Арешт рахунків підприємств. Як діяти керівнику

Однією з найчастіших дій, яку ініціюють правоохоронні органи в останні декілька років щодо бізнесу, є арешт грошових коштів на банківських рахунках підприємств. Накладення такого арешту в будь-якому разі тягне за собою збитки, як матеріальні, так і репутаційні.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

То як керівнику підприємства мінімізувати ризики та як діяти, якщо арешт уже накладено?

Арешт рахунків бізнесу нерідко відбувається в межах кримінальних проваджень, що стосуються економічних чи посадових злочинів, зокрема ухилення від сплати податків, шахрайства або зловживання службовими повноваженнями. Такі заходи також можуть застосовуватися у справах, пов’язаних із фінансуванням тероризму або корупційними правопорушеннями. Основною метою накладення арешту є унеможливлення приховування, пошкодження, знищення, зміни або відчуження майна.

Необхідність таких дій обґрунтовується потребою збереження речових доказів, можливістю застосування спеціальної конфіскації, конфіскації як виду покарання або кримінально-правового заходу щодо юридичних осіб. Крім того, арешт може бути спрямований на забезпечення відшкодування завданих злочином збитків або стягнення незаконно отриманих коштів.

Правоохоронні органи часто здійснюють моніторинг фінансових операцій компаній, відстежуючи рух коштів як на їхні рахунки, так і від них до контрагентів. Після цього вони звертаються до суду з об’ємними переліками юридичних осіб і банківських рахунків, наполягаючи на арешті, приписуючи кожному підприємству можливу причетність до правопорушень.

Якщо компанія виявиться в такому списку, навіть через звичайні господарські операції, слідчий суддя може підтримати позицію слідства й ухвалити рішення про блокування рахунків без ретельної перевірки обґрунтованості таких заходів. Як тільки ухвала суду надійде до банку, рахунки миттєво блокуються, що фактично паралізує діяльність підприємства.

Слідчі та прокурори не мають права самостійно накладати арешт на рахунки — для цього вони звертаються до суду з відповідним клопотанням. У такому разі скасування арешту також можливе лише в судовому порядку.

Накладення арешту на рахунки в межах кримінального провадження може мати серйозні наслідки для діяльності компанії, створюючи загрози її стабільності, репутації та фінансового стану. Основні ризики такі:

• Якщо під арешт потрапляє виробниче обладнання, нерухомість чи інші ключові активи, це може суттєво ускладнити або навіть зупинити операційну діяльність підприємства.

• Блокування коштів і майна обмежує можливість компанії виконувати ключові фінансові зобов’язання, такі як виплата заробітної плати, розрахунки за контрактами та сплата податків.

• Фінансова нестабільність та проблеми із виплатою заробітної плати можуть змусити співробітників шукати більш надійне місце роботи, що призведе до відтоку кваліфікованих кадрів.

• Обмеження у фінансовій діяльності може призвести до невиконання договірних зобов’язань, що, у свою чергу, знижує довіру до компанії та веде до розірвання співпраці.

• Невиконання контрактних зобов’язань або затримка сплати податків через заблоковані активи може спричинити штрафи та інші фінансові санкції.

• Сам факт арешту активів може негативно позначитися на довірі з боку клієнтів, партнерів і потенційних інвесторів. Навіть якщо компанія доведе свою невинуватість, відновлення репутації потребуватиме значного часу.

То як в такому випадку зняти арешт із банківських рахунків підприємства?

1. Отримання судового рішення та ознайомлення зі справою

Насамперед слід отримати копію судового рішення. Це можна зробити через банк, а якщо він відмовляється надати документ — дізнатися його реквізити та самостійно знайти рішення в судовому реєстрі. Далі необхідно ознайомитися із матеріалами справи в суді.

Під час ознайомлення із матеріалами справи необхідно звертати увагу на наступні обставини, які будуть свідчити про те, що втручання у право власності підприємства не є виправданим, а саме:

• підозри щодо незаконності діяльності підприємства відсутні, а наявні підозри стосуються виключно контрагентів;

• відсутні інші факти або інформація, що може переконати об’єктивного спостерігача в тому, що товариства, чиї посадові особи причетні до будь-якого кримінального правопорушення, не існує (тобто відсутня «обґрунтована підозра» у розумінні прецедентної практики Європейського суду з прав людини);

• незабезпечено справедливого балансу між загальними (громадськими) інтересами (якщо б вони були реальними) та правами підприємства і опосередковано його контрагентів, оскільки арешт накладено без обмеження граничної суми;

• потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

З аналізу судового рішення можна зрозуміти, на чому ґрунтувався суд при прийнятті ухвали. Часто в обґрунтуванні містяться загальні фрази про можливу причетність підприємства до злочину без конкретних доказів. Тому важливо аргументовано довести, що блокування рахунків було безпідставним і надалі не має сенсу.

Які аргументи можна використати в суді?

• Якщо жоден із керівників чи посадових осіб компанії не отримував підозру у межах цього кримінального провадження, це свідчить про відсутність зв’язку між підприємством і фігурантами справи.

• Доцільно надати документи, що підтверджують ділові відносини з контрагентом, якого стосується кримінальна справа (договори, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, пояснення залучених осіб). Це доведе правомірність надходжень на рахунок компанії й відсутність незаконних операцій.

• Часто слідчі необґрунтовано заявляють, що кошти на рахунках є речовими доказами у справі. Проте, з огляду на специфіку фінансових операцій, зв’язок грошей із кримінальним правопорушенням є малоймовірним, особливо якщо справа розслідується за фактом без конкретних підозрюваних.

• Сам по собі рахунок відкритий у банку не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, оскільки він не може мати незаконне походження або ж бути здобутий незаконним шляхом.

• В окремих випадках можна посилатися на відсутність завданих збитків, цивільного позову або на умисне затягування розслідування, що перешкоджає законній діяльності підприємства та спричиняє значні матеріальні втрати.

Після отримання ухвали суду про зняття арешту її слід надати до банку. Фінансова установа зобов’язана розблокувати рахунки після отримання відповідного рішення. Однак у деяких випадках банки можуть затримувати цей процес, очікуючи публікації рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень для перевірки його автентичності.

Отже, зняття арешту з рахунків підприємства у межах кримінального провадження та їх розблокування – цілком можливе. Грамотно обґрунтовані аргументи в суді та належний контроль за виконанням судового рішення дозволять відновити доступ до рахунку та безперешкодно продовжити господарську діяльність. 

Однак, щоб звести ризики до мінімуму, варто регулярно проводити аудит внутрішніх процесів і документації підприємства за участю профільних фахівців. Це допоможе запобігти можливим порушенням, які можуть привернути увагу правоохоронних органів.