У поточному році сферу закупівель для потреб держави та територіальних громад очікує багато цікавих процесів. Зокрема, планується ухвалення Закону «Про публічні закупівлі». Запропонований урядом проєкт №11520 вже готується до другого читання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Документ передбачає запровадження електронних контрактів, динамічних систем закупівель, інноваційного партнерства, конкурсу проєктів. Зміниться регулювання процедур торгів з обмеженою участю. Також може статися революційний для нашого законодавства перехід від закупівель за найнижчою ціною до торгів за співвідношенням «ціна-якість».
Адже теперішні сьогодні правила купівлі товарів чи послуг за найнижчою ціною не раз довели, що скупий платить двічі. Адже дешеві (і менш якісні) товари можуть мати менший строк експлуатації чи дорожчі в обслуговуванні.
Запропоновані зміни дозволять під час торгів зважати не тільки на ціну, але й на технічні, естетичні, функціональні якості, враховувати екологічні, соціальні та інноваційні моменти.
Отже, в результаті закупівель переможе не найдешевший товар, а, можливо, найякісніший. Це має піти на користь як покупцям, так і бізнесам, які намагатимуться постачати не тільки дешевий предмет, але й екологічний та інноваційний.
Але запровадження критерію «ціна-якість», також може стати викликом як для контролюючих органів (закупівля може бути не за найнижчою ціною і можна одразу «зробити план по злочинах»), так і для покупців. Останні повинні мати сміливість для врахування критерію естетичності, а не тільки ціни. І свою сміливість доведеться надалі пояснювати тим, хто перевірятиме критерії відбору. Тож ця норма в законі має бути виписана максимально недвозначно.
Але попри правки, які будуть унесені під час підготовки проєкту до другого читання, очевидно залишиться його загальне спрямування — гармонізація нашого законодавства із європейськими директивами. Крім уже згаданого, пропонується:
- збільшення можливостей виправлення помилок у тендерних пропозиціях (наприклад, у технічній документації);
- інноваційне партнерство, яке має надати можливість замовникам для розроблення інноваційних рішень співпрацювати з новим бізнесом;
- можливість об’єднання замовників для спільних закупівель;
- врегулювання змішаних предметів закупівлі (закупівля включає товари, роботи та послуги);
- нові підходи для визначення послуг і робіт з метою розмежування предметів закупівлі (послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, а роботи — результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт);
- запровадження динамічної системи закупівель (для систематичних закупівель предметів закупівлі, які широко доступні від багатьох продавців);
- конкурс проєктів та відповідні правила щодо них (конкурс може передувати переговорній процедурі);
- удосконалення процедури торгів з обмеженою участю (має допомогти бізнесу в торгах у специфічних закупівлях).
Що стосується практичних аспектів діяльності субʼєктів господарювання, варто врахувати, що 28 серпня втрати чинність Господарський кодекс. Тому, якщо у вас у договорах прописані посилання на його норми, краще перечитати й внести відповідні зміни.
Прикметно, що наразі не всі директиви ЄС, які стосуються публічних закупівель, офіційно перекладені українською мовою (наприклад, директиви 2007/66/ЄС щодо процедур оскарження, 2014/23/ЄС про концесії, 2009/81/ЄС про оборонні закупівлі), що також формує фактор невизначеності.
За будь-яких умов якісна тендерна документація, дотримання встановлених строків і правил, підвищення кваліфікації працівників, зосередження уваги на їхній етичній та професійній поведінці — аспекти, які завжди залишатимуться важливими для успішної діяльності.