Підписавши Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон про кримінальні проступки), Президент України зробив ще один маленький, але дуже важливий крок для розбудови правової держави.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Кримінальні проступки в міжнародній практиці є широко застосовуваним інститутом у системі загального та континентального права. Більшість розвинених країн світу історично прийшли до того, що якщо те чи інше діяння невеликої тяжкості, яке не несе великої суспільної небезпеки та за вчинення якого передбачене менш суворе покарання, ніж за злочин, то розслідування такого діяння повинно проводитися за спрощеною процедурою.
Варто зазначити, що ухвалений Верховною Радою України 13.04.2012 р. Кримінальний процесуальний кодекс України одразу містив положення про кримінальні проступки, але лише з набуттям чинності Законом про кримінальні проступки (01.01.2020 р.) термін «кримінальний проступок» буде офіційно міститися в Кримінальному кодексі України.
Однак, як позує досвід України, навіть існування в законодавстві певного терміну ще не дає впевненості в тому, що одразу будуть відчутними зміни або таке очікуване «покращення». Надалі важливу роль відіграватиме застосування нового механізму та його реалізація, а тому саме на органи досудового розслідування покладатиметься велика відповідальність. Водночас належне застосування інституту кримінальних проступків повинно значною мірою розвантажити слідство та підвищити його ефективність.
До того ж очікується, що судова гілка влади отримає від цього позитивний ефект, адже буде спрощено процедуру розгляду в суді незначних кримінальних правопорушень, кількість яких є надзвичайно великою.
Окремо варто зазначити, що дуже важливим є те, що починаючи з 01.01.2020 р. підготовка до вчинення кримінального проступку не тягне кримінальної відповідальності. Якщо людину засудили за кримінальний проступок, після відбуття покарання він вважається таким, який не має судимості.
Говорячи про новизну, хочеться зробити на акцент на тому, що розслідування кримінальних проступків будуть здійснювати дізнавачі у формі дізнання за спрощеною процедурою та у скорочені строки (не більше ніж 72 години з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк до 1-го місяця).
Серед процесуальних джерел доказів у провадженні про проступки (крім основних) будуть такі як пояснення осіб, результати медичного обстеження, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Однак такі спеціальні джерела процесуальних доказів не зможуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину (лише на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора).
Прогресивним кроком є те, що ст. 130 КуПАП «перекваліфікували» з адміністративного правопорушення у кримінальний проступок, а також визначили відповідальність у вигляді покарання – штраф 17-34 тис. грн та заборона керувати до 3-х років. У разі повторного порушення – до 51 тис. грн із забороною керувати від 2-х до 3-х років.
Підсумовуючи, хочеться погодитися з думками експертів, що Закон про кримінальні проступки дозволить слідчим більш ефективно працювати над тяжкими кримінальними справами та сконцентрує їхню увагу на розслідування серйозних злочинів, що сприятиме формуванню України як міцної та правої держави.