Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїм рішенням від 6 жовтня затвердив Політику продажу активів банків, що ліквідуються. Метою документу є визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів, що застосовуються при формуванні планів продажу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, згідно із документом, у першу чергу на продаж мають виставлятися активи, які характеризуються найвищою прогнозованою вартістю (окрім працюючих кредитів та цінних паперів) чи ж високим ризиком знецінення, значними витратами на супроводження та зберігання, а також – високою ліквідністю або можливістю формування пулів в межах активів одного банку, що ліквідується.
До другої черги відносяться активи, які характеризуються більшою складністю продажу, нижчою ліквідністю, потребують проведення поглибленого аналізу та підготовки для прийняття рішення про продаж тощо.
В останню чергу на торги виставлятимуться активи, від яких Фонд очікує надходження стабільного грошового потоку на період здійснення ліквідації банку, які можуть бути використані на покриття поточних витрат банку (кредити, за якими очікується повне погашення в короткостроковій перспективі, майно, що є джерелом надходжень від оренди тощо).
У третій черзі також активи з низькою ймовірністю отримання надходжень, розташовані в зоні проведення антитерористичної операції або в АР Крим; активи, щодо яких існують обмеження для продажу/обороту або ж щодо видачі яких існують відкриті кримінальні провадження та відсутнє ліквідне забезпечення (у т.ч. іпотека тощо). А також активи, що не були реалізовані в попередні черги.
При цьому позачергово здійснюється продаж майна, яке згідно з вимогами законодавства реалізується шляхом безпосереднього продажу юридичним чи фізичним особам.
Задля того аби підвищити ефективність Політикою продажу передбачена можливість об’єднання активів у пули. Загальними принципами формування таких лотів є, зокрема, спільна застава, спільні бенефіціари, знаходження на балансі однієї юридичної особи, перебування у заставі НБУ, відсутність оригіналів документів, ознаки шахрайства тощо.