 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міністерство економіки України 18 вересня 2023 року повідомило, що Україною подано вимоги про проведення консультацій із Польщею, Словаччиною та Угорщиною в рамках СОТ відповідно до Домовленості про правила та процедури вирішення спорів Угоди про заснування Світової організації торгівлі.
За словами першої віце-прем’єр-міністерки України — міністерки економіки України Юлії Свириденко, такий крок зумовлений тим, що для нас «принципово важливим є довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ. Водночас ми сподіваємося, що ці держави знімуть свої обмеження, і нам не доведеться довго з’ясовувати відносини в судах. Нам потрібна солідарність з ними і захист інтересів фермерів. Розпочаті нами кроки і тиск Єврокомісії та інших держав-членів допоможуть відновити нормальну торгівлю між Україною і сусідніми державами, а також показати солідарність між нами».
Юлія Свириденко підтвердила, що в результаті односторонньої заборони на імпорт української агропродукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини вітчизняні експортери вже зазнали та продовжують зазнавати значних збитків через простої, додаткові витрати та неможливість виконання зовнішньоекономічних угод.
Сумісність ембарго з правилами СОТ
15 вересня 2023 року Європейська комісія зняла обмеження на імпорт української агропродукції у зв’язку з тим, що завдяки роботі Координаційної платформи і тимчасовим заходам, запровадженим 2 травня 2023 року, викривлення ринку в п’яти країнах-членах (Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині), які межують з Україною, були усунені.
Але, незважаючи на рішення Європейської комісії, Польща, Угорщина та Словаччина ввели власні заборони (ембарго) на імпорт української с/г продукції, що відносяться до економічних санкцій.
Економічні санкції можуть включати різні форми торговельних бар’єрів, митних платежів та обмежень на фінансові операції, за своєю природою є дискримінаційними торговельними бар’єрами та фактично суперечать зобов’язанням Світової організації торгівлі (СОТ), якщо вони вживаються між членами СОТ.
Введення економічних санкцій фактично порушує усі фундаментальні принципи СОТ: це одностороння дія, що суперечить основним недискримінаційним принципам багатосторонньої торгівлі СОТ. Економічні санкції мають вибірковий характер, позбавляючи країну, до якої вони застосовані, права користуватися вигодами та привілеями, що надаються іншим країнам-членам СОТ.
Економічні санкції, поміж іншого, включають ембарго, яке країни-члени можуть застосовувати у виняткових випадках, встановлених правилами ГАТТ/СОТ. Цей вид санкцій безпосередньо зачіпає кількість товарів, що експортуються та/або імпортуються, і в теорії та на практиці значно серйозніше порушує торгівлю, ніж введення імпортних мит, які діють на рівні ціни товару.
Кількісні обмеження з огляду на вкрай несприятливий вплив на міжнародну торгівлю загалом розглядаються як неправомірні. Право СОТ не допускає встановлення кількісних обмежень країнами-членами СОТ, і це чітко прописано у ст. XI:1 ГАТТ, відповідно до якої жодна з договірних сторін не повинна встановлювати на ввезення будь-якого товару з території іншої договірної сторони чи ввезення чи продаж для експорту будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію іншої договірної сторони, ніяких заборон або обмежень чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, крім мит, податків та інших зборів.
Але з цього правила є винятки, що чітко прописані у положеннях ГАТТ. Так, ст. XI:2 ГАТТ перераховує випадки, на які не розповсюджуються положення ст. XI:1 ГАТТ, а саме:
-
заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони;
-
заборони чи обмеження імпорту або експорту, що є необхідними у зв’язку із застосуванням стандартів або правил класифікації, визначення сорту чи реалізації товарів у міжнародній торгівлі;
-
обмеження імпорту будь-якого сільськогосподарського товару чи продукту рибальства, метою яких є:
-
обмежити кількості подібного вітчизняного товару, які дозволяється реалізовувати чи виробляти, або, якщо не існує достатніх обсягів вітчизняного виробництва подібного товару, кількості подібного вітчизняного товару, яким можна безпосередньо замінити імпортний товар;
-
усунути з ринку тимчасовий надлишок подібного вітчизняного товару або, якщо не існує достатніх обсягів вітчизняного виробництва подібного товару, надлишок вітчизняного товару, яким можна безпосередньо замінити імпортний товар шляхом надання наявного надлишку певним групам вітчизняних споживачів безкоштовно чи за цінами, нижчими за поточні ринкові ціни;
-
обмежити кількість будь-якого товару тваринного походження, що дозволяється виробляти, виробництво якого прямо залежить, цілком чи здебільшого, від імпортованого товару, якщо вітчизняне виробництво цього товару порівняно незначне.
За ст. XII допускається введення обмежень кількості товару з метою підтримання свого зовнішнього фінансового стану та рівноваги платіжного балансу.
Застосування кількісних обмежень допускається лише на недискримінаційній основі відповідно до ст. XIII ГАТТ.
Заборони та обмеження допускаються також загальними винятками, що містяться у ст. ХХ ГАТТ, якщо вони:
-
необхідні для захисту життя чи здоров’я людей, тварин і рослин;
-
необхідні для забезпечення дотримання законів чи нормативних актів, які не суперечать положенням ГАТТ, зокрема законів та нормативних актів щодо митних процедур, монополій, захисту патентів, торгових марок та авторських прав, а також попереджень обманної практики;
-
вживаються на виконання зобов’язань за будь-якою міжурядовою торговельною угодою, що відповідає критеріям, поданим на розгляд сторонам і проти яких останні не заперечують тощо.
Також ст. XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ) («Винятки з міркувань безпеки») прямо дозволяє членам СОТ накладати санкції в певних ситуаціях.
Стаття XXI(b) ГАТТ дозволяє вводити обмеження в якості перешкоди будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, поміж інших, дії, що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах.
Ст. XXI(b) ГАТТ хоч і надає членам значну свободу дій у вживанні односторонніх санкцій з міркувань національної безпеки, однак підлягає більш ретельному розгляду Органом з вирішення спорів СОТ.
Так, винятки для застосування кількісних обмежень передбачені правом СОТ, але вони повинні носити недискримінаційний характер і бути виправданими відповідно до норм СОТ.
За обсягом заборони та галуззю цього разу ми маємо справу з частковим торговим ембарго, тобто введено обмеження на певні види с/г продукції з боку Польщі, Угорщини і Словаччина. І наскільки Польща, Угорщина і Словаччина зможуть виправдати за правом СОТ введення такого ембарго, безперечно, покаже безпосередній розгляд справи групою експертів, якщо етап консультацій не надасть Україні бажаного результату. Практика Органу з вирішення спорів з цього питання знайшла своє відображення у звітах груп експертів/Апеляційного органу в таких спорах: United States — Prohibition of Imports of Tuna and Tuna Products from Canada, Japan — Restrictions on Imports of Certain Agricultural Products, EEC — Restrictions on Imports of Dessert Apples — Complaint by Chile, EEC — Member States’ Import Régimes for Bananas, Canada — Import Restrictions on Ice Cream and Yoghurt та ін.
Протиріччя між економічними санкціями у вигляді торгового ембарго та правилами СОТ зумовлені тим, що СОТ була створена для лібералізації торгівлі, а пряма ціль торгового ембарго — обмежити торгівлю.
Використання механізму вирішення суперечок у рамках СОТ: на що звернути увагу
Для вирішення суперечок, що виникли з Польщею, Словаччиною і Угорщиною, Україна подала вимоги про проведення консультацій у рамках СОТ відповідно до Домовленості про правила та процедури вирішення спорів Угоди про заснування Світової організації торгівлі. Ініціювання Україною розгляду суперечок у рамках СОТ не призупиняє дію заборон на імпорт української с/г продукції, введених Польщею, Словаччиною і Угорщиною.
Необхідно зазначити, що майже половина суперечок, які розглядалися в СОТ з 1 січня 1995 року до 31 грудня 2022 року, була вирішена на етапі консультацій. І лише незначна кількість суперечок закінчувалася невиконанням стороною, яка програла, рекомендацій Органу з вирішення суперечок. Це свідчить про ефективність і визнання переважною більшістю країн — членів системи вирішення суперечок у рамках СОТ.
До переваг вирішення суперечок у рамках СОТ можна віднести:
-
обов’язковий характер рекомендацій;
-
механізм забезпечення виконання рекомендацій;
-
розгляд спору та складання рекомендацій незалежними органами (група експертів та апеляційний орган);
-
більш-менш чіткі часові межі всіх етапів процедури.
Що стосується недоліків, то, на наш погляд, до них можна віднести такі:
-
тривалий період від початку процедури до остаточного усунення порушення;
-
відносна процесуальна складність і чималі витрати на участь у процедурі;
-
відсутність можливості застосування протягом всієї процедури будь-яких тимчасових попередніх заходів для захисту від шкоди, що виникає внаслідок порушення;
-
сторона, що виграла суперечку, не отримує компенсації, якщо у встановлений період виконання рішення її інтересам буде продовжувати завдаватися збитків, поки порушення не буде усунено.
Вирішення суперечок у рамках СОТ передбачає декілька етапів. Першим етапом вирішення суперечок у рамках СОТ є консультації. На цьому етапі сторони проводять консультації щодо вирішення спірних питань і досягнення компромісу. На цьому етапі за згодою сторін можуть бути залучені інші країни-члени СОТ в якості спостерігачів. Такі консультації можуть тривати до двох місяців. Було б краще, якби суперечки щодо заборони імпорту української с/г продукції були врегульовані на етапі консультацій без додаткових витрат.
Якщо суперечки з Польщею, Словаччиною й Угорщиною не будуть вирішені і компромісу не досягнуто на етапі консультацій, то наступним етапом буде створення Групи експертів для вирішення суперечок по суті. За письмовими запитами України будуть створені групи експертів на засіданні Органу з вирішення суперечок СОТ. Група експертів по кожній справі буде складатися з трьох осіб і формуватися так, щоб забезпечити незалежність при вирішенні суперечки. Цей етап займає приблизно 20 днів.
Розгляд суперечок Групою експертів буде проводитися, виходячи з положень, викладених країною-позивачем Україною в її скарзі. Саме в скарзі країна-позивач визначає коло питань, що підлягають розгляду групою експертів, із зазначенням усіх порушень правил і норм СОТ. На цьому етапі сторони роблять письмові подання, проводяться перші слухання Групою експертів, сторони відповідають на запитання Групи експертів та обмінюються запитаннями. Далі відбувається друге слухання перед Групою експертів, сторони відповідають на запитання Групи експертів, Група експертів видає проміжний звіт, сторони подають зауваження до проміжного звіту і Група експертів видає остаточний звіт. Цей етап триває приблизно шість місяців.
Якщо сторони захочуть оскаржити рішення Групи експертів, то наступним етапом буде апеляційний розгляд. На сьогодні робота Апеляційного органу СОТ заблокована, що позбавило сторони суперечок можливості ефективно захищати свої права та інтереси на стадії апеляції. Звісно, сторона, яка отримала негативний звіт Групи експертів, може зробити подання в Апеляційний орган, роботу якого заблоковано, але розгляд апеляції затягнеться на невизначений термін. Тобто апеляція в межах суперечки подається в нікуди (appeal into the void). Дуже часто на практиці країни, що програли суперечку, використовують це для затягування процесу виконання рекомендацій Групи експертів. І саме ця можливість може бути використана відповідачами у справах у випадку отримання звітів Групи експертів не на їх користь.
У разі програшу на стадії розгляду суперечки Групою експертів Україна для апеляції може використати процедуру тимчасового апеляційного арбітражу на підставі Багатосторонньої угоди про тимчасовий апеляційний арбітраж (Multi Party Interim Appeal Arbitration Arrangement). Термін розгляду апеляції становить 90 днів з дати її подання.
Затвердження звітів Групи експертів/Апеляційного органу здійснюється на засіданні Органу з вирішення суперечок СОТ. Затвердження звітів означає початок відліку терміну для імплементації для забезпечення відповідності заходів угодам СОТ. Цей етап може зайняти приблизно 60 днів.
На засіданні Органом з вирішення суперечок СОТ, яке проводиться протягом 30 днів після затвердження звіту Групи експертів або Апеляційного органу, країна — член СОТ повинна повідомити Орган з вирішення суперечок СОТ щодо процесу виконання рекомендацій. Якщо на практиці неможливо забезпечити негайне виконання рекомендацій, сторона, що програла спір, має розумний термін для виконання рекомендацій. Треба виходити з того, що розумний термін не повинен перевищувати 15 місяців від дати затвердження звіту та за умови, що загальний термін не перевищує 18 місяців, якщо тільки сторони суперечки не погодяться про те, що існують надзвичайні обставини, що перевищують визначений термін.
Зазвичай термін розгляду суперечок у рамках СОТ становить не менше року, але подання апеляції стороною, що програла, до Апеляційного органу СОТ може затягнути процес на невизначений термін з причин, що вказані вище. Тобто дія заборон на імпорт української с/г продукції, запроваджених Польщею, Словаччиною і Угорщиною, може доволі затягнутися, якщо цими країнами не буде прийнято інше рішення.
Також відповідно до Домовленості про правила та процедури вирішення спорів Угоди про заснування Світової організації торгівлі сторони можуть застосовувати добрі послуги, примирення, посередництво, оперативний арбітраж для врегулювання суперечок. Добрі послуги, примирення і посередництво є процедурами, які здійснюються добровільно за згодою всіх сторін суперечки і можуть вимагатися у будь-який час будь-якою зі сторін суперечки. Зі свого боку генеральний директор може, діючи у якості ex officio, запропонувати сторонам ці процедури з метою сприяння членам СОТ у вирішенні суперечки.
Тобто з огляду на гостру ситуацію, що склалася як в економічному аспекті, так і в політичному, необхідно обрати найбільш вигідний для досягнення бажаного результу й менш затратний для України спосіб урегулювання спірних питань у рамках СОТ, якщо ці питання не будуть вирішені шляхом переговорів сторонами суперечки.
Деякі висновки щодо шляхів вирішення суперечки
Процедура розгляду суперечки у рамках СОТ досить довготривала та витратна. Заборони, що застосовані до українського імпорту з боку Польщі, Словаччини й Угорщини, будуть діяти протягом всього терміну розгляду суперечки в СОТ.
Вирішення суперечки на етапі консультацій у рамках СОТ — це один із реальних шансів запобігти подальших збитків, що несуть українські с/г виробники у зв’язку з введенням зазначених заборон.
У разі виграшу Україною справ на етапі їх розгляду групами експертів може виникнути небезпечна ситуація, якщо сторони, які програли, подадуть апеляції у заблокований Апеляційний орган для відкладення на невизначений термін виконання рекомендацій Групи експертів. Це призведе до продовження заборон(и) на імпорт української с/г продукції на невизначений термін, якщо тільки сторони суперечки не досягнуть домовленостей іншим чином їх урегулювати. І в такому випадку застосування процедури урегулювання суперечки в рамках СОТ ніяк не розв’яже проблеми, що виникли.
Враховуючи викладене вище, можна дійти висновку про необхідність ініціювання та проведення паралельних (з процедурами в рамках СОТ) переговорів з Польщею, Словаччиною та Угорщиною щодо врегулювання існуючих суперечок, і саме це може дати більш швидкий позитивний результат для національних виробників та України загалом.