У обговоренні 2-ї частини заходу щодо методів боротьби з пропагандою модератором виступила Живілє Навіцкайте-Бабкін, міжнародна експертка проекту ЄС Право-Justice. Вона привітала колег та зазначила, що під час дискусії підніматимуться теоретичні та практичні аспекти пропаганди та як можна реагувати на пропаганду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ»: частина 1".
Переглянути захід онлайн можна за посиланням.
Так, Катерина Крук, менеджерка з питань публічної політики для України у Facebook, зазначила, що Facebook у контексті глобальних соцмереж дивиться на боротьбу з дезінформацією дуже серйозно, оскільки це великий спектр, який включає в себе фейкньюзи, дезінформацію, маніпуляції, хейтконтенти. Також вона зазначила, що негативної інформації у інтернеті дуже багато, а продуктами Facebook, WhatsApp, Instagram користується 3 млрд людей, тому відповідальність є дуже великою.
Крім цього, пані Крук поділилася, якими способами Facebook підходить до виконання даного завдання: "Перший напрямок - це стандарти спільноти, доопрацювання політики - так, щоб вона відповідала запитам часу та могла захищати користувачів платформи. Другий напрямок - це співпраця з незалежними фейк чекерами та є головним напрямом боротьби з маніпуляцією у Facebook. І третій напрям - це ботоферми".
Вона також зазначила, що у Facebook є антиспамова політика, весь контент перевіряють тільки працівники компанії. При цьому всю маніпулятивну інформацію у мережі не видаляють, а експерт з перевірки фактів позначає інформацію як фейк. Вона з'являється у стрічці новин нижче. Це допомагає зменшити і в результаті - зупинити поширення недостовірного контенту, а також мінімізувати кількість людей, які його побачать.
Крім цього, зменшується поширення фейків сторінками чи доменами, які це роблять регулярно. Відтак вони втрачають можливість монетизації контенту та розміщення реклами. Після позначення допису фейковим Facebook попереджає людей, які його бачать чи хочуть ним поділитися, що інформація недостовірна.
У свою чергу Альона Романюк, редакторка проекту "По той бік новин", розповіла про важливість перевірки фактів пропаганди в Україні та розповіла, як працює пропаганда та фейки.
Вона зазначила, що фейк більш розходиться, оскільки містить просту для сприйняття інформацію, а в свою чергу спростування не сприймається, тому що часто є складним.
(для перегляду натисніть на зображення)
Також пані Романюк розповіла про своє дослідження, в якому було розіслано на 160 медіа у 5 регіонів фейкову інформацію. У результаті за 5 годин було більше 70 публікацій та 1500 поширень у Facebook, а національні медіа опублікувало інформацію через 7 годин. Коли ж було розслано спростування, то його опублікувало тільки більше 20 медіа.
Також вона відзначила, що 7 із 10 людей з публікації читають тільки заголовки, та надала рекомендації, що робити, якщо фейкова інформація все-таки розповсюдилася:
- Зв`яжіться із журналістом або редактором.
- Якщо текст розміщено на сайті-смітярці, - слідкуйте за поширенням.
- Надайте свою позицію (в жодному разі не виправдовувальну) на офіційних ресурсах.
- Зв`яжіться із фаткчекерами та поясніть, де фейк чи маніпуляція.
- Зв`яжіться із редактором із "Білого списку" ЗМІ та попросіть розмістити блог або інформацію.
(для перегляду натисніть на зображення)
Тетяна Попова, голова робочої групи з питань державної комунікації Ради з питань свободи слова при Президенті України, надала рекомендації щодо боротьби з пропагандою для держави.
(для перегляду натисніть на зображення)
На закінчення 2-ї частини заходу Нергіна Блюджиюте, колишня координаторка програми публічної дипломатії Штаб-квартири НАТО (Брюсель) розповіла, як пережити кризи стратегічної комунікації, спричинені дезінформацією, поділилася своїми практичними знаннями та навела приклади.