З метою боротьби зі «скрутками» у ПДВ Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016 до Податкового кодексу України (далі – ПК України) включено норми, якими регламентовано механізм зупинення реєстрації «ризикових» податкових накладних/розрахунків коригування у єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Його запровадження почалося з роботи у тестовому режимі з 01.04.2017 та продовжиться повноцінною роботою з 01.07.2017.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під час перехідного періоду «ризикові» податкові накладні/розрахунки коригування виявлятимуться без фактичної зупинки реєстрації у ЄРПН (п. 53 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України). Починаючи з середини травня деякі платники при спробі зареєструвати податкові накладні отримують квитанції про те, що їх операції підпадають під категорію «ризикових», без фактичного блокування реєстрації. При цьому п. 201.16 ст. 201 ПК України закріплює вимогу, що реєстрація податкової накладної у ЄРПН може бути зупинена у разі її відповідності сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН, які визначаються Міністерством фінансів України (далі – критерії). На той час такі критерії перебували на стадії проекту і не були затверджені, тому виникає питання щодо легітимності таких повідомлень.
І ось 20.06.2017, за 10 днів до початку повноцінної роботи механізму зупинення реєстрації ризикових податкових накладних у ЄРПН, був опублікований та набрав чинності наказ Мінфіну №567 від 13.06.2017 р., яким визначаються одні із найголовніших елементів такого механізму, а саме:
1. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН (далі – Критерії оцінки). Саме на них і зосередимо увагу.
2. Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
Отже, автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних критеріям оцінки здійснюватиметься лише щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування, які не відповідатимуть жодній із наступних ознак:
1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням податкової накладної, поданої на реєстрацію, становить менше 500 тис. грн, а керівник/посадова особа такого платника є особою, яка займає аналогічну посаду не більше, ніж у трьох діючих платників податків;
3) загальна сума сплачених платником у 2016 р. сум ЄСВ та податків/зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) становить більше 5 млн грн (ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018);
4) показники D та P одночасно відповідають таким значенням: 1) D > 0,05; 2) P < Pм × 1,3.
Розраховуються ці показники наступним чином:
- D = (ЄСВ + ПДВ (крім ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів) + збори, сплачені за останні 12 місяців)/(загальна сума поставлених за останні 12 місяців товарів/послуг за ставкою 20% та 7%);
- сума ПДВ за звітний період[1] < 1,3 × найбільша зареєстрована місячна сума ПДВ за останні 12 місяців.
У разі невідповідності податкової накладної/розрахунку коригування хоча б одній із вказаних ознак вона підлягає наступній перевірці на наявність ризиків, достатніх для зупинення її реєстрації у ЄРПН. Наявність зазначених ризиків визначається за такими критеріями:
1. Критерій 1, який визначається за формулою:
обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію у ЄРПН* > 1,5 × залишок
Залишок = обсяг постачання товару/послуг, зазначений у зареєстрованих податкових накладних/розрахунках коригування – обсяг придбання/ввезення такого товару/послуг, зазначений у отриманих податкових накладних/розрахунках коригування та митних деклараціях.
Крім того, для застосування зазначеного критерію 1 необхідно, щоб:
- у поданій на реєстрацію податковій накладній були відсутні товари/послуги, що вказані у інформації, наданій платником за встановленою у додатку до Критеріїв оцінки формою, як товари/послуги, що постачаються (виготовляються) на постійній основі;
- у залишку переважають товари з кодами згідно УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС (більше 75% загального залишку).
2. Критерій 2 застосовується у разі відсутності (анулювання, призупинення) ліцензій, які засвідчують право платника на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю такими підакцизними товарами (продукцією), як спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та його промислові замінники, якщо такі товари зазначені у поданій для реєстрації податковій накладній.
Варіант проекту Критеріїв оцінки, опублікований 05.05.2017, містив ще третій критерій, який стосувався співвідношення сум ПДВ у зареєстрованих протягом місяця розрахунках коригування до фактично сплаченого ПДВ за такий місяць, проте у остаточному варіанті наказу Мінфіну для нього не знайшлось місця.
Зрештою, від ДФС вимагається здійснювати поточний аналіз ефективності застосування відповідних критеріїв та за підсумками кварталу надавати Мінфіну пропозиції щодо їх удосконалення.
[1] Цей показник враховує суми податку, зазначені як у зареєстрованих податкових накладних/розрахунках коригування, так і у поданих на реєстрацію.