02 червня 2022, 15:55

Воєнний стан: чи змінилися наслідки невиконання цивільно-правових зобов'язань?

Галина Мельник
Галина Мельник «PETERKA & PARTNERS» заступник директора українського офісу, податковий радник
Ілляс Магомедов
Ілляс Магомедов «PETERKA & PARTNERS» юрист

Насамперед хотілося б зазначити, що факт введення та продовження воєнного стану автоматично не спричиняє безпосередніх наслідків для усіх цивільно-правових зобов’язань загалом. Відповідні наслідки мають місце, лише коли закон прямо вказує на них із посиланням на воєнний стан. У цій статті ми розглянемо саме такі специфічні наслідки у договірних відносинах (які є чи не найпоширенішим видом цивільно-правових), а також проаналізуємо практичний вплив воєнного стану на виконання зобов’язань в аспекті форс-мажору.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Наразі законодавець чітко окреслив наслідки існування воєнного стану для сфери позикових відносин, передбачивши ряд пільг для потенційних боржників. Зокрема, після ухвалення Закону від 15.03.2022 № 2120-IX внесено ряд змін до Цивільного кодексу України, законів України «Про іпотеку» та «Про споживче кредитування», якими передбачається звільнення позичальників від відповідальності за порушення позикових зобов’язань у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його завершення. Так, у цей період не нараховується пеня, штраф та інші платежі, пов’язані з невиконанням договору; заборонено виселяти фізичних осіб із об’єктів іпотеки; заборонено виставлення іпотечного майна на торги та набуття на нього права власності іпотекодержателем; заборонено підвищувати ставку за споживчими кредитами (за винятком того, якщо договором була від початку передбачена змінювана ставка).

Також важливим нововведенням є зупинення на період дії воєнного стану ряду строків, зокрема позовної давності та спеціальних строків припинення зобов’язання поруки, які продовжуються на час дії воєнного стану.

А як же щодо зобов’язань, для виконання яких законодавець не передбачив жодних пільгових умов? На нашу думку, тут можуть бути застосовані правила форс-мажору.

Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, – це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об’єктивної неможливості виконати зобов’язання. При цьому закон звільняє від відповідальності за порушення зобов’язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору. Як бачимо, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов’язково, щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов’язання.

До обставин непереборної сили (форс-мажору) законодавство України прирівнює, зокрема, і війну (оголошену та неоголошену), дії іноземного ворога, загальну мобілізацію, військові дії, збройний конфлікт. Тобто військова агресія з боку РФ може бути форс-мажором. Такий підхід висловила і Торгово-промислова палата (ТПП) України у листі від 28.02.2022. У ньому зазначено, що палата «…цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Однак тут важливо не забувати про те, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов’язання. Іншими словами, сама по собі війна з РФ не може автоматично означати індульгенцію від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов’язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов’язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов’язання. Наприклад, форс-мажор застосовний, якщо внаслідок пошкодження складів стало неможливим постачання продукції, що на них зберігалася, або ж якщо у регіоні відбуваються бойові дії, внаслідок яких неможливе транспортування зі складу. Відповідно, контрагенти, на діяльність яких не вплинула війна (наприклад, іноземні партнери), не можуть посилатися на війну як форс-мажор, що не дає їм змоги поставити товар чи здійснити оплату українській компанії, бізнес якої страждає від війни. Комерційні ризики зазначених контрагентів, пов’язані із взаємодією з такою компанією, не є форс-мажором.

Також важливо враховувати, що конструкція форс-мажору передбачає не звільнення від зобов’язання як такого, а лише звільнення від відповідальності за його невиконання. Саме ж зобов’язання доведеться виконати після припинення дії форс-мажорних обставин (якщо воно не припиниться з інших підстав, наприклад, внаслідок неможливості виконання).

Іще одним важливим аспектом є характеристика зобов’язання, невиконання якого можна пов’язувати із форс-мажором. Строк виконання такого зобов’язання має або вже наступити або ж наступить найближчим часом. Тобто конструкція форс-мажору застосовується не на майбутнє та не до договору в цілому, а лише до конкретних зобов’язань, які вже порушено або ж буде порушено в найближчому майбутньому (строк виконання яких наступив/скоро наступить, однак їх неможливо виконати у зазначений строк). Такої ж думки дотримується і Торгово-промислова палата України у згаданому вище листі від 28.02.2022.

На практиці виникає питання, як підтвердити існування форс-мажору. До війни торгово-промислові палати видавали сертифікати під кожне конкретне зобов’язання з поданням заявником широкого кола підтвердних документів (зокрема, і щодо причинно-наслідкового зв’язку). Вочевидь, в умовах війни отримання таких сертифікатів ускладнене – як через труднощі у зборі та наданні документів, так і з огляду на недоступність торгово-промислових палат в окремих регіонах та припинення видання сертифікатів деякими із них. З огляду на зазначене видається доцільним формувати доказову базу самостійно. Не виключено, що після завершення бойових дій порядок підтвердження форс-мажору буде дещо спрощено на нормативному рівні, однак не завадить бути готовим підтвердити його за поточною процедурою.

13 травня 2022 року ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов’язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов’язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов’язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов’язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов’язанням окремо. 

Як бачимо, ТПП України нагадує про те, що все ж таки форс-мажор існує у прив’язці до конкретного зобов’язання, а отже, в ідеалі має бути досліджено конкретний причинно-наслідковий зв’язок.

У цьому контексті доцільно провести внутрішній аудит усіх договорів на предмет того, що зазначено в їх положеннях про форс-мажор, та визначити заходи, які необхідно вжити. Зазвичай у договорах є вимога до сторони, що зазнала дії форс-мажору, повідомити іншу сторону у конкретний строк, і невиконання цього обов’язку може мати наслідком неможливість посилання на форс-мажор у подальшому (звичайно, якщо такий обов’язок сам по собі не був під впливом форс-мажору). Також у договорах може бути положення про припинення їх дії, якщо форс-мажорні обставини тривають певний час. Доцільно визначити коло договорів, які варто припинити вже зараз, не чекаючи, поки спливе встановлений договором строк дії форс-мажору, особливо, якщо контрагенти мають фізичну можливість та бажання підписати необхідні документи.

Форс-мажор у воєнних умовах тісно пов’язаний зі шкодою, що її війна завдала особам, які посилаються на такий форс-мажор. Тому хотіли б окремо звернути увагу, що 20.03.2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». У цій Постанові Уряд вказує, що визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції. Згідно із зазначеним порядком методика має бути прийнята протягом шести місяців з дати набрання чинності Постанови. Станом на кінець травня 2022 року такого порядку прийнято не було.

Однак попри те, що механізм визначення шкоди та збитків буде встановлений лише в майбутньому, варто наголосити, що уже сьогодні вкрай важливо здійснювати фіксацію фактів знищення та пошкодження майна за допомогою всіх доступних засобів.

Як підсумок, зазначимо, що коло договірних зобов’язань, щодо яких воєнний стан зумовив певні пільги у разі їх невиконання, є досить вузьким (стосується переважно позикових відносин), а у випадку неможливості виконання зобов’язань за іншими договорами доцільно користуватися концепцією форс-мажору.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати