Тимчасовий захист українців у ЄС: виклики та перспективи обговорили в Брюсселі

У Брюсселі пройшов семінар щодо процедур та практик згідно з Директивою про тимчасовий захист 2001/55/EC. Попередні подібні заходи в офлайн- і онлайн-форматах проводилися в Варшаві та Братиславі. 

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

За перші роки війни в Сирії виїхало до Європи 3 мільйони сирійців. Переміщення за кордон мільйонів громадян України внаслідок повномасштабної війни, розв’язаної російською федерацією, значно перевищило цю кількість, ставши найбільш суттєвим з часів Другої світової війни.

Таким зробила вступ до презентації результатів нещодавно проведеного соціологічного дослідження аналітикиня міграційної політики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) Аве Лорен. Спеціаліст частково оприлюднила звіт під час семінару про тимчасовий захист в ЄС, шо був організований в рамках спільного проєкту Ради Європи «HELP (Освіта в галузі прав людини для юристів) для України, у тому числі під час війни» та Євросоюзу в співпраці з асоціацією франко- та німецькомовних адвокатів.

Із 3 тис. 400 дорослих респондентів, зазначила Аве Лорен, 81% опитуваних складають жінки у віці до 39 років, які виїхали з дітьми у перші півроку війни в  європейські країни. Близько 50% опитаних визнали, що в Європі вони перебувають не тільки з дітьми, а зі своїми чоловіками. Настрої аналітикиня охарактеризувала так: в країнах Східної Європи двоє з трьох громадян України готові повернутися додому після закінчення війни, а загалом хочуть їхати назад 58% опитаних; 17% впевнені, що однозначно залишаться в Європі.

І Аве Лорен, і ще одна спікерка семінару –— старший спеціаліст з правових питань Європейського регіонального бюро Управління верховного комісара ООН у справах біженців Джемма Вудс — загалом позитивно оцінюють зусилля українських органів влади щодо співпраці. Наприклад, по забезпеченню біометричними паспортами тих українських громадян, хто втратив їх через бойові дії. «Україна сама щодня страждає від російської агресії і водночас плідно співпрацює з країнами, де перебувають українські  біженці», — зазначила Аве Лорен.

На питання присутніх у залі юристів — чи є визначеність з громадянством, якого набудуть діти, народжені в українських біженців в Європі, однозначної відповіді немає, зазначили спікери. Все залежить від законодавства приймаючої країни. Утім, під дію механізму тимчасового захисту такі діти однозначно підпадають, зауважили вони.

Спеціалістка відділу надання притулку генерального директорату з питань міграції Європейської Комісії Елена Гобетті пригадала березень 2022-го року. Попри те, каже вона, що Директива про тимчасовий захист 2001/55/EC на той момент існувала понад 20 років, активованою в подібному обсязі вона була вперше. Директиву від 4 березня 2022 року було введено в дію одностайним рішенням країн-членів ЄС, згодом — автоматично подовжено ще на один рік, а пізніше — двічі по півроку. 

Станом на зараз, ЄС офіційно відтермінував до 4 березня 2025 року строк дії механізму тимчасового захисту для українських біженців. Але що далі? Єдиного рішення наразі немає, визнала Олена Гобетті. Європа захищатиме українців стільки, скільки це буде потрібно, не спонукаючи повертатися в Україну, де триває війна, зауважила фахівчиня. Проте, каже вона, тривати довічно тимчасовий захист не може — механізм від початку передбачений як тимчасовий. До того ж, він не може перевищувати можливостей національних систем, а вони вже і так перевантажені. «Особисто я вважаю, нам доведеться змінювати статтю 11 Директиви. Вибудовуючи наші політики в довгостроковій перспективі, потрібно враховувати як тих громадян України, котрі активно інтегруються до суспільства країни перебування, так і тих, хто за різних причин не робить цього», сказала Олена Гобетті. 

Ключовими викликами для українців під тимчасовим захистом вона назвала доступ до європейського ринку праці, а також право на освіту. В останньому пункті насамперед маються на увазі діти, яка продовжують навчання онлайн в українських школах, і не йдуть до шкіл країни перебування. 

«Мене турбує ситуація, коли сплине трирічний термін тимчасового захисту для осіб, які залишили Україну (це станеться 4 березня 2025 р. — ред.), а війна ще триватиме, — визнала Ноемі Веласко, голова Міграційного комітету Ради адвокатських та юридичних товариств Європи. — ЄС мусить оперативно напрацювати загальні підходи надання особам з України права на проживання або інший юридичний статус. Дискусії з цього приводу тривають, багато чого залежить від національного законодавства конкретних країн Євросоюзу».  

Розповідаючи про правову допомогу, зокрема цифрові рішення, корисні для бенефіціарів тимчасового захисту з України, на семінарі зосередились на новому продукті https://help.elearning.ext.coe.int/ проєкту «HELP (Освіта в галузі прав людини для юристів) для України, зокрема під час війни». Безкоштовний інформаційний онлайн-курс «Temporary Protection in the European Union» має на меті підвищити рівня знань юристів та інших зацікавлених осіб щодо практичного застосування режиму тимчасового захисту ЄС. У ньому можуть бути зацікавлені зокрема правники, які надають допомогу українцям, вимушено переміщеним через війну, зокрема у сферах захисту прав дітей і сімейного права, возз`єднання родин, паралельної освіти дітей тощо. Курс охоплює активацію режиму тимчасового захисту, відмінності від інших видів міжнародного захисту, історію та можливі варіанти щодо майбутнього поточного рішення про впровадження тимчасового захисту щодо України та всього режиму в цілому. Автори — менеджер HELP E-desk в Італії Алессіо Санджорджі, менеджер HELP E-desk в Україні В’ячеслав Любашенко. 

* * *

Станом на 20 лютого 2024 року, за даними УВКБ ООН, майже 6, 5 млн біженців з України шукають притулку по всьому світу. Близько 3, 7 млн людей залишаються вимушено переміщеними особами всередині країни. 

Проєкт «HELP (Освіта в галузі прав людини для юристів) для України, у тому числі під час війни» запроваджено в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Реконструкція» на 2023-2026 роки. Проєкт спрямований на підвищення кваліфікації нинішніх та майбутніх юристів в Україні (суддів, прокурорів, адвокатів, інших працівників суду та студентів-юристів) для ефективного застосування європейських стандартів у галузі прав людини, в тому числі під час війни. Понад 20 курсів HELP адаптовані українською мовою, і така робота продовжується, зазначила міжнародна менеджерка проєкту Ольга Костенко.