Як розділити активи без шкоди для компанії? Відповідь на це запитання криється у самому запитанні. Саме укладання шлюбного договору одразу ставить крапку у претензіях НЕучасника компанії до її частки чи прибутку. І можна було б більше не продовжувати, але ж дослідімо тему, бо вона дуже цікава.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В українському списку Forbes мало знайдеться розлучених чоловіків, які різко втратили статки через поділ майна. Зазвичай в Україні такі розлучення проходять непублічно та шляхом укладення договорів. Мова в них про рівний поділ, звичайно, не йде. У наших широтах багато хто ще вірить: якщо компанію створив чоловік, то жінка до неї не має жодного відношення, і навпаки. Тому більшість розлучень у великому бізнесі відбуваються у форматі «не навпіл, а бери те, що дадуть, а то і цього не отримаєш».
Цікавим є те, що наш список Forbes зазвичай не розлучається і живе на кілька сімей одночасно. І оскільки всі ці жінки (з дітьми або без) від них залежні фінансово, то і ніхто з них розривати стосунки не спішить. Я переконана, що оскільки ми переходимо від комуністичного до капіталістичного ладу, відповідно все, що колись належало державі, зараз ментально належить чоловікам. Саме тому жінки, які зазвичай перебувають у довготривалому декреті й одночасно у стосунках із впливовими чоловіками, політиками або великими бізнесменами, дуже рідко готові боротися і відстоювати свої права 50 на 50 під час поділу майна. Як склалося у суспільстві, такі жінки зазвичай отримують невеличку частину статків, але і це навіть відбувається лише у тому випадку, якщо вони наважуються все-таки на розлучення. Або безвихідний варіант наступає тоді, коли такий чоловік знаходить іншу жінку, будує з нею стосунки й фактично виходить із родини.
Насправді економічне насилля – це те, в чому потерпає більшість українських родин. І, власне, я рада, що останнім часом підтримується тенденція, що кожна жінка має не тільки бути берегинею, як це залишилося споконвіку в українській родині, а ще й має можливість бути незалежною і будувати свій власний розвиток, зокрема, через створення власного бізнес-проєкту. На мою думку, економічно незалежна жінка завжди буде дбати про себе, відстоювати свої права і ніколи не погодиться на невигідні їй умови, оскільки вона не залежить фінансово від чоловіка.
Тому з кожним роком відбуваються позитивні тенденції. Так, вони маленькі, але все одно позитивні й для нашого суспільства важливі. Наприклад, за останні 9 років практика сімейного права в рази збільшилася. І що цікаво, її підсилювали кризи: по-перше, криза родинних взаємин, створена на фоні COVID; по-друге, звичайно, криза 1922 року, яка з затримкою відбувається, але тенденції по розлученнях є; по-третє, військова криза, коли багато родин роз'їхалися і їхні стосунки зазнали краху.
Кількість навантажень сімейних справ на національні суди стрімко зростає, тому, вважаю, що практика сімейного права для сімейних юристів, для кращих юристів у цій спеціалізації, завжди буде давати їм можливість заробляти свої гідні гонорари, а людям буде забезпечена можливість відстоювати свої інтереси та отримувати нові, прецедентні судові рішення.
У родинах, де існує значний дисбаланс у заробітках між чоловіком і жінкою, основною проблемою є фінансове насилля, яке безпосередньо впливає на статус жінки в родині та на її незалежність, самостійність у прийнятті рішень, тим паче на її правову волю розв'язувати питання під час розлучення щодо поділу майна 50 на 50.
Я вважаю, що укладання шлюбного договору на старті стосунків – це запорука довгого і щасливого сімейного життя, тому що молода пара не через 5-10 років, не на фіналі сімейного життя перед розлученням починає домовлятися, а на початку взаємин. Такі контракти укладає невелика кількість молодих пар. По них часто відбувається багато з'ясувань, такі контракти укладатися можуть далеко не один місяць, але якщо молода пара витримує цю турбулентність, найкраще життя їм забезпечено.
Насправді багато молодих пар, які на старті навіть не мають нічого, недооцінюють цінність шлюбного договору. Часто люди недбало ставляться до цього питання і кажуть: «Ну навіщо нам шлюбний договір, у нас же нічого немає, коли щось буде, тоді його укладемо». Але коли щось з'являється, як показує практика, мова вже не йде про шлюбний договір, тому що родина переживає кризу або різкого збільшення статків (і тоді хтось один у цій парі буде незахищений від свавілля того, хто почав заробляти більше, і вважає, що тепер йому або їй дозволено все), або різкого зменшення статків, або від боргів, які хтось у парі здобув.
Тому вчасне на старті стосунків пропрацювання та укладання шлюбного договору для конкретної пари може стати класним механізмом для проходження родинних криз. У мене є не одна сімейна пара молода, яка на старті стосунків, не маючи ні дітей, ні успішних бізнесів, уклали шлюбні договори, у яких для себе заклали дуже унікальні індивідуальні моделі спільного життя. І всі наступні кризи (COVID, війни, фінансові труднощі, народження дітей тощо) ці пари пройшли дуже легко і впевнено, тому що саме на старті своїх стосунків вони домовилися про все. Їм немає чого боятися, їм немає чого втрачати. На будь-яку турбулентну кризу або важку ситуацію в них є відповідь у шлюбному договорі та у пропрацьованій історії, про яку вони домовилися в межах укладання цього договору.
Молода генерація зараз навіть на старті створення бізнес-імперій готова укладати шлюбні договори за моделлю: що на кого оформлено, те тому й залишається. Саме такий шлюбний договір є стандартним та дуже популярним. Хоча він може бути до чотирьох сторінок, але основні майнові питання він закриває без можливості подальших претензій одне до одного.
Але якщо шлюбний договір не укладено, тоді мова може йти про компенсацію частки повернення 50% коштів, які були вкладені в уставний капітал компанії за час шлюбу, або ж 50% офіційно виплачених дивідендів від частки в компанії. Але тут потрібно враховувати два моменти, які є НЕ на користь того, хто участі в бізнесі не бере: по-перше, уставний капітал компанії може бути 1000 грн, а активів набагато більше; по-друге, офіційно дивіденди не так часто виплачуються засновникам.
Але і всі ми розуміємо, що успішний бізнес може не пережити турбулентності розлучень. І часто буває так, що чорна смуга у житті людей починається саме з розірвання шлюбу та поділу майна подружжя, розв'язання питань по дітях. Це, на жаль, зазвичай дає негативний вплив на здоров'я (психологічне та фізичне). Власна компанія може зайти у кризу через довгі судові чи переговорні процеси, які будуть забирати у вас енергію та увагу від власної компанії. І, звісно, якщо сторони не домовляться і будуть накладатися арешти або обмеження на відчуження, або буде з'являтися доступ до комерційної інформації, то це буде негативно впливати на бізнес. Ба більше, цим можуть скористатися недобросовісні партнери, працівники компанії або конкуренти. Авжеж, успішна компанія, яка могла бути лідером ринку, може не пережити розлучення власника компанії. Власне, через це багато власників українських бізнесів, які у своєму оточенні мають приклади негативних розлучень, дедалі частіше для себе ухвалюють рішення укладати шлюбні договори.
На щастя, навіть вже у сьогоденному світі існує практика Верховного Суду про те, що частку в компанії можна оцінювати, виходячи з активів компанії за реальною ринковою вартістю.
Не можу не підкреслити, що відсутність шлюбного договору, звичайно, навряд чи спричинить зупинку діяльності компанії під час розлучення, проте це може призвести до накладення арештів, отримання доступу до внутрішньої фінансової інформації, що в результаті дасть можливість сторонній стороні отримати суттєві фінансові активи на тривалий період.
Я з великим азартом чекаю на справу, яка виведе нашу судову практику по поділу майна подружжя на новий рівень і дозволить поставити крапку в дискусіях щодо того, що неучасник компанії, але друга половинка учасника має право на виході зі шлюбу забрати соковитий шматочок пирога, який буде годувати довгі роки.
А поки маленькі трансформації в нашому суспільстві та судовій практиці відбуваються, я проаналізую одне з найгучніших світових розлучень та його наслідки для одного з найбагатших чоловіків світу.
У травні 2021 році звістка про те, що Мелінда та Білл Гейтси розлучаються, сколихнула світ. Родина, яка роками була прикладом, розпадається. Кілька юридичних фірм супроводжувало їхній розподіл спільного сумісного майна, після якого рейтинг Білла в рейтингу найбагатших людей понизився з другого місця у 2019-2020 роках до четвертого у 2021-2022 роках, а надалі й геть покинув п’ятірку лідерів. За узагальненою інформацією Мелінда отримала 1/3 статків; причому зауважу, що шлюбний договір у них був. Але з погляду статків розподіл майна дуже вплинув на світовий статус Білла.
Але є й інші позитивні приклади. Сусід Білла Гейтса за списком найбагатших людей світу Джефф Безос орієнтовно у 2019 році також розлучився. Його колишня отримала 4% акцій від онлайн-магазину Amazon і стала найбагатшою жінкою світу з капіталом в орієнтовно 35 мільярдів доларів. Компанія була створена за рік після офіційного шлюбу і пані Безос була одною з перших її працівниць. Думаю, що саме такий вид розподілу майна дав можливість Джефу Безусу вберегти своє місце в топовій п’ятірці найбагатших людей світу.
Підсумовуючи, на мою думку, шлюбні договори потрібні 90% родин – особливо якщо в родини є фінансовий дисбаланс, якщо в когось уже був попередній шлюб, є діти від попереднього шлюбу, є суттєва різниця у віці (5 років і більше), хтось є власником бізнесу, хтось у родині не заробляє, не працює взагалі, або його/її доходи є мінімальними – тільки так можна буде збалансувати шлюбний договір. Але, зокрема, шлюбні договори потрібні тим парам, які є на однакових позиціях, мають приблизно однаковий дохід, одного віку, мали/не мали до цього шлюби, дітей. Тоді при укладенні шлюбного договору така пара зможе вибудувати свої взаємини, домовитися про базові, фінансові, емоційні і багато інших речей.
Особисто для мене шлюбний договір – це культура взаємовідносин, коли, крім кохання, пристрасті, ми знаходимо порозуміння у важливих і основних питаннях нашого спільного життя. Шлюбний договір – це про те, коли ми настільки кохаємо одне одного, що розуміємо й не боїмося брати відповідальність за наші стосунки і проговорювати найскладніші моменти, з якими ми можемо зустрітися в житті: втрата роботи, банкрутство бізнесу, проблеми з боргами, важка хвороба, розлучення або раптова смерть когось.
У цьому житті жоден із нас ні від чого не застрахований. Але шлюбний договір як запасний парашут у момент сімейної кризи точно дасть вам можливість порозумітися, повернутися до ваших домовленостей і не зіпсувати стосунки (навіть якщо ви приймете рішення розлучатися). І, звісно, зберегти ваш статус і ваш бізнес, а комусь – отримати достойний капітал для того, щоб продовжити своє життя після розлучення далі.