Відрядження за кордон: хто із співробітників може виїжджати і за яких умов

Станом на сьогодні актуальним і болючим є питанням виїзду працівників у відрядження за кордон. Тож, чи може виїхати за кордон у відрядження працівник і за яких умов, давайте розберемося. 

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Виїзд за кордон встановлений Правилами перетинання державного кордону громадянам України, затверджених постановою КМУ №57 від 27.01.1995 року, де перелічені категорії осіб, які мають право на перетин кордону (надалі — Правила). Новий закон про мобілізацію не змінив їх, проте тепер службовці Держприкордонслужби отримали право перевіряти військово-облікові документи військовозобов’язаних. 

Для початку варто розділити всіх працівників на дві категорії: заброньовані і незаброньовані.

1. Що стосується заброньованих, то ту все досить просто. Відповідно до Правил, особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з їх бронюванням (крім тих, що підпадають під обмеження, встановлені пунктом 2-14 Правил, див. нижче), мають право на виїзд з України за наявності паспорту (або іншого документу із переліку, зазначеного у статті 2 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»), а також:

• документу, що підтверджують службове відрядження;

• витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного (згідно з вимогами Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого Постановою № 76 від 27.01.2023 року).

Відповідно до п. 2-1 Правил, до осіб, які мають право на перетин кордону, відносяться:

• Особи з інвалідністю;

• Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких;

• особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків;

• особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб;

• батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

• баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду;

• особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення;

• опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб;

• особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах у супроводі працівників закладу догляду;

• мати та/або батько, опікун, піклувальник, один або обидва прийомні батьки, батьки-вихователі, які здійснюють супровід хворих дітей.

Крім того, Правила передбачають додаткові категорії осіб, зокрема: 

• мати та/або батько, опікун, піклувальник, один або обидва прийомні батьки, батьки-вихователі, які здійснюють супровід дітей із хворобами, перелік яких зазначений в п. 2-2 Правил;

• особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які їдуть за кордон до осіб з інвалідністю чи тих, що потребують постійного догляду (п. 2-1 Правил);

• особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування (п.2-7 Правил);

• ряд осіб, що виїжджають з України за професією (моряки, авіаційний персонал, залізничники, водії, спортсмени та ін. – п. 2-8 – 2-13 Правил);

• ряд осіб-держслужбовців на підставі відповідних рішень про службові відрядження (п. 2-14 Правил);

• військовослужбовці для виконання завдань у сфері безпеки і оборони (п. 2-15 Правил);

• працівники дипломатичної служби, що направляються у відрядження (п. 2-18 Правил). 

Пунктом 2-6 Правил визначено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, вказаних вище, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, крім: 

1) здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

2) наукових і науково-педагогічних працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

3) ряд осіб-державних службовців, які можуть виїжджати у службові відрядження (передбачено п. 2-14 Правил).

Отже, не всі особи, які не підлягають мобілізації, мають право на виїзд. Незважаючи на те, що вказані у попередньому абзаці категорії осіб не підлягають мобілізації, вони не мають права на перетин державного кордону на підставі п. 2-6 Правил.

Тож, якщо ваш працівник навчається і це дає йому право на відстрочку, не означає, що він автоматично має право виїзду за кордон. 

3. А хто ж зі студенів має право на виїзд за кордон та на яких підставах? 

Відповідно до п. 2-19 Правил, виїзд дозволений якщо виконуються наступні умови у сукупності:

• Вік від 18 до 22 років

• Навчаються на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форм власності й здобувають ступінь бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування).

• Є учасниками освітньої академічної мобільності (як говорять в народі: навчання «за обміном»). 

Ця категорія студентів має право на виїзд за кордон, але на підставі підтвердних документів, перелік яких затверджений у п. 2-19 Правил.

4. Стосовно військовозобов’язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Чи може виїжджати за кордон працівник, якщо він є обмежено придатним або непридатним?

Поняття «обмежено придатного» було виключено з законодавства із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 року.

Особи, які не підлягають призову, передбачені у ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, у п. 2 зазначено: 2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

Військовозобов’язаним особам також потрібні документи, які підтверджують підставу та можливість виїзду за кордон:

1. Витяг з протоколу ТЦК з ухваленим рішенням про відстрочку;

2. Висновок МСЕК про визнання людини тимчасово непридатною до військової служби за станом здоров’я строком до 6 місяців;

3. Військово-облікові документи з записом про відстрочку – тимчасове посвідчення або військовий квиток.

Наостанок, думаю, все ж варто наголосити, що при перетині державного кордону за будь-яких підстав, обов’язкова наявність всіх необхідних документів, що передбачені нормами чинного законодавства для кожної категорії осіб, які мають право перетинати державний кордон.