16 січня 2023, 10:55

ААУ провела онлайн-марафон «Юридична практика. Підсумки року та прогноз на 2023»

2022 рік був в усіх напрямках важким для України, зокрема й для українського юридичного бізнесу. Які були зміни ринку у 2022 році? Що наразі відбувається з ринком праці? Чи можливо взагалі не лише залучити нових клієнтів, а і втримати старих? Чого чекати у 2023 році? Про це та багато іншого говорили на онлайн-марафоні «Юридична практика. Підсумки року та прогноз на 2023», організованому Асоціацією адвокатів України.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Зі вступним словом виступила президентка ААУ, менторка Law & Business Studio, керуюча партнерка АО «Дмитрієва та партнери» Ольга Дмитрієва, яка зазначила, що завданням ААУ в ці часи є, зокрема, підтримання юридичного ринку.

«Я дуже пишаюся тим, що Асоціація адвокатів одна з перших почала працювати після початку війни та підтримувати юридичний ринок. Ми відкрили всі наші заходи, зробили їх безоплатними. Я впевнена в тому, що ми зробили важливий крок для того, щоб юридичний ринок тримався, працював. Скажімо так, гуртом – воно трішки легше», – сказала вона.

Олена Осмоловська, генеральна директорка ТОВ «Юридична газета», т.в.о. головного редактора, розповіла, що питання №1 за 2022 рік – це як ринок пережив ці місяці повномасштабної війни, чи вдалося йому встояти.

«Ринок витримав перший удар. Його основу було збережено, ринок поступово повертається до свого робочого ритму. Ми бачимо це по цифрах дослідження (від ААУ – прим. ред.). На сьогодні вже 90% ринку, тобто 74% компаній повернулися повністю, а 13% компаній працюють частково, в обмеженому ресурсі (станом на кінець 2022 року). 43% компаній узагалі не припиняли роботу. Також ми бачили періоди, де можна чітко простежити, як компанії поверталися на ринок – найбільш активно це було в березні-квітні, що пов’язано з певним періодом оптимізму для ринку (зокрема, була звільнена Київщина), оскільки всі думали, що війна закінчиться в найближчі два-три місяці», – розповіла вона.

За її словами, влітку ситуація змінилася – у всіх на ринку зникла ілюзія щодо швидкого закінчення війни, але виникло усвідомлення, що потрібно адаптувати свою роботу.

Крім того, важливим є питання, чи вдалося юридичному ринку зберегти довоєнний ресурс. Олена Осмоловська зазначила, що якщо говорити в кількісному вимірі, то не вдалося: «Партнери юридичних компаній говорять, що ринок просів – особливо в окремих практиках – досить суттєво. На сьогодні можна сказати, що ринок відповідає десь на 60-70% довоєнного рівня. Можна говорити, що нас відкинуло на десять років назад».

На її думку, на ринку закінчився період умовного виживання – наразі він на початку нового етапу: «Яким він буде, ми побачимо у 2023 році. Але сьогодні вже можна сказати, що це буде ринок тактичного планування роботи. Все залежатиме від розвитку подій на фронті, міжнародного фронту, змін на ринку та запитів клієнтів».

Керівник Медіа-центру LIGA ZAKON Олександр Липський розповів, що системні юридичні компанії та ті адвокати, які володіють невеличкими адвокатськими об’єднаннями чи власною практикою, зараз живуть у різних вимірах та стикаються з різними проблемами.

«У корпоративному сегменті все досить складно. Він налаштований на максимальну економію, тому системним юридичним компаніям зараз досить важко боротися за клієнтів. Щодо приватних адвокатів, які також є представниками адвокатських бюро та об’єднань, то ті, хто був активними до війни, залишаються активними і зараз. Тобто тут таких суттєвих змін немає», – сказав він.

Крім того, Олександр Липський зазначив, що клієнти почали більш прискіпливо вибирати собі адвокатів. Основна причина цього в тому, що в часи війни заробляти гроші стало складніше, а зробити правильний вибір – ще важливіше. До того ж кожного місяця зростає кількість військових справ – і захисту прав військовослужбовців, і тих, хто вже поранений, і кримінальних тощо, – але видно, що в Україні не дуже готові до такої кількості справ.

Вплив воєнного стану на юридичний бізнес

За словами члена Правління ААУ, адвоката, керуючого партнера Amber Law Company, к.е.н., заслуженого юриста України Семена Ханіна, на ринку загалом стало менше клієнтів: «Навіть якщо в людини якесь питання, то, можливо, немає коштів, щоб звернутися до професійної допомоги. А коли це антикорупційне право, то в неї немає вибору – людина знаходить кошти».

Також він звернув увагу на проблеми антикорупційної практики. «Ми бачимо, як багато вироків, які ухвалює ВАКС, пізніше скасовується Верховним Судом. За моїми оцінками, це більш ніж 50%, але думаю, що реальна статистика ще більша. Ми бачимо, як, на погляд суспільної думки, юристів, упереджено ставляться до розгляду справ у ВАКС». У результаті, зазначив Семен Ханін, багато юристів відходять від антикорупційної практики, оскільки «не бачать у ній сенсу».

Сергій Лисенко, член Правління ААУ, адвокат, керуючий партнер ЮФ "GRACERS", відмітив, що наразі є приклади судових рішень, де суд перебирає на себе функцію обвинувачення та сам у своєму рішенні вираховує суму відшкодування без вимог КПК України щодо експертиз: «Є окремі приклади відсутності будь-якої змагальності в процесі з погляду суду, який стає на бік сторони обвинувачення, самостійно у своїх рішеннях це прописуючи».

Крім того, він сказав, що розвиток юридичного бізнесу в майбутньому залежить від розвитку бізнесу в Україні загалом: «На мою думку, всі бізнесові та фінансові показники роботи держави на сьогодні кажуть про те, що всі пережили 2022 рік, і що робити у 2023 році уявити дуже важко. Від цього ми відштовхуємося щодо того, щоб зрозуміти, що буде з юридичним бізнесом зокрема. Мабуть, можна сказати про те, що буде достатній попит на кримінальну та податкову практики».

Релокація та ринок праці

За результатами опитування ААУ, як відбулася релокація бізнесу, Ольга Дмитрієва презентувала наступні результати: 70 респондентів зазначили, що релокація їхнього бізнесу не проводилася, 13 – що була проведена виключно в межах України, 10 – в процесі релокації, 7 – планують, але ще не вирішили, куди. Причиною ухвалення таких рішень стали активні бойові дії в Україні.

Щодо кількості співробітників у компаніях, то за час війни відбулися наступні зміни: 50 респондентів зазначили, що зменшилася кількість працівників, 44 – залишилося без змін, 6 – збільшилась.

Євген Ріяко, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS, поділився власним досвідом релокації. Він зауважив, що компанія переїхала з Харкова. Рішення працювати на два офіси (Харків-Київ) було правильним: «Проблеми, з якими зіткнулася компанія: команда розкидана про всій країні, постають питання безпеки, тому що не всі можуть повернутися до Харкова або немає, куди повертатися. Наразі чекаємо, коли закінчиться війна, щоб ухвалювати глобальні рішення щодо цього питання».

На його переконання, дистанційна робота – це зло, працювати так довго важко. Практика показує, що зібрати всю команду разом в іншому місті – це виклик, і його неможливо застосувати. Наразі компанія працює в Києві та залучає експертів до підрядів та субпідрядів. Спікер зазначив, що інші колеги з Харкова наразі мають значну навантаженість у роботі, яку не мали навіть до війни, адже не всі питання можна розв’язати віддалено. Тому ті адвокати, що поїхали, передають справи адвокатам, які залишилися.

Олександр Лещенко, керуючий партнер АО «Лещенко, Дорошенко і партнери», к.ю.н., поділився порадами, як мотивувати та психологічно підтримати колектив в умовах війни: «Найпростіша підтримка працівників – це жарти, навіть на побутові теми. Що стосується питань релокації, зміни умов праці, то коли наступили найскладніші часи (лютий, березень, квітень), я не виїжджав, а працював дистанційно та офлайн в офісі в Києві. Під вибухи слухалися справи онлайн, в яких я брав і беру участь як адвокат. Це наша реальність та життя. Психологічна підтримка наразі дуже важлива для колективу. Насамперед керуючий партнер має бути в цьому прикладом. Я не вважаю, що команда довго існуватиме, якщо партнери виїхали за кордон і намагаються керувати звідти».

До того ж, на його думку, працівників потрібно чути, адже в кожного, окрім роботи, є й особисті труднощі та проблеми. Тому при нагоді необхідно давати поради, в таких питаннях не бажано відсторонюватися від колективу, бо він розбіжиться. Щодо фінансової мотивації, то наврядчи хтось думає під час обстрілів про гроші. Щодо питання зменшення колективу, за словами Лещенка, в об’єднанні один адвокат служить в ЗСУ, а інший перейшов на дистанційну роботу.

Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери», к.ю.н. (доктор філософії у сфері права), адвокат-медіатор, доцент, голова Благодiйного фонду «Олега Горецького», розповів, як варто ризикувати в такий складний період.

«На початку війни ми виїхали з Києва, зробили невеличку паузу тривалістю два-три тижні, далі я орендував офіс у Львові, куди переїхала вся команда. Ми відновили звязки з клієнтами та продовжили свою юридичну діяльність. В кінці квітня повернулися до Києва. Радію, що весь колектив був збережений», – зазначив спікер.

Також він поділився, що компанія розширила сферу своїх послуг, залучивши партнерів у міжнародному праві та банківському. Крім того, впродовж 2022 року юрфірма залучила до команди нотаріуса та почала надавати нотаріальні послуги, що дуже комфортно для клієнтів. Що стосується вартості послуг, то, за словами Олега Горецького, вона залишилася такою ж. На його думку, змінювати вартість послуг зараз не потрібно, адже можна втратити клієнтів.

«Наразі залишається цілодобовий контакт із клієнтом. Не всі на юридичному ринку зможуть забезпечувати надання якісних послуг, ми працюємо на перспективу. Жодних планів про отримання високих доходів не йдеться. Ми націлені на збереження бізнесу, колективу та розширення послуг із метою отримання нових клієнтів. Пріориет залишатися на ринку конкурентоспроможними й корисними для свого клієнта», – резюмував він.

Маркетинг та PR в умовах воєнного стану

Наталія Зміюк, виконувачка обов‘язків керівника відділу PR та маркетингу Arzinger,  зазначила, що 2022 рік для Arzinger мав бути знаковим, адже компанії виповнилося 20 років. Планувалися різні заходи в містах України та за кордоном,  але через повномасштабну війну все заплановане втратило актуальність.

«Ми орієнтумося менше на український ринок, більше на іноземний. Тому це задає певний тон, оскільки наша аудиторія – іноземні ринки. Як показує практика, потужно працює «сарафанне радіо», особистий контакт із клієнтом та просування особистого бренду. Із клієнтами ми намагаємося вибудовувати довготривалі відносини. Більше розглядаємо стратегічну співпрацю з клієнтом і прихильність. Бренд завжди має бути на слуху. Неправильно, коли компанії йдуть із медіаполя, спираючись на війну», – зазначила вона.

Щодо соцмереж, які Arzinger розриває для просування юридичних послуг, Наталія назвала Facebook, LinkedIn, Telegram. На черзі компанія готова розвивати Twitter , Instagram. «Соцмережі ми розглядаємо не як елемент продажу, а більш для підняття значення бренду, залучення аудиторії та побудови HR-бренду. Ми ніколи не знаємо, чи приведе клієнта публічний той чи інший прояв. На сьогодні ми не замовляємо рекламу в медіапросторі, як це було раніше, а ці кошти спрямовуємо на роботу з клієнтами та підтримку співробітників», – розповіла Наталія Зміюк.

Ірина Матяш, директор із маркетингу Juscutum, зазначила, що на початку війни перше, що було зроблено – це комунікація з клієнтами, щоб віднайти точку дотику та надати допомогу в особистих та бізнес-питаннях. «Наразі наші юристи готують актуальний контент із питань війни, змін законодавства, щоб також бути корисними. Офлайн-івенти не проводимо через безпеку людей», – зазначила вона.

Анастасія Глущенко, засновниця CEO Агенства стратегічного маркетингу Stasy Passion, вказала, що тим, хто працює з проблемами цивільного населення сьогодні, юридичним компаніям легше. Люди тяжіють до найму приватних адвокатів, ніж до компаній. Тим компаніям, які працювали у B2B-напрямі, варто розвивати і B2C. Водночас необхідно засновувати нові відділи або поширювати експертизу компанії, застосовувати більше комунікації в нових сферах.

Вона також назвала новий напрямок, який починає розвиватися, – військове право: «Весною ми досліджували кількість спеціалістів, які працюють у цьому напрямку – таких одиниці. Адвокати та юристи, які прагнуть бути конкурентоздатними, лідерами та отримати дохід вище середнього, мають розвиватися в цій сфері».

Крім того, вона виокремила ще один напрямок, який має перспективи, але буде важким на підйом та довгостроковий – робота з інвестиціями. За її словами, очікується велика відбудова, репарації, вхід інвестиційних фондів – навіть Японія, яка була завжди консервативною у своїх поглядах, готова інвестувати в державний та соціальний сектори нашої держави, а також бізнес.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати