробив висновок, що заборона реєстрації порушувала конвенційні гарантії та присудив справедливу сатисфакцію у розмірі 3 тис. євро.