Відповідно до Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, і її використання є платним. Платою є земельний податок, який, відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є обов'язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами, визначені у ст. 281 Податкового кодексу України. Ці категорії умовно можна поділити на: осіб, які потребують соціального захисту, у зв'язку з чим звільняються від сплати земельного податку, та осіб, які використовують наявну у них земельну ділянку для отримання прибутку або здійснення підприємницької діяльності.
Щодо осіб, які потребують соціального захисту, то відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України, від сплати податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Щодо іншої категорії, то вона включає:
• власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи;
• платників єдиного податку першої - третьої груп за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку). Як бачимо, пільга у цьому випадку не застосовується, коли видом господарської діяльності фізичної особи-підприємця є надання в оренду земельних ділянок. Таке обмеження виникло у зв'язку зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01. 2020 р. №466-IX, та застосовується з 01.07.2020 р. У зв'язку з цим постає питання процедури доведення контролюючими органами використання земельної ділянки з метою саме здачі в оренду, та чи наявність КВЕДу 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» автоматично буде підставою для незастосування пільги;
• платники єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
У зв'язку з тим, що земельний податок належить до місцевих, чинним законодавством передбачена можливість встановлення тих чи інших пільг органами місцевого самоврядування. Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку. Це можуть бути пільги, надані як економічне стимулювання землевласників та землекористувачів при здійсненні за власні кошти заходів, передбачених загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель.
Таким чином, особливістю земельного податку є відсутність чітко визначених законодавством розмірів та можливість використання в якості стимулюючих заходів при здійсненні суспільно-корисної діяльності.