Вислів «Ти – банкрут» викликає жах у кожного з нас, проте процедура банкрутства може стати справжнім рятівним кругом для тих українців, які опинились у скрутній життєвій ситуації. Зараз у Центральному міжрегіональному управлінні Мін’юсту (м. Київ, Київська та Черкаська області) відкрито 18 проваджень про банкрутство стосовно фізичних осіб. Більше 720 проваджень стосуються процесів банкрутства підприємств.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ніхто не може бути застрахованим від надзвичайної ситуації, яка може вагомо вдарити по наших кишенях. Чи був вихід для пересічних українців у таких ситуаціях? Донедавна шляхів вирішення цього питання було небагато. До кінця 2019 року процедури банкрутства фізичної особи, що не є підприємцем, в Україні не існувало. Як правило, кредитор не розглядав часткове прощення боргу, а запропонована реструктуризація лише відстрочить, а не розв’яже проблему в цілому.
Із 21 жовтня 2019 року було запроваджено порядок банкрутства українців та українських підприємств. Ця процедура регулюється новим нормативним актом, який має назву Кодекс України з процедур банкрутства. Вперше маємо систематизований та цілісний документ, що комплексно регулює всі аспекти банкрутства юридичних та фізичних осіб. Адже якщо історія знає дефолти окремих держав, фінансову загибель компаній із величезною капіталізацією, то, очевидно, треба розглядати можливість банкрутства окремих фізичних осіб.
Визнати банкрутом тепер можуть кожного, хто відповідає умовам цієї процедури.
По-перше, щоб розпочати процедуру банкрутства, боржник має право звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Якщо боржник не хоче, щоб процедура банкрутства до нього застосовувалася, кредитор цього зробити не зможе.
По-друге, відкрити провадження про неплатоспроможність можна лише за низки умов:
- розмір прострочених зобов'язань перед кредитором повинен становити щонайменше тридцять мінімальних зарплат;
- боржник перестав погашати планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із зобов'язань впродовж двох місяців;
- є постанова у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, яке можна стягнути;
- інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати свої зобов'язання.
Звісно, врегулювати боргове питання можна через реструктуризацію боргів та реалізацію майна боржника. Проте не розраховуйте на реструктуризацію, якщо кредити були отримані на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, або борги, що з'явилися через участь в азартних іграх та парі. Борги по аліментах, які державні виконавці центральної юстиції інтенсивно стягують, теж не підлягають реструктуризації. Кодекс регулює тільки ті борги, які виникають з договірних правовідносин.
Вихід можна знайти також і за допомогою продажу майна боржника: на продаж може бути виставлене будь-яке майно, крім єдиного житла боржника (квартира до 60 кв. м або будинок до 120 кв. м), коштів на пенсійних рахунках та у фондах соцстрахування.
Дуже важливий момент – відповідальність стосовно заборгованості позичальника не покладається на його близьких.
Керувати вирішенням фінансових проблем боржника буде спеціаліст з неплатоспроможності – арбітражний керуючий. Саме він отримає право доступу до інформації про боржника, його майно, доходи і кошти, в тому числі до конфіденційної інформації, яка міститься в державних базах даних і реєстрах. Його завдання – скласти план реструктуризації кредиту і, якщо компромісу з банком не досягнуто, продати майно позичальника, щоб розплатитися за зобов'язаннями.
Авансувати оплату арбітражного керуючого, який проводить реструктуризацію боргів та їх погашення, повинен ініціатор провадження про банкрутство.
Та чи будуть наслідки від процедури банкрутства для фізичних осіб?
З одного боку, звільняючись від боргів, громадянин повертається до активної легальної праці, продовжує бути платником податків та зберігає трудовий потенціал. Із іншої – процедура передбачає, що впродовж п'яти років після банкрутства таким фізичним особам заборонено повторно ініціювати банкрутство, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом.
Також фізична особа-банкрут зобов’язана перед укладенням кредитних договорів, позики, поруки чи застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких угод.
До того ж впродовж трьох років після визнання банкрутом можете забути про бездоганну ділову репутацію. За умовами Кодексу в подальшому будуть піддаватись сумніву угоди, які укладались боржником до ініціювання справи про банкрутство. Тобто, якщо незадовго до процедури банкрутства майно відчужувалось або переписувалось на близьких людей, такий боржник не зможе скористатись цією процедурою.
Так само, якщо боржник просить визнати себе неплатоспроможним, але в цей час у його родичів і близьких значаться великі статки, то процедура банкрутства до такої людини також може не застосовуватись.
Перш ніж вдаватись до процедур банкрутства, треба задіяти всі можливі ресурси для погашення боргів. Оголошення «особистого дефолту» для громадян повинно бути застосовано тільки у разі, якщо це дійсно єдиний можливий крок.