Розпочався Четвертий загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ», присвячений співпраці судової влади із засобами масової інформації у боротьбі з дезінформацією. Міжнародні та національні експерти, представники судової влади та ЗМІ обговорюють теми концепції дезінформації; методів боротьби з пропагандою; впливу дезінформації на судову систему; дезінформації в законодавчому контексті.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Переглянути захід онлайн можна за посиланням.
На початку заходу із вітальними словами виступили Анна Адамска-Галлант, головна міжнародна експертка з питань правосуддя проекту ЄС Право-Justice, Лариса Швецова, членкиня Вищої Ради правосуддя, та Мартін Клауке, представник Представництва Європейського Союзу в Україні.
Тема 1-ї частини заходу стосувалася концепції дезінформації. Moдератором виступав Володимир Єрмоленко, директор з аналітики, Інтерньюз-Україна.
Так, Даріуш Ремейка, експерт з питань пропаганди / контрпропаганди та заходів інформаційного впливу виступив із темою «Філософія пропаганди: формування громадської думки». За його словами, значення слова «пропаганда» на початку не мало жодної негативної конфронтації (лат. propaganda дослівно – «підлягає поширенню» (віра)), поки його не почали використовувати у негативних цілях.
При цьому протистояти пропаганді допомагає, зокрема, сильна ідентичність – до неї входять різноманітні елементи, які дотичні до кожної з країн. Це може бути історія відносин із різними країнами, самобутня пам'ять, мова, традиції, особливості менталітету, навіть національна кухня.
Про НATO в епоху дезінформації розповіла Барбора Маронкова, директорка центру інформації та документації НАТО в Україні. Серед іншого, вона розповіла про три принципи боротьби НАТО з пропагандою:
1. Потужна комунікаційна стратегія. На думку пані Маронкової, для ефективної протидії пропаганди важливими є три питання: «Хто ви?», «Що ви робите?», «Для чого ви це робите?», які нададуть усвідомлення, що слід робити в той чи інший момент.
2. За словами Барбори Маронкової, НАТО багато приділяє увагу і потужній взаємодії, зокрема, з іншими міжнародними організаціями, а також своїми осередками по всьому світі.
3. Питання технологій – зокрема, центрів передових технологій, які займаються протидією гібридним атакам. «Важливим є посилення технологічного потенціалу, а також ефективна технологічна підготовка. Це допомагає не лише протидіяти кібератакам, але і заздалегідь готуватися до можливих проблем», – зазначила пані Маронкова.
Крім цього, вона розповіла про використання НАТО різноманітних інструментів у власній комунікаційній стратегії, зокрема активність у соціальних мережах. Також активно допомагають у роботі НАТО експерти, вчені, професори та журналісти (близько 3000-х осіб).
Тему структури та процесів протидії пропаганді в Україні висвітлили Ольга Юркова, співзасновниця «StopFake», та Сергій Томіленко, голова Національного союзу журналістів.
Серед іншого, пані Юркова розповіла про роботу «StopFake»: «За увесь час роботи було перевірено десятки тисяч новин, спростовано понад 3000 фейків, у 2016 та 2018 рр. сформовано основні наративи (міфи), сформовані ними. При цьому ми спростовуємо фейки, аналізуємо наративи, які за ними стоять, доносимо інформацію до policy makers, маркуємо неправдивий контент у Facebook та популяризуємо медіаграмотність».
Також вона окреслила тему російської дезінформації стосовно України. «Тут присутні дискредитація української влади («нацистська, слабка, некомпетентна, знищує народ, країна розпадається на регіони, жити стало погано»), дискредитація реформ та інституцій (армія, церква, самоврядування), погіршення стосунків із заходом, «в Україні – державний переворот і громадянський конфлікт», «Росія виступає миротворцем, а не агресором»», – розповіла Ольга Юркова.
На думку співзасновниці «StopFake», державі необхідно наразі продовжувати обмеження російських соцмереж, налагодити якісну комунікацію з громадянами, регулювати неправдивий контент і накладати санкції на медіа та платформи, які його поширюють, при цьому зберігаючи свободу слова.
За словами Сергія Томіленка, важливу роль у протидії пропаганди в Україні відіграють саме професійні ЗМІ – це ЗМІ, які працюють за стандартами журналістики (трансляція правди), працюють з масовою аудиторією та дорожать своєю репутацією.
Торкнувся він і теми фейків в Україні на тему COVID-19, зазначивши, що загалом фейки про пандемію поширюють непрофесійні ЗМІ, користувачі соцмереж та сумнівні сайти (без прізвищ авторів та ідентифікації команди). «При цьому слід визнати, що загалом порядок висвітлення теми COVID-19 в Україні є досить позитивним. Українські ЗМІ покладаються на інформацію МОЗ України, влади як такої, намагаються справлятися зі своїми задачами точно та якісно, а також навіть розвінчувати фейки про пандемію», – зауважив пан Томіленко.
