Через війну багато громадян України, у зв’язку з військовою небезпекою, виїхали за межі України та наразі проживають за кордоном у статусі біженців вже більше одного року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Дехто працює за кордоном, отримує заробітну плату саме у країні місця свого тимчасового перебування та відповідно сплачує податки у цій країні. Інші, перебуваючи за межами України, працюють віддалено (дистанційно) в українських компаніях та отримують заробітну плату на картки українських банків, або ж мають відкриті в Україні ФОП.
Обидві категорії громадян отримують дохід, з якого сплачують податок на прибуток фізичних осіб, перші до державного бюджету країни місця свого перебування, другі до державного бюджету України.
Однак, згідно із податковим законодавством, дохід отриманий за межами країни також підлягає оподаткуванню за ставками, які передбачені податковим законодавством відповідної країни, де перебуває податковий резидент. Тож ми вирішили надати роз’яснення, як уникнути подвійного оподаткування у подібних випадках та сплачувати податок лише до одного бюджету.
Подвійне оподаткування: що це?
Для громадян, які живуть за кордоном, але продовжують працювати на українські компанії або продовжують мати та вести бізнес в Україні, це означає, що з отриманого доходу доведеться заплатити податки двічі: в український бюджет та в бюджет країни ЄС.
Це пов’язано з тим, що інші країни після перебування на їх території громадянина іншої держави понад 183 днів надають їм статус податкового резидента для того, аби контролювати їх фінансовий стан та направити за результатами минулого року вимогу про сплату податків.
Тобто, якщо громадянин України перебував у 2022 році в країні ЄС понад 183 днів та отримував при цьому дохід в Україні, відповідно, податковий орган цієї країни може виставити йому вимогу про сплату податку за результатами звітного року. Зауважимо, що податкова система України та країн ЄС дещо відрізняється в тому, що в Україні діють фіксовані ставки податків, а у більшості країн ЄС ставки податку залежать від розміру доходу та мають геометричну прогресію. Тобто, чим більше дохід, тим більша ставка податку застосовується.
Як податкова іншої країни може дізнатися про витрати та доходи українця?
Доходи, про які іноземні податківці точно матимуть повну інформацію та на які нарахують податки, як правило, включають доходи від продажу українцями свого майна за кордоном. Також, якщо українець має за кордоном нерухомість та офіційно здає її в оренду, податкові органи обов’язково дізнаються про це.
Відповідну інформацію про угоди податкові органи можуть отримати від реєстраційних центрів, де проходить оформлення, або від нотаріуса, якщо угода підлягає нотаріальному посвідченню. Щодо зарплат, які біженці отримують від українських роботодавців на рахунки у вітчизняних банках, то для іноземних податкових органів ця інформація є недоступною.
Щоб нарахувати на ці доходи свої податки, їм потрібно отримати таку інформацію з України. У цьому напрямку недавно відбулися важливі зміни, які можуть створити певні складнощі для українців за кордоном.
19 серпня 2022 року Україна приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), про ще було внесено зміни до Податкового кодексу України.
У майбутньому це призведе до того, що українська податкова в автоматичному режимі надсилатиме всю інформацію про українців, які є податковими резидентами інших країн. Проте для того, аби CRS запрацював, уряду та Верховній Раді необхідно завершити імплементацію низки документів у цій сфері, на що потрібен час.
Поки CRS в Україні не запроваджений, обмін податковою інформацією може відбуватися на основі багатосторонніх та двосторонніх договорів, які наразі діють. Проте надання будь-якої інформації відбувається не автоматично, а за запитами.
Через недосконалість законодавчого регулювання впровадженої системи CRS, найближчим часом Україна не буде видавати інформацію про осіб, яких вона вважає податковими резидентами України.
Оскільки діє принцип, за яким Україна вважає кожного громадянина податковим резидентом, крім тих, хто виїхав за кордон раніше і пройшов процедуру виходу з податкового резидентства України, то є висока ймовірність, що мільйонам українців, які виїхали за кордон та мають статус біженців, вдасться уникнути подвійного оподаткування через недостатність інформації в іноземного податкового органу та відсутності автоматичної взаємодії з податковими органами України.
Що потрібно знати, щоб уникнути подвійного оподаткування за кордоном?
Перше та найголовніше: потрібно визначитися з країною, в якій особа бажає постійно проживати. Це значно полегшить її податкове навантаження та не матиме проблем з податківцями.
Якщо особа має бізнес в Україні, але бажає постійно проживати в країні ЄС та не платити податки в Україні, найпростіший та дієвим способом буде перевести такий бізнес за кордон та припинити діяльність в України. Не варто забувати, що український ФОП чи підприємство потрібно офіційно закрити, погасивши всі борги зі сплати ЄСВ та єдиного податку та подавши відповідні декларації.
Якщо вибір буде на користь податкового резидентства України, то найпростішим способом не потрапити під податковий контроль іншої країни є переїзд. Можна змінювати країну свого тимчасового перебування кожні 6 місяців, та іноземні податкові органи не зможуть претендувати на стягнення податків, які особа отримує в Україні.
У разі, якщо наведений варіант не влаштовує, то потрібно зібрати докази належності до податкового резидентства України та оспорювати рішення іноземних податкових органів про визнання громадянина України податковим резидентом іншої країни, якщо останній отримав вимогу про сплату податків.
Зробити це можна шляхом збирання інформації про «центр життєвих інтересів». Наведений термін закріплений у п. 14.1.213 ст. 14 Податкового кодексу України, та має наступні особливості щодо обрання податкового резидентства.
Наведена норма визначає, що у разі, якщо фізична особа має місце проживання в іноземній державі, вона вважається податковим резидентом України, якщо:
- така особа має місце постійного проживання в Україні;
- якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
- у разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Отже, довести належність до податкового резидентства України, аби не підпадати під подвійне оподаткування можна наступними документами:
- довідкою про місце проживання та реєстрації;
- документами на майно та сплата комунальних послуг за утримання цього майна;
- зареєстрований бізнес (ФОП або підприємство);
- відкриті банківські рахунки, сплата податків;
- наявність шлюбних відносин та сім’ї;
- доказами перебування в Україні не менше 183 дні на рік тощо.
У залежності від країни перебування пакет документів може відрізнятися для того, аби не сплачувати податки двічі. Однак чим більше особа перебуває за кордоном, тим складніше їй буде доводити податкове резидентство України, а отже виникне необхідність сплачувати податки у відповідній країні перебування.
Що робить Україна задля уникнення подвійного оподаткування доходів біженців за 2022 рік
Відомо, що влітку 2022 року Кабінет Міністрів України готував звернення до податкових органів країн, які приймають біженців з України. Уряд просив їх не визнавати українців своїми податковими резидентами на підставі так званого ковідного прецеденту.
Цей прецедент стосується 2020 року, коли країни ЄС домовилися не визнавати громадян інших країн своїми податковими резидентами, якщо ті вимушено затримувалися в країні понад 183 дні.
Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев зазначав, що це питання вирішує економічний штаб, до якого входять профільні заступники голови Офісу Президента та Міністерства економіки України. Головна ідея штабу – переконати іноземні податкові органи не визнавати українців своїми податковими резидентами за допомогою листів та на підставі вже наявних міжнародних договорів, якими розв'язано питання усунення подвійного оподаткування.
Однак зауважимо, що визначення напрямків та питань ведення внутрішньої податкової політики віднесено до виключної компетенції та права кожної країни самостійно. А отже, впровадження відповідних заходів щодо усунення подвійного оподаткування доходів біженців з України без надання їм статусу податкового резидента залежить від внутрішньої політичної волі керівництва інших країн. Сьогодні ж питання усунення подвійного оподаткування доходів українських біженців, які тимчасово перебувають за межами України, вирішується в межах чинних двосторонніх міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною з іншими країнами.