Цього року за плечима наших підприємців вже буде досвід роботи в умовах трьох років повномасштабної війни. Мало хто з бізнесменів у цивілізованому світі має подібні навички. Тепер, озираючись назад, нам усім здається, що ковідні обмеження були лише тренуванням перед більшою бідою. Отже, чого чекати нашим підприємцям наступного року і як захистити свій бізнес, про це йтиметься далі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Комунікація з державою
Під час однієї з публічних дискусій між владою та бізнесом думки спікерів розійшлися щодо того, яке ж протистояння в країні є: бізнесу і влади або чесного бізнесу і нечесного. Я би не став обирати одну з опцій, тому що звичайний бізнес витримує і тиск влади, і конкуренцію з бізнесом, який «мудрує» з податками, митним оформленням чи взагалі існує лише у вигляді 300 ФОПів.
Заявляти про свої проблеми бізнесу потрібно, проте, здається, не завжди ці заяви чують. Наприклад, коли на початку 2024 року підприємці публічно наголосили на неприпустимості тиску на чесний бізнес, то за результатами перевірки Офіс Генерального прокурора закрив кожну п’яту справу, відкриту щодо підприємців. За заявами громадського руху підприємців «Маніфест 42» 77% відкритих у 2023 році кримінальних проваджень, пов’язаних із господарською діяльністю, не дійшли до суду. Тобто вони використовуються для тиску на бізнес. До того ж перед країною та підприємцями постало питання підвищення податків, адже, як виявилося, грошей у бюджеті не вистачає. Підвищення і поширення обов’язку сплати військового збору, збільшення податку на прибуток для банків, підвищення рентної плати за видобувну діяльність, підвищення податку на землю — кожен із пунктів проєкту не зустрічав радісної підтримки.
Що підприємці отримали в підсумку? Закон (законопроєкт №11416-д) про підвищення податків таки був підписаний Президентом України. Тож з грудня бізнес розпочав жити поновому, а отже, замість 1,5% військового збору сплачуватиме вже 5%, а ФОПи третьої групи на єдиному податку почнуть виплачувати 1% збору. У жовтні Міжнародний валютний фонд розглядав свою програму фінансування України, серед висновків МВФ — мають бути ще зміни у податковій політиці. Іншими словами, йдеться про ще одне підвищення податків, наприклад ПДВ, а також подальше посилення боротьби з ухиленням від сплати податків і можливий перегляд податкових пільг.
Влітку був нарешті прийнятий Закон про перезавантаження БЕБ — передбачається оновлення його складу та впровадження сучасних аналітичних методів розслідування економічних злочинів, вже до кінця лютого 2025 року має бути обраний на конкурсній основі голова БЕБ. А у вересні прийняли Закон про перезавантаження митниці, влітку 2025-го митниця також має отримати нового голову, обраного шляхом конкурсу.
Тобто голос бізнесу, особливо якщо він підтриманий або збігається з міжнародними вимогами, таки чують.
Моя порада бізнесу в цій частині: слідкувати за повідомленням держрегуляторів (Державної регуляторної служби, Держлікслужби, яка з 1 січня 2025 року відновить планові перевірки, і традиційно — податкової служби), готуватися до перевірок, а у випадку порушень — не мовчати про них, а діяти як у правовому полі, так і в пуб лічному.
Кадрові питання
До звичайних кадрових питань бізнесу (як знайти спеціалістів і зберегти трудовий колектив) додалися ще питання бронювання та мобілізації. Справедливу систему бронювання та мобілізації обіцяли ще на початку 2024 року, і як завжди, найбільша справедливість виявилася в тому, щоб прибрати чиновників у процесі реалізації державою та громадянами своїх функцій.
Щодо бронювання — з 1 грудня 2024 року воно має відбуватися виключно через «Дію», регіональні та галузеві критерії критичності підприємств мають погоджуватися з Міноборони та Мінекономіки, а для бізнесу головним стане рівень заробітних плат (не менше 2,5 мінімальних зарплат) і відсутність боргів перед бюджетом. Також буде щомісячний моніторинг бізнесу, чи відповідає він встановленим критеріям. Для усіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників згідно з новими умовами незалежно від того, як і коли воно відбувалося.
Додаток «Резерв+» виглядав як перший крок до справедливої мобілізації, який дійсно зробили 5 млн військовозобов’язаних, що оновили свої дані через цей додаток, ЦНАП і ТЦК. Проте 6 млн військовозобов’язаних так і не оновили свої дані, а мобільні групи ТЦК продовжують свою роботу з пошуку військовозобов’язаних.
Тому бізнесу потрібно розуміти, що брак кваліфікованих кадрів з різних причин — зміна місця проживання, мобілізація чи її страх — це проблема, яка з нами на довгий час. Доведеться оптимізувати виробничі процеси та навчати нових людей, адже навіть надія на залучення трудових мігрантів є примарною, поки йдуть активні бойові дії. Чим раніше бізнес зможе адаптуватися до таких умов, тим краще.
Фізична безпека
Загроза від обстрілів, проблеми через відключення електроенергії та опалення, перебої зі зв’язком та інтернетом — це все додалося до звичайного пункту «захистити бізнес від злодіїв та рейдерів». Але й останні дві категорії, на жаль, нікуди не поділися. В умовах відключення електрики, коли сигналізація та відеоспостереження не працюють, їм навіть краще.
Подбати про джерела живлення, визначити, що саме буде живитися передусім, знайти надійного інтернет-провайдера, продумати альтернативні способи подачі води і тепла, зокрема задуматися, чи є можливість встановити когенераційну установку і розрахувати можливість отримання пільгового кредитування на це.
Залежно від сфери діяльності, місця та умов праці, віддаленості від лінії бойових дій варто подумати про створення укриття для працівників.
Якщо трапилася біда і ваш бізнес постраждав від обстрілів, потрібно розуміти план дій щодо фіксації їхніх наслідків. Хоча наразі Реєстр збитків, завданих агресією рфпроти України, приймає заяви тільки щодо зруйнованого житла, проте, за словами очільниці київського офісу Реєстру, готується відкриття можливості для подання заяв від бізнесу, який втратив майно. Оскільки такі заяви подаються через «Дію» і вся інформація підтягується з державних реєстрів, то у випадку наявності таких втрат краще завчасно подбати про те, щоб вся інформація щодо майна була належним чином представлена в реєстрах.
ІТ-безпека
ІТ-безпека — це не зовсім поле діяльності юриста, проте очевидно, що без неї важко уявити захист свого бізнесу. Починається вона з простого (але часом недешевого) — ліцензійне та офіційне програмне забезпечення або ж вільні аналоги. Крім звичайних переваг офіційних програм, є ще одна — відсутність відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності розробників. Якщо під час обшуку чи перевірки немає зовсім за що оком зачепитися, то настає час дослідження техніки на предмет піратського Windows. Відповідальність за використання неліцензійного програмного забезпечення може бути адміністративною, цивільною чи кримінальною, але в будь-якому випадку це означатиме додаткові витрати.
Вразливість для вірусів чи кібератак — це ще одна небезпека піратського програмного забезпечення. І згадуючи велику кібератаку на сайти держорганів у січні 2022 року, я би нагадав про необхідність своєчасного оновлення навіть ліцензійних програм. Ми всі побачили, що буде, коли декілька місяців ігнорувати кнопку «оновити», адже тоді про вразливість системи було відомо з травня 2021 року.
Треба розуміти, що в умовах війни кібератаки будуть повторюватися: державний сектор, енергетика, фінансовий сектор, пошта, зв’язок та IT-компанії — це все пріоритетні цілі для ворожих хакерів.
Також у цій частині варто приділити увагу навчанню своїх працівників. Більшість вірусів стандартно приходить через електронну пошту. Це може бути вкладений файл або лист із фішинговим посиланням на клонований сайт, яким зазвичай користується людина — вона вводить дані, і вони «втікають» до зловмисників.
Якщо у вас є віддалені працівники чи всі періодично (або постійно) працюють віддалено, то потрібно подбати і про захист їхніх робочих гаджетів.
Юридичний захист
Ми починали розмову з тиску на бізнес і завершуємо її на цій самій ноті. Український бізнес змушений відстоювати свої права на сервіси від держави — це реальність, про яку говорить бізнес і яку держава іноді визнає. Саме тоді з’являються різні додатки, реєстри чи нові послуги в «Дії». Що робити, коли критична маса проблем не набралася, на думку держави, або ви не бажаєте, щоб ваш бізнес був частинкою цієї маси, поговоримо далі.
Юридичний захист бізнесу починається не тоді, коли прийшла перевірка чи слідчий викликає «просто поговорити», це вже «швидка допомога бізнесу». Головна мета юридичного захисту — запобігти виникненню проблем, а для цього потрібно зробити аудит діяльності компанії, перевірити структуру бізнесу, бенефіціарів і контрагентів. І на основі цієї інформації вжити необхідних заходів.
Звісно, не завжди превентивні заходи допомагають, бо якщо є певна зацікавленість у бізнесі чи персоні власника, можуть згадати чи вигадати справи на основі подій 10-річної давнини, як це було з Ігорем Мазепою. Ця справа та широкий резонанс від бізнес-спільноти стали поштовхом для масштабної перевірки порушених справ проти бізнесу, про виявлені результати я писав вище. Моя порада: після приведення бізнесу до ладу майте декілька перевірених контактів юристів, що будуть працювати як «швидка допомога».
Згідно з останнім опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, кількість компаній, які планують у 2025 році впроваджувати нові масштабні інвестиційні проєкти, впала до 16%, проте вартість таких проєктів значна. Це опитування містить і завдання для влади, виконання яких хотів би бачити бізнес. Крім постійних проблем (боротьба з корупцією, судова реформа, верховенство права, забезпечення макроекономічної стабільності), додалися ще дві — проведення податкової та митної реформ.
Тож у наступний рік наш бізнес входить з усіма проблемами, що були завжди, і надією на реалізацію реформ у сфері податків і митниці. Як захиститися: убезпечити бізнес фізично і технологічно, намагатися дотримуватися законодавства і реагувати на порушення своїх прав.