 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проблема підробок і контрафактної продукції в Україні є гострим викликом для бізнесу, правовласників і споживачів. За оцінками експертів, частка фальсифікованої продукції в окремих секторах українського ринку сягає 50–60%.
Попри постійне вдосконалення законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності та рух України до європейських стандартів, чорний ринок підробок продовжує активно функціонувати. У цій статті ми розглянемо актуальну ситуацію з контрафактною продукцією в Україні, наявні юридичні інструменти протидії цьому явищу та оцінимо їхню реальну ефективність на практиці.
Масштаби проблеми підробок в Україні
Найбільше від підробок страждають такі галузі:
-
Легка промисловість: підробки брендового одягу та взуття становлять до 60% ринку.
-
Фармацевтика: за різними оцінками, до 10–15% лікарських засобів є фальсифікатами.
-
Алкогольна продукція: частка підробок становить 35–40% ринку.
-
Побутова хімія та косметика: близько 30% ринку.
-
Автозапчастини: до 40% ринку.
-
Програмне забезпечен: рівень піратства сягає 80%.
До того ж в умовах війни ситуація ускладнилася через зниження купівельної спроможності населення, що збільшило попит на дешеві товари сумнівного походження, а також послаблення контролю на певних територіях. Неабияку роль у погіршенні ситуації відіграє і факт зростання онлайн-торгівлі, яка ускладнює контроль за походженням товарів.
Юридичні інструменти боротьби з підробками та їхня реальна ефективність
1. Митний контроль і Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності
Цей спосіб боротьби з підробками характеризується тим, що правовласник може внести свої об’єкти інтелектуальної власності до Митного реєстру, після чого митниця отримує право затримувати товари з ознаками контрафактності на кордоні. Це дає можливість зупинити контрафакт ще до його потрапляння на ринок.
Слід зауважити, що процедура внесення до такого реєстру є безкоштовною, а вся співпраця з митницею відбувається через електронний кабінет.
За деякими оцінками, у 2024 році було затримано лише 5–10% підробок від загального обсягу, що ввозиться в Україну. З огляду на це необхідно здійснювати активні дії щодо покращення роботи митниці у цій сфері, зокрема шляхом періодичного проведення тренінгів щодо розпізнавання підробок і надання митним органам зразків оригінальної продукції для порівняння.
2. Звернення до правоохоронних органів (поліція, СБУ, прокуратура)
Механізм цього способу полягає у поданні заяви про кримінальне правопорушення за фактом порушення прав інтелектуальної власності (ст.ст. 176, 177, 229 КК України) з подальшим розслідуванням і притягненням винних до відповідальності.
До переваг слід віднести можливість проведення обшуків та вилучення великих партій контрафакту, а також притягнення до кримінальної відповідальності організаторів мереж збуту.
Однак варто бути реалістами і розуміти, що в наш час досить часто такі справи не є пріоритетними для розслідування правоохоронними органами. Тому правовласник може стикатися з такими перешкодами, як тривалість процедур (розслідування може тривати роками); необхідність доведення значного матеріального збитку; перевантаженість правоохоронців іншими справами, особливо в умовах війни; корупційні ризики.
3. Судовий захист прав (цивільні позови)
В цьому випадку йдеться про подання позову до суду про порушення прав інтелектуальної власності з вимогою припинення порушення та відшкодування збитків.
Зважаючи на практику, дуже часто судді не до кінця розуміють специфіку справ такої категорії, а тому правовласник може стикнутися зі значними перешкодами у захисті своїх прав. Хоча й частка рішень зі значними компенсаціями на користь правовласника є незначною, саме цей спосіб залишається одним із найдієвіших та найпоширеніших в Україні.
Сподіваємося, що ситуація докорінно зміниться із початком функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності, де такі справи будуть розглядатися швидше та професійніше.
4. Звернення до Антимонопольного комітету України (АМКУ)
Подання скарги до АМКУ щодо недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання позначень або копіювання зовнішнього вигляду товару — це ще один спосіб захисту законних правовласників від підробок.
На відміну від класичного судового розгляду, скарга через АМКУ розглядається швидше (3-6 місяців), однак є і певні труднощі, зокрема необхідність доведення факту конкуренції між заявником і порушником, а також обмежені ресурси АМКУ для розслідування всіх справ.
5. Заходи щодо боротьби з піратством і контрафактом в інтернеті
Механізм дії цього способу полягає у зверненні до хостинг-провайдерів, маркетплейсів і соціальних мереж з вимогою про видалення контенту, що порушує права інтелектуальної власності.
З нашої особистої практики, цей спосіб є надзвичайно дієвим. Маркетплейси, зокрема Prom, Rozetka, OLX, дуже оперативно реагують на такі скарги і загалом процес «зачистки» від підробок може зайняти до двох тижнів. Це саме стосується і соціальних мереж, у яких досить потужно розвинена політика щодо захисту прав добросовісних правовласників.
Однак навіть у цьому способі є свої недоліки. Ви не застраховані від того, що підробки знову з’являться в інтернеті, і їх щоразу потрібно буде «чистити» шляхом подання відповідних скарг.
Інноваційні методи боротьби з підробками
Окрім традиційних юридичних інструментів, в Україні починають застосовуватися інноваційні технологічні та організаційні методи протидії контрафакту:
1. Технологія блокчейн для відстеження походження товарів
Кілька українських компаній впровадили системи відстеження товарів на основі блокчейну, які дають змогу споживачам перевірити автентичність продукції через QR-код. Такі системи особливо ефективні для фармацевтичної продукції та елітних алкогольних напоїв.
2. Штучний інтелект для виявлення підробок в інтернеті
Використання алгоритмів машинного навчання для автоматичного моніторингу інтернет-майданчиків і виявлення оголошень про продаж підробок. Такі системи здатні аналізувати тисячі оголошень щодня і виявляти підозрілі пропозиції на основі ціни, опису та якості фотографій.
3. Громадські ініціативи та освітні кампанії
В Україні діють кілька громадських організацій, які займаються просвітницькою роботою щодо ризиків використання підробок. Також досить часто юридичні компанії проводять тренінги та навчання щодо боротьби з контрафактом.
Рекомендації для ефективного захисту від підробок в Україні
-
Розробка комплексної стратегії захисту, що включає превентивні заходи, оперативне реагування та стратегічні судові процеси.
-
Пріоритизація заходів — концентрація на найбільших каналах розповсюдження підробок.
-
Постійний моніторинг ринку з використанням сучасних технологій.
-
Співпраця з іншими правовласниками через галузеві асоціації.
-
Регулярна взаємодія з правоохоронними органами та митницею.
-
Впровадження технологічних рішень для захисту продукції (голограми, QR-коди).
-
Інформування споживачів про ризики придбання підробок і способи розпізнавання оригінальної продукції.
Проблема підробок в Україні залишається гострою, але активне використання наявних юридичних інструментів у поєднанні з інноваційними методами захисту дає змогу досягти значних результатів у боротьбі з контрафактом.
Ефективність боротьби з підробками залежить не лише від якості законодавства, але й від послідовності та наполегливості правовласників у захисті своїх прав. Досвід успішних кейсів показує, що системна робота і готовність до тривалої боротьби є ключовими факторами успіху.