27 квітня відбувся Антикорупційний форум 2023, який провела Асоціація адвокатів України. Під час нього представники антикорупційних органів, судді та адвокати розглянули актуальні питання, гострі проблеми та шляхи їх вирішення в цьому напрямі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Асоціація Адвокатів України провела V Судовий Форум за Генерального партнерства EQUITY».
На початку заходу з вітальною промовою виступили президентка ААУ, кураторка Law & Business Studio, керуюча партнерка АО «Dmitrieva & Partners», адвокатка Ольга Дмитрієва, а також голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко. Далі відбулася перша сесія заходу, модератором якої був Сергій Лисенко, адвокат, к.ю.н., керуючий партнер ЮФ GRACERS, член Правління ААУ, голова Комітету ААУ з протидії корупції та комплаєнсу.
З темою «Цифровізація антикорупційної політики» виступив народний депутат України, Голова підкомітету з питань європейської інтеграції Комітету ВР України з антикорупційної політики Олексій Жмеренецький. За його словами, в останні понад три роки в Україні склалася унікальна ситуація, коли парламент і центральні органи влади працюють як єдина команда – у Верховній Раді є різні комітети, зокрема антикорупційний, а також стійка більшість, щоб ухвалювати важливі рішення. Також, наприклад, наразі в Міністерстві цифрової трансформації України є 94 проєкти процесів цифровізації – з них половина вже реалізовані.
Також вперше в Україні були затверджені антикорупційна стратегія та програма. Олексій Жмеренецький зазначив, що в парламенті були серйозні баталії щодо стратегії. За його словами, багато депутатів «побоювалися її ухвалення», оскільки стратегія мала пункти, які (якщо були б реалізовані) значно розширили б повноваження антикорупційних органів.
Про відновлення декларування та імплементація ДАП розповів заступник голови НАЗК, заслужений юрист України Андрій Вишневський. Зокрема, він поділився стратегічним підходом до протидії корупції в питанні ДАП:
- баланс між невідворотністю покарання та ефективним запобіганням;
- ризикоорієнтований стратегічний підхід до запобігання корупції;
- фокус на якості державної політики у пріоритетних сферах.
Серед іншого, Андрій Вишневський навів приклад впливу ДАП на будівництво, ремонт та експлуатацію доріг. Так, ДАП передбачається запровадження вимог, згідно з якими:
- всі дорожньо-будівельні роботи плануються з урахуванням результатів інструментальних обстежень;
- встановлюється порядок відбору пріоритезації ділянок доріг для ремонту (черговості) в автоматичному режимі на основі здійснених інструментальних обстежень;
- забезпечено цілодобовий і всеохопний автоматизований габаритно-ваговий контроль (цілодобова робота розширеної мережі WIM-систем зважування транспорту в русі).
Водночас загалом пріоритетними сферами є:
- митна справа та оподаткування;
- справедливий суд, прокуратура та органи правопорядку;
- державний і приватний сектори економіки;
- державне регулювання економіки;
- оборона;
- охорона здоров’я, освіта, наука та соціальний захист;
- будівництво, земельні відносини та інфраструктура.
На тему «Е-Декларування на часі. Прикриватися війною не вдасться» виступив Олександр Прокопов, прокурор відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління підтримання публічного обвинувачення в суді Офісу Генерального прокурора. Він зазначив, що на сьогодні через ситуацію з декларуванням та неможливістю проведення перевірок протоколи про фінансові правопорушення практично до судів не направляються. Через це в прокурорів та адвокатів стало менше роботи.
«Щодо відновлення, то я почув, що десь у липні, найімовірніше, це буде зроблено. Я сподіваюся, що буде диференційований підхід до ситуації. У частини людей (наприклад, біженців-суб’єктів декларування, які опинилися за кордоном) подача декларацій є ускладненою», – сказав Прокопов.
Також про змагальність сторін і співвідношення обвинувальних та виправдувальних вироків ВАКС розповіла суддя-спікер Вищого антикорупційного суду Інна Білоус. Вона зазначила, що змагальність є однією з найголовніших складових справедливого правосуддя, та назвала елементи права на справедливий суд:
- право на справедливий розгляд;
- публічність судового розгляду і проголошення рішення;
- розумний строк розгляду справи;
- незалежність і безсторонність суду;
- розгляд справи судом, встановленим законом.
Крім того, партнер EQUITY, адвокат Олександр Лисак виступив на тему: «Антикорупційні справи: головні риси останнього часу», а ексочільник ДП «Аеропорт «Бориспіль» (2014-2017 рр.) Євгеній Дихне та суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Аркадій Бущенко – на тему: «ТОП-менеджмент у державних компаніях. Реалії антикорупційної боротьби».
Читайте також: «Справа Євгенія Дихне: адвокати подали апеляцію».
Друга сесія заходу стосувалася досудового розслідування антикорупційних проваджень. Її модератором був іменний партнер АО «Лещенко, Дорошенко і партнери», член правління ААУ, адвокат Костянтин Дорошенко. На початку панелі з темою «Міжнародна практика в антикорупційних справах – заочний арешт» виступив старший адвокат VB PARTNERS Сергій Бойко.
Він зазначив, що на сьогодні є проблема, коли інструмент заочного арешту фактично використовується щодо осіб, які просто проживають за межами України, а не для осіб, які переховуються від органів досудового розслідування.
Серед іншого, Сергій Бойко розповів, що через відсутність законодавчого регулювання існує декілька точок зору щодо підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук:
- винесення постанови слідчим про міжнародний розшук;
- опублікування Інтерполом «червоної картки»;
- активні дії слідчого.
Про доступ до правосуддя під час війни розповіла Лідія Карплюк, адвокатка АО «Лещенко, Дорошенко і партнери». На її думку, до воєнного стану в Україні трохи «підготувала» сама пандемія, оскільки в результаті були запроваджені механізми, як особи могли брати участь у тих чи інших процесуальних діях, не перебуваючи в конкретному місці, суді.
За словами адвокатки, наразі є момент, коли більш-менш стабілізувалася ситуація в деяких областях України, а відповідними розпоряджаннями ВС було відновлено можливість здійснення правосуддя конкретними судами. Однак постало питання, як бути зі справами, які було передано в інші суди для здійснення правосуддя, оскільки, розповіла Лідія Карплюк, таких справ було безліч, їх не встигли всі зареєструвати, авторозподілити – не говорячи вже про те, щоб їх розглянути.
Родіон Кокош, радник EQUITY, адвокат, розповів про міжнародний розшук під час воєнного стану. За його словами, наразі в КПК України немає навіть такого визначення, як «міжнародний розшук»: «Фактично він зустрічається лише в двох статтях КПК, а в ст. 281 є визначення розшуку, тобто підстав для оголошення особи в розшук».
Також із темою «Застава як захід потрапляння в СІЗО» виступив Семен Ханін, адвокат, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н., заслужений юрист України, член Правління ААУ. Він зазначив, що на слідчого суддю суд КПК України покладає обов’язок – при визначенні розміру застави перевіряти, чи не є він завідомо непомірний для підозрюваного, обвинуваченого. Це особливо важливо, за його словами, у випадках, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, коли межі такої застави не визначено. Тобто у відповідний ухвалі має бути вмотивований висновок судді, чому саме визначена застава не є непомірною.
Детальніше з думкою Семена Ханіна можна ознайомитися в матеріалі на сайті «Юридичної Газети».
Роль ЗМІ в антикорупційних провадженнях розкрив партнер юридичної компанії MILLER, адвокат Олексій Носов. Він розповів, що робота антикорупційних органів та їхня публічна комунікація полягають, зокрема, в тому, що потрібно не лише розкривати, наприклад, 10-річні злочини, але й створювати певну превентивну функцію, де люди б розуміли, що не можна робити, оскільки їм пояснили на конкретному прикладі, як необхідно ухвалювати рішення та які враховувати ризики.
Крім того, тему «Форми та методи НСРД» – ящик Пандори для підробки цифрових доказів» розкрив адвокат, СЕО та засновник Rostrum Law Office Артем Крикун-Труш. За його словами, ця тема є важливою тому, що реалії «старих» і «старих-нових» правоохоронних органів всюди однакові: «Туди стікається величезна кількість незаконно отриманої та сумнівної інформації – листування, документи, фото. Здебільшого це надає оточення людини, недоброчесні партнери, друзі, коханці, коханки, водії, інший персонал. Але ніколи в принципі за загальним правилом подібну інформацію не використовували та не легалізовували як доказ. Звісно, що є багато виключень».
Третя сесія форуму стосувалася антикорупційного правосуддя 2022-2023. Модератором панелі була адвокатка, молодша партнерка, керівниця практики вирішення спорів ЮФ GRACERS, голова Комітету ААУ з white-collar crime Людмила Куса. На початку з темою меж істотності порушення КПК України виступив адвокат, к.ю.н., партнер АО «БМФ правова група» Олег Федорчук, який навів практику Верховного Суду та ЄСПЛ щодо цього питання.
Читайте також: «У Парламенті зареєстрували законопроєкт, який вносить зміни до КПК».
Також партнер VB PARTNERS, адвокат Денис Шкаровський розповів про доказування в «санкційних справах». Він зазначив, що те регулювання в цьому питанні та дійсність, в якій ми існуємо зараз, трохи не збігаються, оскільки санкційний інструмент недоопрацьований – як із погляду процедури, так і з погляду регулювання та застосування.
Крім того, на панелі з темою «Належна правова процедура vs. надмірний формалізм. Пошук балансу у кримінальному процесі» виступив адвокат, керуючий партнер ЮК «RIYAKO & PARTNERS» Євген Ріяко, а Тимур Хамзін, суддя-спікер ВАКС, розкрив питання антикорупційного правосуддя, а саме стягнення необґрунтованих активів.
Також про незалежність судових експертиз розповів директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, к.ю.н., заслужений юрист України Олександр Олійник. Він зазначив, що в цьому питанні незалежності має бути, з однієї сторони, ідеальне правове регулювання (так, щоб її забезпечити), але водночас воно може бути спотворене діяльністю судового експерта.
Наприкінці заходу з темою «Проблеми ототожнення адвоката з клієнтами в антикорупційних справах» виступив Андрій Тригуб, асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», к.ю.н., адвокат. За його словами, головним гарантом незалежності та захисту адвоката є:
- ефективна робота органів адвокатського самоврядування, а також органів праворпорядку при розвідуванні злочинів проти адвокатів;
- згуртованість адвокатів.