Якщо ви плануєте працювати з харчовими продуктами — готувати, продавати, зберігати чи транспортувати їх, — перед початком бізнесу потрібно зареєструвати свої потужності. Це не лише формальність, а й важливий крок для гарантування безпеки продуктів і дотримання санітарних норм.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Хто має реєструвати потужності?
Реєстрацію повинні пройти всі, хто працює з харчовими продуктами, незалежно від масштабу діяльності:
● виробники харчових продуктів;
● ті, хто їх зберігає, транспортує або реалізує;
● заклади громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні);
● фермери та малі виробники, які продають свою продукцію.
Як відбувається реєстрація?
Щоб зареєструвати потужність, потрібно подати заяву встановленої форми до ЦНАПу за місцем розташування потужності. Форму можна знайти на сайті Держпродспоживслужби або в нормативних документах, зокрема в наказі Міністерства аграрної політики №431 від 15.02.2024.
Подання заяви безоплатне, але це потрібно зробити не пізніше, ніж за 10 днів до початку роботи. Після реєстрації оператор отримує наказ про реєстрацію потужності.
Коли потрібен експлуатаційний дозвіл?
Для деяких підприємств реєстрації потужності буде недостатньо — їм необхідно додатково оформити експлуатаційний дозвіл. Це стосується підприємств, які:
● виробляють або переробляють продукти тваринного походження (м'ясо, молоко, рибу);
● мають бійні або місця забою тварин;
● зберігають і транспортують неупаковану продукцію тваринного походження.
Як отримати експлуатаційний дозвіл?
1. Подати заяву до територіального органу Держпродспоживслужби.
2. Пройти перевірку санітарних і гігієнічних вимог.
3. Організувати огляд об’єкта спеціалістами.
4. Отримати дозвіл або рекомендації щодо усунення недоліків.
Якщо всі вимоги виконано, Держпродспоживслужба видає експлуатаційний дозвіл, який підтверджує відповідність об’єкта нормам безпеки.
Які санкції загрожують за порушення?
1. Відсутність реєстрації потужностей:
● для юридичних осіб — штраф 160 000 грн (20 мінімальних заробітних плат);
● для фізичних осіб-підприємців — штраф 80 000 грн (10 мінімальних заробітних плат).
2. Відсутність експлуатаційного дозволу:
● для юридичних осіб — штраф 240 000 грн (30 мінімальних заробітних плат);
● для фізичних осіб-підприємців — штраф 160 000 грн (20 мінімальних заробітних плат).
Ці штрафи не лише відчутні, а й можуть призвести до призупинення діяльності бізнесу.
Наша порада: звертайтеся до професійних юристів, які спеціалізуються на супроводі закладів харчування та торгівельного бізнесу, які допоможуть вам вчасно отримати всі дозвільні документи та працювати без зайвих турбот.